Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ободівка

Сторінка 1 з 6

Ободівка — село, центр сільської Ради. Лежить на берегах річки Берладинки, за 12 км від районного центру і залізничної станції Тростянець-Подільський. Населення — 5008 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Бережанка. Село існувало вже в XVI ст. під назвою Бадовка. В 1569 році власник його пан Ободівський змінив назву на Ободівку. З літературних джерел відомо, що вже в першій третині XVII ст. Ободівка була

великим містечком і входила до Брацлавського воєводства. 1654 року в Ободівку приїздили представники російського уряду для приведення населення до присяги на вірність Російській державі. Під час російсько-польської війни 1654 —1667 рр. та після неї, особливо коли точилася боротьба за владу на Правобережжі між старшиною, на Ободівку багато разів нападали турки і татари. Незважаючи на руйнування, заподіяні війнами, в другій половині XVII — на початку XVIII ст. Ободівка лишалася великим багатолюдним містечком. Основним заняттям населення було землеробство. Розвивалися й різні промисли — гончарство, чинбарство, кушнірство, ткацтво. Ободівські ткалі славилися своїми барвистими вовняними килимами. Мешканці містечка були кріпаками панів Потоцьких. У Ободівці зберігся панський палац, збудований у 1763 році й реставрований 1840 року. В палаці були розкішні мармурові зали. Навіть підлогу в конюшні вистелили кахлями. За реформою 1861 року, ободівські селяни до укладення викупної угоди повинні були сплачувати оброк або відробляти поміщикові. За польові землі й угіддя корінного наділу — 13 крб. 58 коп. на рік, або чоловіки з кожного двору мусили відробити панові 50 днів улітку та 32 дні зимою. За кожну десятину додаткового наділу встановлювалася платня — 3 крб. 20 коп., або 20 робочих днів, до того ж, 12 з них — влітку. Поміщикові належало виключне право користування лісом.

Обурені грабіжницькою реформою, селяни відмовлялися виконувати повинності на користь поміщика. Заворушення селян жорстоко карались урядом. 27 травня 1861 року на екзекуцію в Ободівку прибули солдати. За уставною грамотою, селяни Ободівки викупили в поміщика 2587 десятин землі, а раніше вони користувалися 3950 десятинами. Середній розмір наділу був мізерним, тому що всього налічувалося 1695 ревізьких душ. Внаслідок реформи 70 дворів городників лишилися безземельними, а 160 тяглових дворів одержали 658 десятин і 202 піші двори — 831 десятину землі корінного наділу. До того, піші й тяглі двори одержали ще 658 десятин додаткового наділу. Протягом 49 років громада повинна була вносити щорічно 7450 крб. 54 коп. сріблом. Користуючись неписьменністю селян, поміщик брав з них більше, ніж належало за передану землю. У 1868 році виявилося, що пан одержав по викупних платежах 2946 крб. понад встановлену суму, але власті не стягли з поміщика цих грошей. Після реформи 1861 року розвиток капіталізму відбувався прискореними темпами. В Ободівці працювали винокурний і цегельний заводи, 9 водяних млинів, паровий млин, 2 олійниці. Ці підприємства належали місцевому поміщикові. Він їх здавав у оренду. 1884 року споруджено цукровий завод, на ньому працювало 269 робітників. Ободівські селяни почали вирощувати цукрові буряки. Часто для цього орендували поміщицькі землі. Хоч капіталізм розвивався швидко, культурний рівень Ободівки залишався низьким. Тільки 1877 року в селі відкрито однокласне народне училище, яке в 1902 році перетворено на двокласне. 1909 року в ньому навчалося 204 учні, та 16 учнів відвідувало церковнопарафіяльну школу. Всього ж в Ободівці того часу налічувалося понад 570 дітей шкільного віку. В селі були заводська лікарня та фельдшерський пункт, аптека; поштово-телеграфне відділення. На початку XX ст. мешканці Ободівки взяли участь у масовому селянському русі. Заворушення сталося у травні 1905 року, а в червні відбувся страйк сільськогосподарських робітників. Заворушення тривали в Ободівці й протягом 1906 року. Селяни відмовлялися працювати за встановлену плату, вимагаючи істотного підвищення її. Часто взагалі вони не хотіли робити на поміщика навіть за будь-яку плату, й прийшлих робітників проганяли. У травні 1907 року в селі відбувся великий сільськогосподарський страйк. Страйкарі підпалили панське майно, погрожували адміністрації поміщика, дійшло до сутички з поліцією і військами. Мешканці Ободівки радісно зустріли звістку про повалення царату.



Ободівка