Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Крижопіль

Сторінка 1 з 6
Крижопіль - селище міського типу (з 1938 p.), розташоване за 150 км від Вінниці. Залізнична станція. Населення - 7701 чоловік. Крижопіль - центр району, площа якого 0,9 тис. кв. км, населення -59,2 тис. чоловік. 45 населених пунктів підпорядковані селищній Раді і 20 сільським. У районі 20 колгоспів, 1 радгосп. Район відомий високим розвитком зернового господарства, м'ясо-молочного тваринництва, врожаями цукрових
буряків. Працюють 13 промислових підприємств, 142 магазини та 40 підприємств громадського харчування. Є 50 шкіл, профтехучилище, музична школа, 46 клубів та будинків культури, 87 бібліотек, 61 кіноустановка. Відкрито 9 лікарень, 31 фельдшерський та фельдшерсько-акушерський пункт, 9 профілакторіїв, 5 колгоспних пологових будинків та дитячий тубсанаторій.
Виникнення населеного пункту та залізничної станції пов'язано з будівництвом залізниці Київ-Одеса, яке розпочалося влітку 1866 року. Свою назву станція дістала від села Крижопіль, розташованого за 17 км від селища. Назва «Крижопіль», можливо, походить від географічного положення села. Саме тут пролягає кряж, що править за вододіл між басейнами Південного Бугу і Дністра. Слова «кряж» і «поле» утворюють «кряжопіль», що, очевидно, видозмінилось згодом у Крижопіль. З часу заснування і до 1923 року Крижопіль належав до Чоботарської волості Ольгопільського повіту.
В серпні 1870 року через станцію Крижопіль почався регулярний рух поїздів. Станцію спорудили на землі поміщика Рубчинського, який скористався цим для особистого збагачення, спекулюючи земельними ділянками. Поблизу неї виникло невелике селище. Першими забудовниками його були робітники залізниці. Поселення з часом стало перевалочним торговельним пунктом. Особливо багато перевозили това
рів з Крижополя до Ямполя та Сорок. У 80-х роках станція мала невелике паровозне депо, яке в 1892 році ліквідували, коли на сусідній станції Вапнярка збудували нове депо на 6 паровозів.
У Крижополі 1892 року було 488 мешканців і 71 двір1, а через 12 років - 690 чоловік і 123 двори. Швидке зростання пояснюється тим, що Крижопіль став важливим пунктом відвантаження цукрової сировини. В 1896 році зі станції відправили 582 тис. пудів, а через два роки - 1152 тис. пудів вантажів.
Важко було працювати на залізниць В серпні 1903 року машиністи й помічники машиністів Південно-Західної залізниці звернулися до міністерства шляхів сполучення зі скаргою. В ній йшлося про дуже низьку заробітну плату, про стягнення різних штрафів - за спізнення, перевитрату вугілля тощо. Залізничники вимагали підвищити зарплату, але їм відмовили в цьому.
Революційні події 1905-1907 pp. знайшли відгук і в Крижополі. 19 квітня
1905 року на станції було розповсюджено три прокламації «До залізничних робітників і службовців». На них стояли підписи: «лінійні службовці», «київські управлінські товариші», «Російська соціал-демократична робітнича партія». 16 червня
1906 року на станції відбувся мітинг, у якому взяли участь селяни навколишніх сіл і залізничники Крижополя.
Низький життєвий рівень мешканців, бруд та антисанітарія на вулицях і в житлах спричинялися до поширення інфекційних захворювань. Епідемія холери, що спалахнула в 1908 році, змусила місцеві власті прискорити будівництво нової лікарні. І все ж на медичне обслуговування витрачали мізерні кошти. В 1912 році на утримання невеликої лікарні (20 ліжок) відпустили 2 тис. крб. Наскільки незначна ця сума, видно з того, що вона майже дорівнювала річному заробітку лікаря цієї лікарні -1,5 тис. крб. Крижопільська лікарська дільниця навіть перед першою світовою війною була єдиною на 20 тис. населення.
У 1898 році відкрито Крижопільське двокласне залізничне училище. Навчання було платним, тому багато робітничих родин не могли віддати дітей до школи. У 1908 році з 82 дітей шкільного віку навчалось тільки 584.
Під час війни Крижопіль перебував у прифронтовій смузі. Звідси на фронт вирушали військові частини, йшли зброя, продовольство, паливо тощо. Ось чому відгомін імперіалістичної війни доходив і до Крижополя та його околиць, посилюючи антивоєнні і революційні настрої трудящих. В січні 1917 року поліцейські власті заарештували й погнали рити окопи за вияв таких настроїв працівників телеграфу. У жовтні солдати розквартированого в Крижополі 287-го піхотного полку зібрались на мітинг, щоб заявити про свою відмову йти на фронт.
Після одержання звістки про Жовтневе збройне повстання в Петрограді у містечку відбувся мітинг робітників-залізничників, солдатів і селян навколишніх сіл. У січні 1918 року тут було встановлено Радянську владу. На початку березня сюди вдерлися австро-німецькі інтервенти. Трудящі Крижополя чинили опір окупантам. Багато місцевих залізничників та селян з Зеленянки, Чоботарки й Голубечого пішли в партизани. Після вигнання австро-німецьких загарбників Крижопіль захопили петлюрівці, від яких містечко визволили частини Червоної Армії на


Крижопіль