Сторінка 7 з 8
Самовіддана праця радянських людей дала змогу за короткий час залікувати тяжкі рани війни. В 1946 році одержала нове устаткування ткацько-прядильна фабрика, чавуноливарний завод реорганізували в машинобудівний, який дістав назву «Хмільниксільмаш». Він випускав машини для сільського господарства (автопоїлки, транспортери, пристрої для підживлення полів та ін.)» Відновили роботу меблева, швейна
фабрики, ремонтний завод. У 1947 році більшість підприємств міста працювала на повну потужність. До 1950 року довоєнний рівень виробництва був перевершений3.
Разом з ростом виробництва ріс благоустрій міста, підвищувався матеріальний добробут трудящих. Готуючись до 40-річчя Жовтня, жителі Хмільника посадили тисячі дерев, впорядкували мостові, тротуари.
Німецько-фашистські окупанти нанесли великих збитків культурному життю міста. Проте до вересня 1944 року були відбудовані школи, за парти сіли 1219 дітей. Цього року почали працювати бібліотеки, кінотеатр, 1 травня 1945 року вийшов перший номер районної газети «Прапор перемоги».
В 50-60-х роках трудящі Хмільника внесли значний вклад у розвиток свого міста. Став до ладу асфальтовий завод, у привокзальній частині виросла велична споруда елеватора. В 1971 році завершено будівництво машинообчислювальної станції, реконструкцію маслозаводу. За сумлінну працю чимало жителів Хмільника удостоєно урядових нагород. Орденом Леніна відзначено шліфувальника ремонтного заводу Г. Н. Красильника, орденом Жовтневої Революції - шофера райоб'єднання «Сільгосптехніки» Ф. А. Воспитанюка.
Згідно з планом реконструкції міста в центрі його почалося спорудження багатоповерхових будинків. 1970 року введено в дію першу чергу водопроводу,
заасфальтовано 5 тис. кв. м вулиць і 8 тис. кв. м тротуарів. Створено міське теплично-квітникове господарство. Прокладено каналізацію, збудовано універмаг, банно-пральний комбінат. Працює будинок побуту,
Розвиток Хмільника тісно пов'язаний з наявністю тут великих запасів надзвичайно цінних мінеральних вод, відкритих ще 1934 року під час буріння артезіанської свердловини. Першим докладно дослідив хмільницьку воду професор В. В. Гук з Українського науково-дослідного інституту курортології. Виявилось, що це радонова вода.
Після вигнання фашистів у місті відкрили обласну водолікарню, де протягом
року лікувалося всього 66 хворих. Згодом лікарню значно розширили: запрацювали нове ванне відділення, поліклініка, спальний корпус їдальня, клуб, аеросолярій. Щороку тут лікується близько 10 тис. хворих. Очолює обласну лікарню Г. О. Новицький - кандидат медичних наук, заслужений лікар УРСР. Недалеко від обласної водолікарні, у центрі міста, 1952 року відкрито ревматологічну лікарню на 450 ліжок для залізничників Південно-Західної ордена Леніна магістралі. Лікарня має ванне відділення, обладнані сучасною апаратурою медичні кабінети. Тут вперше з лікувальною метою стали використовувати торф. 1957 року почав діяти санаторій «Хмільник» на 100 місць.
У лісі, що за 4 км від міста, розкинулися будинки республіканського санаторію профспілок «Хмільник» на 200 місць, відкритого 1961 року. Санаторій має 6 спальних корпусів, їдальню, клуб, ванне відділення, лабораторію, літній кінотеатр. Передбачено спорудження для санаторію ще одного ванного корпусу з купальним басейном для радонових вод, спального корпусу на 250 місць. 1967 року відкрито санаторій «Радон» Укоопспілки на 450 місць, 1970 року - санаторій «Південний Буг» - на 310 місць, піонерський табір «Орлятко».
Зростає популярність хмільницьких здравниць, усе більше людей їде сюди лікуватися. В 1958 році тут лікувалося 7 тис. чоловік, в 1964 році - 15 984. Зараз 6 здравниць приймають щорічно 40 тис. чоловік.
Міністерство охорони здоров'я УРСР 1963 року відкрило у Хмільнику філіал Українського науково-дослідного інституту курортології та фізіотерапії. Зважаючи, що розвідані запаси хмільницьких радонових вод використовуються лише на 10 проц., у найближчі 10 років передбачено значно розширити існуючі здравниці, спорудити нові, зокрема великий бальнеологічний санаторій для лікування серцево-судинних захворювань, два санаторії на 400 ліжок кожний з діагностичними кабінетами, бальнеоторфолікарнею, аеросолярієм, ревматологічну лікарню, курортну поліклініку. Уже розпочато спорудження обласного міжколгоспного санаторного комплексу на тисячу місць, пансіонату Міністерства автотранспорту УРСР.
За післявоєнний період значно покращало медичне обслуговування населення міста. В роки восьмої п'ятирічки в місті введені в дію центральна районна лікарня на 175 місць, 4 аптеки.
Вищого рівня розвитку досягла культура міста. Зараз кожне промислове підприємство має свій клуб, бібліотеку. Працюють рада любителів книги і 420 її
Дивиться також інші населені пункти району: