Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чечельник

Сторінка 1 з 6
Чечельник - селище міського тииу (з 1961 року). Розташований на річці Савранці, правій притоці Південного Бугу, на відстані 191 км від Вінниці, з якою має сполучення автодорогою і вузькоколійкою. Населення -
5200 чоловік.
Чечельник - центр району, площа якого становить 759 кв. км. Населення - 43 тис. чоловік. Густота населення - 56,5 чоловік на 1 кв. км. 23 населені пункти підпорядковані 1 селищній і 15 сільським Радам депутатів трудящих.
Грунти в районі переважно середньогумусні, опідзолені та деградовані чорноземи. На території району є 13 колгоспів та один радгосп, які спеціалізуються на вирощуванні зернових і технічних культур. Усієї землі 75,9 тис. га, у т. ч. орної - 42,9 тис. га, лісонасаджень - 18,4 тис. га, багаторічних насаджень - 1200 га, водоймищ - 619 га, сіножатей - 800 га. На ланах району працює 450 тракторів, 300 комбайнів, 467 вантажних автомашин. У районі - 7 промислових підприємств. Є 137 магазинів та 43 підприємства громадського харчування. Працюють 23 школи, професійно-технічне училище, 5 лікарень, 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, 11 профілакторіїв, 12 пологових будинків та районна санепідемстанція; є 9 будинків культури, 13 сільських клубів, 29 бібліотек, 26 стаціонарних кіноустановок.
Чечельник заснований на початку XVII ст. З 1635 року й до початку XX ст. Чечельник вважався містечком.
Населення містечка брало участь у визвольній війні українського народу. У 1649 році, повертаючись з-під Зборова, татари дуже пограбували Чечельник, а багатьох жителів погнали у неволю.
Жителі містечка, за свідченням грецьких купців, що проїжджали через Чечельник, радо сприйняли звістку про возз'єднання України з Росією й присягнули на вірність Російській державі.
Значну допомогу мешканцям Чечельнпка у захисті від татар і польської шляхти подавали запорізькі козаки. 1671 року в містечку укріпився з військом запорізький кошовий Іван Сірко і звідси відбивав напади татар Бєлгородської орди. Восени того ж року Чечельник захопили польські війська і пограбували його. Великої шкоди навесні 1709 року завдали містечку прихильники зрадника Мазепи. Часті війни перешкоджали розвитку не лише ремесла й торгівлі, але й сільського господарства. Тому населення Чечельника дуже бідувало. У 1717 році, наприклад, селяни не мали чим сплачувати податки. Феодальна експлуатація доповнювалась національним та релігійним гнітом. Щоб ополячити українське населення й зміцнити свою владу, Любомирські (володарі Чечельника) збудували костьол, заарештували православних священиків, а церкви та їх майно передали уніатам. Підприємств та промислів на той час у Чечельнику не було. Єдиним великим господарством вважався кіннии завод Любомирських.
У другій половині XVIII ст. на Чечельник кілька разів нападали татари, вчиняючи грабежі та руйнування. Багатьох жителів вони погнали в неволю. З возз'єднанням Правобережної України з Росією Чечельник увійшов до Подільської губернії. 1794 року царський уряд купив Чечельник у Любомирських і подарував графові Гудовичу. Наступного року, після утворення Ольгопільського повіту, повітовий центр з усіма установами тимчасово розмістився в Чечельнику, який стали називати Ольгополем. У 1812 році повітовий центр перевели до села Рогузки-Чечельницької, перейменованого на Ольгопіль, а Чечельнику повернули його попередню назву.
Протягом першої половини XIX ст. в містечку розвивалося ремесло, працювало два невеличкі шкіряні заводи. Поміщикові належало ЗО 727 десятин землі та 2164 кріпаки. Тяглових дворів у містечку налічувалося 111, напівтяглових - 168, городників 43, бобилів - 31 двір. Селяни мали 1264 десятини орної землі і 549 десятин сінокосів, які розподілялися між ними дуже нерівномірно. Тяглові селяни-кріпаки відробляли панщину від 120 до 160 днів на рік, напівтяглові - 80 днів, городники - 52 дні, а бобилі, що не мали зовсім землі,- 24 дні на рік. Крім панщини, кожен двір зобов'язували відпрацювати 12 днів на рік різних громадських робіт - ремонтувати дороги, мости тощо. Та денна норма виробітку визначалась такою, що її можна було виконати за два-три дні, тому панщина фактично подвоювалася, а то й потроювалася.
Реформа 1861 року не принесла селянам помітного поліпшення. Кращі родючі грунти у них відібрали на користь поміщика, а їм визначили непридатні для обробітку землі. Хоч селяни поскаржилися на поміщика, подільський губернатор їх вимог не задовольнив. Тоді селяни Чечельника відмовилися обробляти землі, визначені їм уставною грамотою. Та виступ селян придушили силою. Великого розмаху виступ селян набрав 1874 року. Для придушення заворушення до Чечельника ввели батальйон солдатів. За наказом губернатора непокірних висікли різками.
Після розкріпачення селян дещо посилюється розвиток ремесла й торгівлі. У


Чечельник