Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Крижопіль

Сторінка 4 з 6
почестями Н. Г. Дворника поховали в Крижополі.
Фашистські загарбники вдерлися в Крижопіль 22 липня 1941 року. Вони встановили режим кривавого терору і свавілля. Населення не корилося окупантам, а мужньо боролося проти ворогів. Кожний день приносив
вісті про помсту: то виявлялась розібраною залізнична колія, то горіли склади з пальним, то знаходили трупи ворожих солдатів. Підпільники, що діяли спершу поодинці, 1943 року були об'єднані керівником Піщанської підпільної організації М. Ф. Підгаєцьким. Під його керівництвом восени 1943 року патріоти Крижополя вели активну підготовку до створення партизанського загону. Провокатори виказали патріотів, і в Крижополі розпочалися масові арешти. Наприкінці вересня 1943 року до крижопільської в'язниці було кинуто 128 підпільників. Заарештовані під час допитів зазнавали мордувань. Але боротьба проти «нового порядку» не припинялася.
Мужньо билися з ненависним ворогом 902 жителі Крижополя на фронтах Вітчизняної війни.
4 червня 1944 року під Яссами 3-я стрілецька рота 2-го Червонопрапорного полку 50-ї Червонопрапорної Запорізько-Кіровоградської стрілецької дивізії, ведучи важкі бої з переважаючими силами ворога, опинилася в оточенні. Скориставшись з цього, противник увів у бій 16 танків та багато піхоти. В цей критичний момент виявив справжній героїзм червоноармієць P. С. Сміщук. Підпускаючи ближче ворожий танк, радянський воїн виводив з ладу його ходову частину, а потім пляшкою КС підпалював. Так було знищено один за одним 6 п'ятдесятитонних танків, озброєних шістьма 75-міліметровими гарматами і 12 важкими кулеметами. Фашистські танки, не витримавши поєдинку, відійшли. Особовий склад роти, натхнений винятковим героїзмом P. С. Сміщука, прорвав кільце оточення. Золоту Зірку прикріпив до грудей героя командуючий військами 2-го Українського фронту Р. Я. Малиновський.
За мужність і відвагу, виявлені в боях, звання Героя Радянського Союзу присвоєно О. А. Бичковському, який учився в Крижопільській середній школі. В бою за плацдарм при форсуванні Дніпра він знищив 3 фашистські танки. Смертельно поранений лейтенант продовжував керувати боєм. Четверту атаку ворога солдати його батареї відбивали з вигуками: «За командира! Вперед!». У пам'ять про героя цю батарею назвали його іменем. Ім'я патріота носить також середня школа № 1.
17 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили Крижопіль. Кривавий слід залишили по собі загарбники. Вони розстріляли, повісили й закатували 1574 мешканці. Окупанти зруйнували 18 приміщень державних установ, кооперативних організацій, багато житлових будинків.
Боротьбу за відбудову Крижополя очолили комуністи селища. У вересні 1944 року працювало 3 первинні парторганізації та 2 партійно-кандидатські групи.
Немало зусиль доклали, щоб Крижопільська МТС зразу ж змогла широким фронтом розгорнути весняні польові роботи в колгоспах. Як і до війни, вона обслуговувала 28 колгоспів. План тракторних робіт за 1944 рік МТС перевиконала. Тракторна бригада, очолювана Т. В. Гичаком, виконала завдання на 200 проц. Вчасне проведення весняної сівби, збирання та обмолоту врожаю дало можливість завершити хлібозаготівлю, здати понад план до фонду Червоної Армії 45 тис. пудів хліба.
Відновилася робота райпромкомбінату і райхарчокомбінату, які не тільки задовольняли потреби населення, але й виготовляли продукцію для Червоної Армії.
Поряд з відбудовою рідного селища трудящі Крижополя подавали шефську допомогу вугільній шахті № 1920 комбінату «Сталінвугілля». У Донбас йшли індивідуальні та колективні посилки з продовольством і речами.
Повсякденний героїзм у праці проявляли жінки, на плечі яких ліг основний тягар,- вони піднімали з руїн господарство. У березні 1945 року в Крижополі відбулася районна конференція дружин фронтовиків. Її учасниці звернулися із закликом до всіх жінок взяти активну участь у підготовці й проведенні посівної кампанії, у зміцненні колгоспів.
Важливе народногосподарське значення мала залізнична станція Крижопіль. Уже 1944 року було відновлено її господарство, обладнано вокзал. Завдяки широкому розмаху змагання залізничників станція Крижопіль добилась у 1945 році безаварійної роботи і виконання річного плану перевезень на 150 проц. Вона посіла одне з перших місць у Котовському відділенні залізниці.
Партійні і радянські органи Крижополя зробили все, щоб середня школа могла вчасно приступити до занять. На посаду директора призначили І. П. Маєвську, енергійну комуністку, досвідчену вчительку. Нове двоповерхове приміщення школи зруйнували окупанти, тому діти навчалися в трьох окремих будинках. До занять приступило 658 учнів, яких виховували 24 вчителі.
Трудящі активно включилися у всенародне змагання за здійснення четвертої п'ятирічки за 4 роки. Серед крижопільських виробничих колективів перед вели


Крижопіль