Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Хмільник

Сторінка 3 з 8
Розвивалася промисловість, збільшувалась кількість робітників, які включались до революційної боротьби.
У жовтні 1898 року робітники, солідаризуючись з міським населенням, припинили будівництво залізниці-вузькоколійки, що проходила через городи хмільничан. Безпосередньою причиною виступу було порушення
акціонерним товариством договору про плату на землю. Озброївшись будь-чим, робітники не відступили навіть перед стражниками, викликаними на місце події. Акціонерне товариство змушене було виконати умови договору.
В період революції 1905-1907 pp. у Хмільнику відбулися сходки, демонстрації, страйки. 1 травня 1905 року в лісі під Хмільником відбулась маївка. Розганяючи її, поліція вбила одного з учасників - Пироговського. Похорон його перетворився на революційну маніфестацію. Поліція розшукувала учасників траурної процесії. Сестрі і двом братам Логвиновим довелося таємно виїхати з міста. Жителі Хмільника Ю. Бегаюк, І. Бабій, К. Мечник вели агітацію серед робітників Кушелівської економії. Трудящі зажадали від підприємців підвищити заробітну плату,
погрожуючи в разі відмови страйком. Адміністрації економії довелося поступитися. 6 серпня 1905 року в місті відбулися збори робітників. Вони застрайкували, влаштували маніфестацію. Помічник справника спробував розігнати її учасників, але робітники схопили його й викинули з натовпу. 28 грудня застрайкували працівники поштово-телеграфної контори, і волосний справник просив губернатора перевести ненадійних чиновників на іншу роботу. Поліція закрила Народний будинок, де збиралися революційно настроєні маси.
Революційні заворушення тривали. В липні 1906 року страйкували робітники тартака, чавуноливарного заводу. Власті Хмільника були безпорадні перед силою народу і не раз просили губернатора прислати військо. У липні до міста прибула рота піхоти.
Економічний застій, який особливо проявився в період реакції 1907-1910 pp., змінився деяким пожвавленням. У 1911 році в Хмільнику працювало 22 підприємства з невеликою кількістю робітників (на чавуноливарному заводі було зайнято лише 8 чоловік), 67 різних майстерень - по переробці продуктів тваринництва, обробці дерева, металу тощо. Було багато кустарів-одиночок, лише шевців - 1800 чоловік. Під час першої світової війни вони, виконуючи спеціальне замовлення, шили для армії 1800 пар чобіт за тиждень.
Місто залишалось невпорядкованим. Коли випадали дощі, вулицями не можна було ні пройти, ні проїхати. Брудні вулиці ставали розсадником інфекційних захворювань. Цьому різко контрастували церкви та побудований у 1911-1915 pp. місцевими майстрами за проектом відомого архітектора академіка І. О. Фоміна красивий кам'яний палац графа Ксідо. Біднота міста тулилася в сирих, тісних, не пристосованих до життя приміщеннях, де частими були хвороби і смерть. Якщо про здоров'я 18,3 тис. жителів міста дбали 4 лікарі, які працювали у двох лікарнях на 21 ліжко, то про їх «благонадійність» і моральний стан «турбувалися» 28 городових, тюрма на 35 місць.
Біднота лишалася неписьменною, хоч після скасування кріпацтва з освітою стало трохи краще. 1861 року в місті було засновано дві парафіяльні школи, які згодом перетворили в однокласні училища. В 1869 році відкрили ще одне одно-класне народне училище. 1903 року у Хмільнику крім училищ працювали 4 школи грамоти, одна церковнопарафіяльна школа, двокласне міське училище, створене на базі однокласного народного училища. Проте відвідувало ці заклади дуже мало дітей, ще менше закінчувало їх. 1890 року, наприклад, у двох народних училищах навчалося 137 дітей, закінчило лише 15. За даними перепису 1897 року, кількість письменних у місті становила 12 проц. 1904 року в усіх школах й училищах працювало 7 учителів.
Не було в місті жодної бібліотеки. Щоправда, «Попечительство про народну тверезість» організувало чайну-читальню, діяли 2 невеличкі книжкові магазини, друкарня, фотографія. До 1913 року навчальні заклади міста поповнилися лише одним вищим початковим чотирикласним училищем, відкритим на базі міського парафіяльного початкового училища. Через високу плату за навчання - 10 крб. на рік - вчилися в ньому лише діти заможних сімей. У 191314 навчальному році його відвідувало 115 хлопчиків і 42 дівчинки.
Трудящі Хмільника виступали проти соціальної нерівності, царського режиму. 1916 року застрайкували робітники ткацької фабрики, де важкі умови праці спричинялися до частих захворювань, особливо на туберкульоз. Приводом до припинення роботи було грубе поводження дружини власника фабрики з робітниками. Одному з них вона перебила ногу. Страйкарі вимагали лікування потерпілого, людського ставлення, 8-годинного робочого дня. Але їм не вдалося добитися задоволення цих вимог.
Коли звістка про перемогу Лютневої революції 1917 року дійшла до Хмільника, 13 березня в місті за ініціативою робітників чавуноливарного заводу відбувся


Хмільник