Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Крижопіль

Сторінка 2 з 6
початку квітня 1919 року.
У визволеному від ворога Крижополі було відновлено роботу органів Радянської влади. Вони мобілізували всі сили на боротьбу з контрреволюцією. При волосному ревкомі створили мобілізаційний пункт, куди мали
з'явитися всі члени повітового,
волосних, селищних і сільських ревкомів та комбідів. Керувати цією роботою доручили Л. Д. Фалаштинському, заступникові голови повітового ревкому. Наступ денікінців з півдня і куркульські повстання зміцнили позиції петлюрівців, і вони знову активізували свої дії. Тому в липні 1919 року третина працівників радянських установ повіту прибула до Крижопільського ревкому, щоб іти на фронт. Через Крижопіль пролягав шлях «Південного походу» - героїчної операції прориву петлюрівсько-денікінського оточення, в якому опинилася Південна група радянських військ.
Ці буремні роки пройняті героїзмом, самовідданою боротьбою з ворогами - революції. Трудящі Крижополя завжди пам'ятатимуть тих, хто поліг у цій борні. В 1919 році Л. Д. Фалаштинський та його брат Арсен керували партизанами, які діяли в денікінському тилу. Народні месники пускали під укіс ешелони, висаджували в повітря мости. Під час однієї операції у січні 1920 року брати Фалаштинські потрапили до рук ворога й були закатовані. Понівечені тіла підібрали односельчани й поховали героїв у селі Голубечому. Щоб увічнити їх пам'ять, у Крижополі ім'ям братів Фалаштинських названо одну з вулиць.
Після розгрому денікінців на початку 1920 року в Крижополі заново створено ревком, настало мирне життя, але ненадовго. На початку травня банда Тютюнника зайняла Ольгопіль, Бершадь. Бандити захопили станцію Крижопіль і розібрали залізничне полотно. Крижопільський ревком, перебуваючи в підпіллі, очолив боротьбу трудящих проти ворога. У Крижополі вибухнуло повстання, що послабило позиції контрреволюційних сил у цьому районі. 10 травня 538-й полк при підтримці бронепоїзда № 90 несподівано для ворога увірвався в Крижопіль. За цю сміливу операцію командарм І. П. Уборевич представив командира полку Єфімова й командира бронепоїзда Яковлева до нагороди орденом Червоного Прапора. Розгром банди Тютюнника в районі Крижополя було завершено частинами Червоної Армії, підтриманими партизанами й місцевим населенням, 15 травня 1920 року.
Розгорнулося радянське будівництво. Було організовано сільревком, який очолив А. Д Деркач. У 1920-1921 pp. націоналізували та передали комунгоспу електростанцію.
Допомогу в радянському будівництві у Крижополі подавали повітові органи влади. Восени 1920 року Ольгопільський ревком організував у селах повіту «Тиждень селянина і червоного добровольця». 2 жовтня в Крижополі відбувся мітинг, під час якого виступили представники політвідділу Одеського відділення Південно-Західної залізниці і цровели запис добровольців до Червоної Армії.
Партосередок у Крижополі виник 2 грудня 1920 року в складі 4 членів та 11 кандидатів у члени партії. А в червні 1921 року він зріс до 24 чоловік. Тоді ж почала діяти комсомольська організація.
Численні банди, які лютували у Ольгопільській волості, перешкоджали нормальній роботі органів Радянської влади. Це й було однією з причин переїзду окремих волосних установ з Чоботарки до Крижополя. Восени 1921 року тут розмістився волкомнезам на чолі з М. А. Вихристюком. Від рук бандитів гинули радянські працівники - на початку квітня 1922 року був убитий секретар Крижопільського райкому комсомолу Козаченко. Для боротьби з бандитизмом створили загін особливого призначення. До нього входили комуністи, комсомольці і члени КНС.
В січні 1921 року засновано райпартком. Секретарем його комуністи обрали А. І. Баєва. Райпартком здійснював широку організаторську роботу в Крижополі і в навколишніх селах. Передусім комуністи мобілізували залізничників на боротьбу з розрухою та за успішне виконання зобов'язань щодо перевезень народногосподарських вантажів. Організували 2 суботники, взяли участь у недільнику, під час якого
прибирали майстерні, ремонтували обладнання та вивантажували матеріали тощо. У березні були проведені тижні дитини, чистоти, а в день 50-річчя Паризької комуни місцеві культармійці організували мітинги, влаштували для населення безкоштовні спектаклі.
Крижопільські комуністи для роз'яснення рішень X з'їзду РКП(б) виїжджали в села. Райпартком включав до свого складу в 1921-1922 pp. Піщанський і М'ястківський волосередки. Безпосередньо на місцях комуністи й комсомольці допомагали налагодити роботу культурно-освітніх закладів, піднести рівень сільського господарства та виконати продподаток.
У Крижополі містився зсипний пункт «Заготзерна». Тут велику роботу провели, заготовляючи сировину для промислових центрів країни, хліб для робітничого класу, продовольство і фураж для Червоної Армії, члени Крижопільської продгрупи. Куркулі чинили опір цим заходам, розправлялися з активістами. В

Крижопіль