Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Хмільник

Сторінка 1 з 8
Хмільник - місто районного підпорядкування (з 1957 року), залізнична
станція. Розташований на берегах Південного Бугу, за 67 км від Вінниці. Місто має автобусний зв'язок з Києвом, Вінницею, Хмельницьким. Населення - 18 464 чоловіка.
Хмільник - центр району, територія якого становить 1274 кв. км, населення - 108 тис. чоловік, у т. ч. міського 18,5 тис. чоловік. У районі 81 населений пункт, у т. ч. одне місто і 28 центрів сільських Рад. Усієї землі 127,4 тис. га, у т. ч. орної - 86,6 тис. га, багаторічних насаджень - 2 тис. га, лісів - 10,9 тис. га. Є 16 промислових підприємств, 31 колгосп, 64 магазини і підприємства громадського харчування; 13 лікарень, 14 пологових будинків, 21 профілакторій, 58 фельдшерсько-акушерських пунктів. Райцентр є бальнеологічним курортом. Працює 75 шкіл, 23 будинки культури, 46 клубів, 85 бібліотек, 84 стаціонарні кіноустановки. Майже в усіх селах встановлено пам'ятники й обеліски полеглим у боротьбі з німецько-фашистськими окупантами.
Перша письмова згадка про Хмільник датується 1362 роком. Йдеться про те, що литовський князь Ольгерд, розбивши татар на річці Синіх Водах, оволодів невеликим поселенням Хмільником. Воно знаходилось за 6 км від Чорного шляху, яким рухались татарські й турецькі орди, було воротами на Поділля з північного сходу. Тому Хмільник поступово укріплювався, і в 1434 році, коли він відійшов до Польщі, являв собою укріплений замок з розташованими навколо нього будинками. Тоді ж він став центром Хмільницького староства новоствореного Подільського воєводства. Староству підлягало 28 сіл і містечко Уланів. З одержанням 1448 року магдебурзького права в місті почали розвиватися ремесло, торгівля. Виникли шевські, кравецькі та інші майстерні, вироби яких йшли на ринки (через
Хмільник проходив зручний торговий шлях із Львова на Крим і Київ), у замок, зокрема для війська. Однак населення міста зростало повільно, часом навіть зменшувалося: позначалися спустошливі набіги татар.
У 1534 році за наказом польського короля місто обнесли кам'яним муром з баштами. Викопаний канал між Південним Бугом і його притокою Пастушею надавав місту (пізніше - центру його) острівного положення. В мирний час населення зростало - в місті селилися переселенці. 1565 року майже 47 проц. усіх господарств становили новосели. 1570 року в місті було 320 будинків; 46 з них належали замковим слугам, які несли кінну службу, займалися ремісництвом для внутрішніх потреб.
Крім ремесел і торгівлі, населення Хмільника займалося сільським господарством, рибальством, бджільництвом. Чимало Прибутків староство одержувало від млинів у вигляді натуральної плати (житом, пшоном, солодом) за помел. Міщани платили великі податки за землю, за право торгувати, займатися винокурінням тощо, виконували інші повинності. З розвитком фільваркового господарства старости стали примушувати міщан виконувати всі основні польові роботи, відбирали землю, забороняли займатися ремеслом і торгівлею. Це викликало велике незадоволення населення - воно не раз скаржилося польському королю на своїх поневолювачів. З прийняттям Люблінської унії соціальний гніт посилився національно-релігійним. Українців примушували приймати католицтво. Наступу католицизму протидіяли місцеві послідовники західних реформаторів Кальвіна, Соціна та ін. У Хмільнику була заснована соцініанська школа вищого типу. Тут викладали польську й українську мови, риторику, поезію, філософію, історію, математику. Школа мала свою друкарню, видавала антикатолицьку літературу, готувала борців проти католицизму. 1585 року в місті відбувся протестантський Хмільницький собор. Але католицизм продовжував наступати. Після Брестської унії (1596 р.) переслідування православної та інших церков посилилося, 1603 року в Хмільнику збудували костьол. Ця споруда існує й досі.
Феодальна експлуатація й національне гноблення примушували бідноту тікати до козаків, підніматись на боротьбу проти шляхти. Трудящі Хмільника брали участь у селянсько-козацьких повстаннях на чолі з Наливайком (1594-1596 pp.) та Павлюком (Павлом Бутом) 1637 року. «І коси, і серпи кували на зброю, і недарма земля тряслась,- трясли козаки ляхів»,- повідомляє невідомий автор Хмільницького літопису про повстання 1637 року. Польський уряд жорстоко розправився з повстанцями: «були повні палі трупу козацького». Через Хмільник вели повстанців на страту.
На початку визвольної війни українського народу проти соціального і націо- наЯьно-релігійного гноблення (1648-1654 pp.) хмільницька біднота, сформувавши повстанський загін, приєдналася до військ Б. Хмельницького. Не раз замком оволодівав загін М. Кривоноса. 15 червня 1649 року в Хмільнику побував із своїми загонами Б. Хмельницький.
Після Переяславської ради населення Хмільника не припиняло боротьби проти польської шляхти, спираючись на допомогу російського народу. 1659 року

Хмільник