Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Акціонерне товариство заснувало в 1875 році цукровий завод, а володар маєтку - пивоварний. З 1860 року став до ладу спиртовий завод. На цей час почалося будівництво вузькоколійної під'їзної залізниці, що
сполучала містечко з залізни-
цею Гайворон-Вінниця. Крім цих підприємств, у містечку працювали невеличкі шкіряний, свічкосальний, костопальний заводи та завод штучних мінеральних вод.
Розвиток промислового виробництва й ремесла сприяв також піднесенню торгівлі. Щороку в містечку відбувалося 26 великих базарів і два п'ятиденні ярмарки - перший з 9 травня, а другий з 9 вересня.
Весь післяреформений період для Чечельника характерний зростанням боротьби трудящих за землю. Перший організований виступ робітників у містечку відбувся 1879 року. Значного розмаху набрала боротьба робітників заводів і економії на початку XX ст. У січні 1905 року в Чечельнику з'являються прокламації Одеського більшовицького комітету РСДРП. Близькість залізничного вузла Жмеринки й Бал ти сприяла проникненню до містечка відомостей про революційні події у країні. Жорстока експлуатація в поміщицьких маєтках та на цукровому заводі спричинилася до виступу робітників у лютому 1905 року. Вони вимагали поліпшити умови праці, підвищити заробітну плату. Робітників підтримали селяни. Губернські власті, щоб не допустити розростання виступу, розмістили на цукроварні і в маєтку солдатів. Та присутність військ не залякала трудящих, і вони у червні розпочинають новий страйк. Особливо бурхливим був 1906 рік. У травні застрайкували сільськогосподарські робітники. До них приєдналися робітники цукроварні й спиртового заводу. Учасники страйку вимагали збільшити заробітну плату трудівникам як на підприємствах, так і в економіях до 1 крб. на день. Повітовий справник повідомляв губернатора, що страйк набрав великого розмаху, поширився на навколишні села. Він просив вислати війська, щоб придушити заворушення й підтримати порядок, відрядити чиновників для ведення слідства. Через кілька днів поміщик інформував представників влади, що триваючий страйк охопив вісім економій маєтку, настрій селян загрозливий, тому один ескадрон військ неспроможний охороняти заводи й маєток. Він доводив, що необхідно прислати ще сотню козаків. Незважаючи на присутність військ, страйк не припинявся.
Поразка революції 1905-1907 pp. призвела до посилення реакції. У березні 1909 року в Чечельнику закрили однокласне училище й приватну польську школу.
Ніхто не дбав у містечку про охорону здоров'я. До 1906 року взагалі не було жодного медичного закладу. Невдовзі земство відкрило невелику лікарню. Працювали в ній лікар, фельдшер і медична сестра.
Але й за цих умов містечко залишалося відсталим. У 60-х роках XIX ст., через 250 років після його виникнення, у Чечельнику засновано невеличку парафіяльну школу, пізніше - однокласне народне училище. З 1884 року відкрилося двокласне народне училище. У 90-х роках створюється окрема церковнопарафіяльна школа для дівчаток та школа грамоти. Та цього було замало. 1910 року у школах навчалося лише 187 з 724 дітей шкільного віку.
Перша світова війна позначилась і на господарстві містечка. Нестача робочих рук і тягла призвела до скорочення обсягу сільськогосподарського виробництва; занепадали селянські господарства. Зменшилися посіви цукрових буряків і зернових. Погіршало становище робітників. У 1915 році закрили спиртовий завод. Всі, хто працював на ньому, позбулися роботи.
Вітаючи повалення самодержавства, трудящі на мітингу обрали новий орган влади-Раду. Та есери й буржуазні націоналісти, що засіли в Раді, перетворили її у прислужника буржуазії. Вони розпустили земельну комісію, заборонили ділити поміщицьку землю.
У вересні, на вимогу бідноти, земельна комісія відновила свою діяльність. Селяни Чечельника почали розподіляти землі князя Орлова. Здійснювати ці революційні заходи їм допомагали солдати 17-го піхотного полку, який розташувався у Чечельнику і навколишніх селах.
Швидко зростала свідомість і активність робітників цукрового заводу. Вони обрали своїх делегатів на Ольгопільські повітові збори робітників-цукровиків, що відбулися 24 травня 1917 року. Був обраний також виконавчий комітет Ольгопільської повітової Ради робітничих і солдатських депутатів. На початку серпня заводський комітет добився від адміністрації заводу підвищення розцінок, застосування преміальної системи оплати, впорядкування робочого дня. 13 серпня організаційний з'їзд робітників цукрових заводів Ольгопільського повіту заслухав доповідь представника Чечельницького заводського комітету і схвалив роботу завкому.
Звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді дійшла до Чечельника через прибулих сюди солдатів. Трудящі Чечельника і, зокрема
Чечельник
Сторінка 2 з 6
1862 році вже було 83 ремісники, почав працювати цегельний завод, відкритий поміщиком.Акціонерне товариство заснувало в 1875 році цукровий завод, а володар маєтку - пивоварний. З 1860 року став до ладу спиртовий завод. На цей час почалося будівництво вузькоколійної під'їзної залізниці, що
цею Гайворон-Вінниця. Крім цих підприємств, у містечку працювали невеличкі шкіряний, свічкосальний, костопальний заводи та завод штучних мінеральних вод.
Розвиток промислового виробництва й ремесла сприяв також піднесенню торгівлі. Щороку в містечку відбувалося 26 великих базарів і два п'ятиденні ярмарки - перший з 9 травня, а другий з 9 вересня.
Весь післяреформений період для Чечельника характерний зростанням боротьби трудящих за землю. Перший організований виступ робітників у містечку відбувся 1879 року. Значного розмаху набрала боротьба робітників заводів і економії на початку XX ст. У січні 1905 року в Чечельнику з'являються прокламації Одеського більшовицького комітету РСДРП. Близькість залізничного вузла Жмеринки й Бал ти сприяла проникненню до містечка відомостей про революційні події у країні. Жорстока експлуатація в поміщицьких маєтках та на цукровому заводі спричинилася до виступу робітників у лютому 1905 року. Вони вимагали поліпшити умови праці, підвищити заробітну плату. Робітників підтримали селяни. Губернські власті, щоб не допустити розростання виступу, розмістили на цукроварні і в маєтку солдатів. Та присутність військ не залякала трудящих, і вони у червні розпочинають новий страйк. Особливо бурхливим був 1906 рік. У травні застрайкували сільськогосподарські робітники. До них приєдналися робітники цукроварні й спиртового заводу. Учасники страйку вимагали збільшити заробітну плату трудівникам як на підприємствах, так і в економіях до 1 крб. на день. Повітовий справник повідомляв губернатора, що страйк набрав великого розмаху, поширився на навколишні села. Він просив вислати війська, щоб придушити заворушення й підтримати порядок, відрядити чиновників для ведення слідства. Через кілька днів поміщик інформував представників влади, що триваючий страйк охопив вісім економій маєтку, настрій селян загрозливий, тому один ескадрон військ неспроможний охороняти заводи й маєток. Він доводив, що необхідно прислати ще сотню козаків. Незважаючи на присутність військ, страйк не припинявся.
Поразка революції 1905-1907 pp. призвела до посилення реакції. У березні 1909 року в Чечельнику закрили однокласне училище й приватну польську школу.
Ніхто не дбав у містечку про охорону здоров'я. До 1906 року взагалі не було жодного медичного закладу. Невдовзі земство відкрило невелику лікарню. Працювали в ній лікар, фельдшер і медична сестра.
Але й за цих умов містечко залишалося відсталим. У 60-х роках XIX ст., через 250 років після його виникнення, у Чечельнику засновано невеличку парафіяльну школу, пізніше - однокласне народне училище. З 1884 року відкрилося двокласне народне училище. У 90-х роках створюється окрема церковнопарафіяльна школа для дівчаток та школа грамоти. Та цього було замало. 1910 року у школах навчалося лише 187 з 724 дітей шкільного віку.
Перша світова війна позначилась і на господарстві містечка. Нестача робочих рук і тягла призвела до скорочення обсягу сільськогосподарського виробництва; занепадали селянські господарства. Зменшилися посіви цукрових буряків і зернових. Погіршало становище робітників. У 1915 році закрили спиртовий завод. Всі, хто працював на ньому, позбулися роботи.
Вітаючи повалення самодержавства, трудящі на мітингу обрали новий орган влади-Раду. Та есери й буржуазні націоналісти, що засіли в Раді, перетворили її у прислужника буржуазії. Вони розпустили земельну комісію, заборонили ділити поміщицьку землю.
У вересні, на вимогу бідноти, земельна комісія відновила свою діяльність. Селяни Чечельника почали розподіляти землі князя Орлова. Здійснювати ці революційні заходи їм допомагали солдати 17-го піхотного полку, який розташувався у Чечельнику і навколишніх селах.
Швидко зростала свідомість і активність робітників цукрового заводу. Вони обрали своїх делегатів на Ольгопільські повітові збори робітників-цукровиків, що відбулися 24 травня 1917 року. Був обраний також виконавчий комітет Ольгопільської повітової Ради робітничих і солдатських депутатів. На початку серпня заводський комітет добився від адміністрації заводу підвищення розцінок, застосування преміальної системи оплати, впорядкування робочого дня. 13 серпня організаційний з'їзд робітників цукрових заводів Ольгопільського повіту заслухав доповідь представника Чечельницького заводського комітету і схвалив роботу завкому.
Звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді дійшла до Чечельника через прибулих сюди солдатів. Трудящі Чечельника і, зокрема
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червона Гребля
- Тартак
- Стратіївка
- Рогізка
- Любомирка
- Луги
- Куренівка
- Каташин
- Демівка
- Вербка
- Бритавка
- Бондурівка
- Білий Камінь
- Берізки-Чечельницькі
- Ольгопіль