Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Хмільник

мітинг. Була утворена Рада робітничих і солдатських депутатів, до якої увійшли робітники чавуноливарного заводу Є. П. Карпинський, Ю. І. Красинський, ткач Я. Клапух та інші.
Перемога Жовтневого збройного повстання в Петрограді ще більше активізувала виступи трудящих Хмільника. Робітники почали створювати заводські комітети, професійні спілки. В січні 1918 року в місті було
встановлено Радянську владу. Створений революційний комітет розпочав підготовку до виборів у Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. До складу Ради, обраної 10 лютого, ввійшло 15 чоловік.
Наприкінці лютого 1918 року до міста вдерлися австро-німецькі війська. Населення чинило опір окупантам. У травні 1918 року була створена підпільна більшовицька організація, до якої входили 21 член партії і 52 співчуваючі. Комуністи вели агітацію серед населення, викривали суть зрадницької політики гетьмана Скоропадського, закликали до боротьби. В листопаді німецькі війська залишили Хмільник. Однак у грудні владу в місті захопила петлюрівська Директорія. Місцева більшовицька організація готувала населення до повстання. В лютому 1919 року було відновлено Радянську владу. В березні місцеве населення зустрічало частини 1-ї Радянської української дивізії, якою командував М. Щорс.
Однак мирне життя зривали петлюрівські недобитки. 20 травня місто стало ареною безчинств куркульської банди Шепеля. Невдовзі частини Червоної Армії вигнали її з Хмільника. 28 травня до міста вступив інтернаціональний загін Київського окружвійськкомату. Негайно був створений ревком. Для боротьби з бандами, які діяли навколо Хмільника, залишився загін червоних кіннотників. Видали зброю населенню - до 600 гвинтівок. І коли 13 червня 1919 року під містом з'явилися куркульські банди, вимагаючи від населення здати всю зброю, дружинники міста на чолі з комуністом Л. Дем'янюком, а також кінний загін примусили ворога відступити. Був відбитий напад бандитів і в липні. 14 серпня 1919 року, коли загін Червоної Армії залишив Хмільник, сюди ввірвалися петлюрівці. Лише 19 грудня частини Червоної Армії і партизани очистили місто від ворога.
Становище було складним: в лісах нишпорили банди, господарство занепало. Трудящі міста допомагали Радянській владі, яка відновила свою діяльність. Коли відділ по роботі серед жінок звернувся до населення з закликом включитися у проведення Всеукраїнського тижня дитини, допомогти нагодувати й одягти сиріт, У Хмільнику відкрили дитячий будинок, їдальні. Та незабаром місто зайняли частини зунрівської галицької армії. 29 лютого 1920 року Хмільник визволила Червона Армія. Новостворений ревком організував допомогу Червоній Армії, запровадив суворий
облік продуктів. Товариство чоботарів пошило для Таращанського полку 418 пар чобіт і вирішило поставити фронтові ще 10 тис. пар. У квітні 1920 року місто захопили білополяки. У червні 8-а червонокозача дивізія вигнала польських окупантів з міста. Відступаючи,, вони спалили Угринівський міст через Південний Буг. У жовтні цього року Хмільницький ревком на своєму засіданні розглянув питання про взяття на облік шкіряних, миловарних, свічкових заводів, продовольче питання. Були створені відділи ревкому - міліція, житловий, охорони здоров'я, народної освіти.
Але польські війська, підтримані імперіалістами Антанти, перейшли в контрнаступ і 18 жовтня знову зайняли Хмільник. Наприкінці жовтня Червона Армія вибила інтервентів з Хмільника. Проте місто вдалося захопити петлюрівським недобиткам. Остаточно його визволили частини дивізії Г. І. Котовського в середині листопада 1920 року.
Перед Радянською владою міста постало важливе завдання - відбудувати господарство, яке дуже занепало під час громадянської війни. В грудні 1920 року у Хмільнику працювали лише кустарі, переважно одиночки. Необхідно було впорядкувати місто, до весни відновити роботу майстерень ремонту сільськогосподарських машин, виробництва коліс, плугів, лопат та інших знарядь, роботу кузень. 800 жителів міста, вийшовши 29 травня 1921 року на недільник, впорядкували територію залізничної станції, вулиці міста. Для забезпечення селян сільськогосподарським знаряддям були утворені прокатні пункти. Наприкінці року вже працювали артілі і підприємства, які виготовляли для населення олію, сукно, мяло, дьоготь, шкіряні, столярні, шерстяні та інші вироби. На початку 1922 року відновили роботу чавуноливарний завод, лісопилка, пивзавод. У 1923-1925 pp. виникли артілі - взуттєва «Робітник», деревообробна, «Текстильстанок», трудова артіль «Сільтруд». 1924 року на базі націоналізованих ткацьких майстерень Гера була створена артіль «Червоний ткач», розпочалося будівництво електростанції на Південному Бузі. Були утворені кооперативні товариства - сільськогосподарське та бджільницьке. До кінця 1925 року трудящі відбудували господарство міста.



Хмільник