Сторінка 1 з 9
Немирів - селище міського типу (з 1923 року), розташоване у мальовничій пагористій місцевості, за 45 км від Вінниці, за 4 км від залізничної станції Немирів. Селище огинає невелика річка Устя (Замчик) - притока Південного Бугу з кількома греблями, що утворюють систему ставків. Через місто проходять автотраса Вінниця-Могилів-Подільський-Кишинів, автодороги на Гайсин, Тульчин. Населення - 9700 чоловік.
Немирів - центр району, територія якого становить 1300 кв. км, населення - 88,8 тис. чоловік, у т. ч. міського - 18,4 тис. У районі 96 населених пунктів, підпорядкованих 3 селищним, 38 сільським Радам. Надра району багаті на пісок, граніт, цегельно-черепичні та гончарні глини. У районі 12 підприємств, переважно харчової промисловості; 38 колгоспів, радгосп. Усієї землі 130 тис. га, у т. ч. 80,1 тис. га орної, 2,1 тис. га садів, 17,8 тис. га лісів. Працюють 236 магазинів і 83 підприємства громадського харчування; 7 лікарень, 1 протитуберкульозний диспансер, З амбулаторії, 2 колгоспні пологові будинки, 72 фельдшерсько-акушерські пункти, 5 медпунктів, 33 профілакторії, 11 аптек, 67 аптечних пунктів; 80 шкіл, 2 технікуми, педучилище; 62 клуби, 29 будинків культури, 83 кіноустановки, 90 бібліотек. У більшості населених пунктів району встановлено пам'ятники й обеліски полеглим у боротьбі з німецько-фашистськими окупантами.
Місцевість, де розташоване селище, заселена здавна. В урочищі Городищі, яке знаходиться недалеко від Немирова, виявлено залишки поселення трипільської культури. В цьому ж урочищі знаходиться одне з найбільших (150 га) скіфських городищ VII-VI ст. до н. е. Воно оточене могутніми валами - 32 м завширшки, 9 м заввишки, 5,5 км завдовжки. В X-XI ст. на цьому місці існувало давньоруське поселення. На околицях Немирова знайдено 122 римські монети II-III ст- та 2 срібні персні з вправленими в них римськими монетами.
За переказами, на місці давньоруського поселення виникло місто Мирів, яке під час монголо-татарської навали було вщент зруйноване. Пізніше, наприкінці XIV ст., виникло нове місто - Немирів.
У письмових джерелах Немирів як населений пункт уперше згадується в ярлику Менглі-Гірея під 1506 роком.
Після Люблінської унії 1569 року Немирів відійшов до Польщі. Вигідне стратегічне положення міста спричинилося до того, що воно зразу ж стало ареною запеклих битв, його не раз спустошували турецькі загарбники і татарські орди. Але проходив час, і місто знову виростало з попелу та руїн.
Великих руйнувань зазнало місто під час міжусобної боротьби польських магнатів. Як свідчать літописи, в XVI ст. місто часто переходило від одного феодала до іншого.
Немирів був одним із центрів боротьби українського народу проти шляхетського гніту і насильного ополячування. Для боротьби проти католицизму неми- рівське церковне братство, засноване 1626 року, відкрило в місті школу для міщан, заможних козаків, нижчого духовенства і дрібної шляхти.
В роки селянсько-козацького повстання, яке очолював С. Наливайко, населення Немирова діяло в його загонах. Воно брало також участь в антишляхетських повстаннях і заворушеннях 1607, 1612, 1614 та наступних років, а також у війні проти соціального й національного поневолення 1648-1654 pp. На початку червня 1648 року Б. Хмельницький послав на Брацлавщину військо на чолі з полковником М. Кривоносом. Щоб оволодіти Немировом, Кривоніс вдався до військової хитрості. Один з козацьких загонів під польськими військовими значками і хоругвами підійшов до стін міста; засурмили в труби і вдарили в литаври, як це робили польські вершники. Гарнізон вагався відкривати ворота. Городяни, прибічники Кривоноса, закричали, що прийшло польське військо. Ворота відчинили. Це стало сигналом до повстання немирівців, які разом з козаками визволили місто від шляхти. Однак невдовзі військо Вишневецького захопило місто і розправилося з його жителями. Вишневецький особисто керував розправою. За його наказом повстанцям відрубували руки, виколювали очі, їх розпинали на хрестах. На шию приречених шляхтичі надягали «намисто» з відтятих голів дітей і родичів закатованих. З повстанців робили т. зв. козацькі свічки - прив'язували їх до вкопаних у землю стовпів, обмотували соломою, обмазували смолою і підпалювали. Але жорстокі тортури не зламали волю немирівців до свободи, і вони продовжували боротьбу. 20 червня 1648 року місто визволили козацько-селянські загони уманського полковника І. Ганжі. З 1650 року Немирів входив до складу Кальницького, а згодом - Брацлавського полків. Через нього не раз проходили козацькі війська на борню з польською шляхтою.
Після возз'єднання України з Росією в 1654 році шляхетська Польща не припиняла своїх загарбницьких походів на Україну. В березні 1654 року польсько- шляхетські війська, захопивши Немирів, вчинили жорстоку розправу: населення поголовно вирізали, а місто зруйнували. За Андрусівським
Дивиться також інші населені пункти району: