Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Партизанські загони Вінниччини сприяли успішному наступу Червоної Армії. Наприкінці 1943 - на початку 1944 року були визволені Козятин, Погребище, Самгородок, Комсомольське та інші населені пункти. У березні 1944 року розгорнувся наступ трьох Українських фронтів на 1100-кілометровому просторі від Луцька до гирла Дніпра. Радянські війська після запеклих боїв прорвали ворожий фронт у районі Липовця-Іллінців і визволили понад 90 населених пунктів. Військові частини, що наступали на захід від Умані, вибили фашистів з Гайсина, Тульчина, Немирова, Жмеринки, Могилева-Подільського.
Командування фашистських військ покладало великі надії на укріплення, які гітлерівці спорудили вздовж Південного Бугу. У районі Вінниці ворог сконцентрував великі військові сили. Але розрахунки окупантів були марними. 20 березня 1944 року столиця нашої Батьківщини Москва салютувала військам 1-го Українського фронту, які визволили Вінницю від ворога.
На відзнаку заслуг, здобутих у боях за визволення Вінниччини, частинам і з'єднанням Червоної Армії були надані почесні найменування: «Вінницьких» - 241-й стрілецькій дивізії, 5-му штурмовому авіакорпусу, 15-й окремій штурмовій інженерно-саперній бригаді; «Жмеринських» - 151-й стрілецькій дивізії і 224-й штурмовій авіадивізії; «Вапнярських» - 107-й танковій і 15-й мотострілецькій бригадам.
У боях за визволення Вінниччини від фашистського рабства брали участь українці, росіяни, білоруси, казахи, грузини, вірмени, мужні сини й дочки інших народів нашої багатонаціональної Батьківщини. На честь воїнів і партизанів, які віддали своє життя за свободу й незалежність нашої країни, в містах і селах Вінницької області споруджено понад 800 пам'ятників і обелісків. Трудящі свято шанують своїх визволителів.
Багато славних сторінок в історію Великої Вітчизняної війни вписали і вінничани. 137 чоловікам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Серед них - кулеметник І. Ю. Бурлака, льотчик I. Л. Могильчак та ін. А уродженець села Жорнища Іллінецького району І. Н. Бойко удостоївся звання двічі Героя Радянського Союзу. Перебуваючи у танкових частинах Червоної Армії, він усю війну хоробро воював проти фашистських загарбників, брав участь у битві на Курській дузі, визволяв Козятин, Калинівку та ряд інших поселень рідної Вінниччини.
Звання Героя Радянського Союзу посмертно присвоєно уродженцю с. Соломірки Хмільницького району, активному учаснику Руху Опору у Франції В. В. Порику. Його ім'я навічно викарбоване на стіні Арраської фортеці серед найславніших борців проти фашистів. Трудящі Франції назвали його своїм національним героєм. Про нього складають пісні, легенди. Шануючи пам'ять героя, земляки його іменем назвали своє село. Тут відкрито меморіальний музей про В. В. Порика. Разом з ним на французькій землі боролися з ворогом вінничани В. Колесник, В. Доценко, Д. Рудковський, Г. Томченко, С. Кондратюк та багато інших.
В міру визволення області від фашистських загарбників відновлювали свою роботу партійні і радянські органи. За рахунок кадрів, що прибували за відрядженням ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У, комуністів, що поверталися з партизанських загонів і підпілля, в містах і селах створювались партійні організації. Розгортали свою діяльність комсомольські організації, профспілки. Наприкінці 1944 року всі виконкоми місцевих Рад були майже повністю укомплектовані кадрами. І, незважаючи на складні умови воєнного часу, регулярно проводились сесії обласної та районних Рад депутатів трудящих, накреслювались заходи щодо відбудови зруйнованого господарства.
Перед партійними організаціями і радянськими органами визволеної Вінниччини стояло складне завдання. Гітлерівці знищили всі основні промислові підприємства області. Самі руїни залишились від виробничих корпусів Вінницького суперфосфатного заводу, були зруйновані мотороремонтний завод ім. Горького, вінницькі швейна та взуттєва фабрики. Окупанти повністю знищили 17 цукрових заводів. Ворог завдав великої шкоди сільському господарству. Фашисти вивезли або знищили 4670 тракторів, 840 комбайнів, сотні інших сільськогосподарських машин, 345 тис. голів великої рогатої худоби, 450 тис. свиней, 178 тис. коней, 151 тис. овець. Були пограбовані колгоспи і радгоспи, зруйновані майже всі МТС. У селах було спалено і зруйновано 44 230 будинків, у т. ч. 4868 виробничого призначення. Окупанти розграбували і спалили 433 школи, 22 технікуми, медичний, педагогічний інститути, сотні бібліотек, клубів, лікарень. Сума збитків, завданих народному господарству Вінниччини, становила 24,1 млрд. карбованців.
Вінницька область
Сторінка 28 з 39
внесок у справу розгрому німецько-фашистських загарбників. Керівникові Вінницького підпілля І. В. Бевзу, зв'язковій Л. С. Ратушній, першому комісарові партизанського загону ім. Леніна П. К. Волинцю в день 20-річчя перемоги над фашистською Німеччиною посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Сотні колишніх народних месників нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу.Командування фашистських військ покладало великі надії на укріплення, які гітлерівці спорудили вздовж Південного Бугу. У районі Вінниці ворог сконцентрував великі військові сили. Але розрахунки окупантів були марними. 20 березня 1944 року столиця нашої Батьківщини Москва салютувала військам 1-го Українського фронту, які визволили Вінницю від ворога.
На відзнаку заслуг, здобутих у боях за визволення Вінниччини, частинам і з'єднанням Червоної Армії були надані почесні найменування: «Вінницьких» - 241-й стрілецькій дивізії, 5-му штурмовому авіакорпусу, 15-й окремій штурмовій інженерно-саперній бригаді; «Жмеринських» - 151-й стрілецькій дивізії і 224-й штурмовій авіадивізії; «Вапнярських» - 107-й танковій і 15-й мотострілецькій бригадам.
У боях за визволення Вінниччини від фашистського рабства брали участь українці, росіяни, білоруси, казахи, грузини, вірмени, мужні сини й дочки інших народів нашої багатонаціональної Батьківщини. На честь воїнів і партизанів, які віддали своє життя за свободу й незалежність нашої країни, в містах і селах Вінницької області споруджено понад 800 пам'ятників і обелісків. Трудящі свято шанують своїх визволителів.
Багато славних сторінок в історію Великої Вітчизняної війни вписали і вінничани. 137 чоловікам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Серед них - кулеметник І. Ю. Бурлака, льотчик I. Л. Могильчак та ін. А уродженець села Жорнища Іллінецького району І. Н. Бойко удостоївся звання двічі Героя Радянського Союзу. Перебуваючи у танкових частинах Червоної Армії, він усю війну хоробро воював проти фашистських загарбників, брав участь у битві на Курській дузі, визволяв Козятин, Калинівку та ряд інших поселень рідної Вінниччини.
Звання Героя Радянського Союзу посмертно присвоєно уродженцю с. Соломірки Хмільницького району, активному учаснику Руху Опору у Франції В. В. Порику. Його ім'я навічно викарбоване на стіні Арраської фортеці серед найславніших борців проти фашистів. Трудящі Франції назвали його своїм національним героєм. Про нього складають пісні, легенди. Шануючи пам'ять героя, земляки його іменем назвали своє село. Тут відкрито меморіальний музей про В. В. Порика. Разом з ним на французькій землі боролися з ворогом вінничани В. Колесник, В. Доценко, Д. Рудковський, Г. Томченко, С. Кондратюк та багато інших.
В міру визволення області від фашистських загарбників відновлювали свою роботу партійні і радянські органи. За рахунок кадрів, що прибували за відрядженням ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У, комуністів, що поверталися з партизанських загонів і підпілля, в містах і селах створювались партійні організації. Розгортали свою діяльність комсомольські організації, профспілки. Наприкінці 1944 року всі виконкоми місцевих Рад були майже повністю укомплектовані кадрами. І, незважаючи на складні умови воєнного часу, регулярно проводились сесії обласної та районних Рад депутатів трудящих, накреслювались заходи щодо відбудови зруйнованого господарства.
Перед партійними організаціями і радянськими органами визволеної Вінниччини стояло складне завдання. Гітлерівці знищили всі основні промислові підприємства області. Самі руїни залишились від виробничих корпусів Вінницького суперфосфатного заводу, були зруйновані мотороремонтний завод ім. Горького, вінницькі швейна та взуттєва фабрики. Окупанти повністю знищили 17 цукрових заводів. Ворог завдав великої шкоди сільському господарству. Фашисти вивезли або знищили 4670 тракторів, 840 комбайнів, сотні інших сільськогосподарських машин, 345 тис. голів великої рогатої худоби, 450 тис. свиней, 178 тис. коней, 151 тис. овець. Були пограбовані колгоспи і радгоспи, зруйновані майже всі МТС. У селах було спалено і зруйновано 44 230 будинків, у т. ч. 4868 виробничого призначення. Окупанти розграбували і спалили 433 школи, 22 технікуми, медичний, педагогічний інститути, сотні бібліотек, клубів, лікарень. Сума збитків, завданих народному господарству Вінниччини, становила 24,1 млрд. карбованців.