Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Хмільник

Сторінка 6 з 8
комбінат, де в 1937 році працювало понад 140 робітників, з них 33 стахановці.
У жовтні 1938 року уряд Радянської України оголосив район Хмільника курортною зоною. Почалося будівництво обласної водолікарні.
Розвиток промисловості, ріст добробуту трудящих стимулювали піднесення культури Хмільника. 1936 року в новозбудованому будинку відкрили палац піонерів на 250 місць, де зразу ж запрацювали драматичний, авіамодельний і фотогуртки, ляльковий театр. В пристосованому приміщенні почав діяти клуб молоді.
1938 року в Хмільнику було навчено грамоти 1223 чоловіка дорослих. Ліквідацію неписьменності було завершено. Всіх дітей шкільного віку охопили навчанням. У 194041 навчальному році в місті працювали три початкові школи, одна семирічна, дві середні. В них навчалося 1543 чоловіка.
Та мирну творчу працю трудящих порушив віроломний напад німецько-фашистських загарбників. При в'їзді в місто, ліворуч асфальтованого шляху, посеред чистого поля лежать бетонні плити. То населення зберегло дзот, збудований в 1936-1937 pp. З нього у 1941 році захисники міста чинили відчайдушний опір фашистським загарбникам. 13 липня 1941 року німецькі війська окупували місто, встановили терористичний режим. За період окупації вони знищили у Хмільнику 11 750 чоловік.
Трудящі міста піднялися на боротьбу з ворогом. У грудні 1941 року за ініціативою комуністів П. А. Цицурова, О. Я. Воржева, колишніх командирів Червоної Армії, яким вдалося вирватися з фашистського полону, уродженця міста В. К. Дяченка у Хмільнику було створено підпільну партійну організацію. В її складі налічувалося 43 чоловіка, у т. ч. 21 комуніст і 6 комсомольців. Організація мала свої групи у селах Сандраках, Сьомаках, Педосах, Семках. Тоді ж організовано Хмільницький підпільний райком партії (бюро). До нього входили П. А. Цицуров, О. Я. Воржев, В. К. Дяченко і П. І. Яковлев.
Підпільники друкували й розповсюджували листівки, відозви, повідомлення Радянського інформбюро, викривали зрадників. У серпні 1942 року група підпільників на чолі з В. П. Нечипоруком обстріляла поліцейський конвой, який гнав для відправки в Німеччину 200 чоловік. Людям вдалося врятуватися. В листопаді цього року в районі села Соломирки (нині Порик) підпільники, розібравши залізничну колію, пустили під укіс ворожий військовий ешелон. На чавуноливарному заводі члени організації затримали на 2 місяці виплавку деталей і дали 75 проц. бракованої продукції, вивели з ладу 10 верстатів артілі «Металіст». У січні 1943 року гітлерівці заарештували П. А. Цицурова і О. Я. Воржева. Після тривалих тортур кати по-звірячому замучили їх.
Хмільницька підпільна організація дістала й передала у грудні 1943 року партизанським загонам 34 гвинтівки, 7 автоматів, станковий кулемет, 106 гранат, близько 15 тис. патронів, велику кількість харчів - 5 тонн борошна, 3,2 тонни цукру, 700 кг крупи, 50 кг солі та інші продукти.
10 березня 1944 року частини Червоної Армії визволили лівобережну частину Хмільника. Правобережжя німецькі війська утримували до 18 березня - засіли в Хмільницькому палаці, дуже зручному для оборони. Щоб вибити звідти фашистів, бійці роти лейтенанта М. М. Волобуєва переправились вночі через річку з боку, куди вогонь ворожих кулеметів не сягав. З протилежного боку до палацу увірвалися партизани. Після рукопашного бою Хмільник був повністю визволений від окупантів. У боях за місто загинуло 156 воїнів 71-ї і 276-ї стрілецьких дивізій. На честь полеглих встановлено обеліск.
Сумне видовище являв собою Хмільник після німецької окупації. В руїнах лежали промислові підприємства, житлові будинки, школи, клуби, бібліотеки, був повністю знищений міський парк. Зразу ж після визволення жителі Хмільника приступили до розчистки міста. Одночасно вони займалися організацією допомоги Червоній Армії, сім'ям фронтовиків. Трудящі зібрали 900 тонн хліба у фонд Червоної Армії, потрібну кількість посівного зерна. Відбулися місячники, декадники, недільники на допомогу сім'ям військовослужбовців, інвалідам війни, дітям- сиротам. Робітники й службовці міста деякий час відраховували щомісяця у фонд допомоги сім'ям військовослужбовців п'ятиденний заробіток.
Великого напруження сил вимагала відбудова міського господарства. Деревообробний комбінат, райпромкомбінат, артілі «Металіст», «Робітник», маслозавод, електростанція не працювали: споруди були зруйновані, устаткування вивезене або пошкоджене. Діяв лише чавуноливарний завод, де устаткування збереглося. Через 2 місяці після визволення Хмільника стала до ладу електростанція, згодом маслозавод. На деревообробному комбінаті почали виготовляти вози, бочки, столи, табуретки, артіль «Текстильпром» випускала селянське полотно, мішковину, мотузки. На кожному з відбудованих підприємств майстри своєї справи показували високу продуктивність праці, деякі з них виконували норму на 450-500 процентів.


Хмільник