Артюховим, який діяв біля станції Кодима. Таким чином встановився зв'язок обох десантних груп з підпіллям Ободівського та Чечельницького районів.
Та вже наприкінці 1943 року гестапівці натрапили на слід десанту й ободів- ських підпільників. Почалися арешти, тому членам комітету довелося піти в глибоке підпілля. Багато хто з підпільників залишив село. В січні
Успішний наступ Червоної Армії запалював радянських людей на трудові подвиги. Вже восени 1943 року колгоспники почали збирати робочу худобу і, ризикуючи життям, вночі засівали поля. За короткий час в колгоспі ім. Г. І. Котов- ського було засіяно близько 100 га пшениці. А незабаром ободівці радісно вітали бійців 2-го Українського фронту, які 15 березня 1944 року визволили Ободівку.
Страшну картину залишили після себе окупанти - у колгоспах не було ні машин, ні худоби, ні насіння, виробничі приміщення лежали в руїнах, а ті, що вціліли, були занедбані, поля заросли бур'янами. В МТС залишилося тільки 24 трактори та 6 пошкоджених комбайнів, приміщення МТС були зруйновані.
У важких умовах трудівники села відновлювали зруйноване господарство. 1944 року всі п'ять колгоспів засіяли 3450 га землі. Довелося площу під посів орати коровами і навіть копати лопатами. Держава надала колгоспам Ободівки довгострокові позички, МТС одержала тоді 80 тракторів. У 1950 році відбулося укрупнення колгоспів. Тепер в Ободівці стало два колгоспи - ім. Г. І. Котовського та ім. О. В. Суворова. Перший мав у користуванні 3490 га, другий - 2790 га землі.
Цього ж року відбудовано цукровий завод. Одночасно йшла й реконструкція підприємства. Тут встановили дві парові турбіни потужністю 1100 квт, всі ручні роботи було механізовано.
Відновивши господарство, трудівники колгоспів ім. Г. І. Котовського та ім. О. В. Суворова мобілізували свої зусилля на боротьбу за дальший розвиток
соціалістичної економіки. Після укрупнення, що відбулося наприкінці 50-х років, колгосп ім. Г. І. Котовського має близько 4950 га землі (в т. ч. 3647 га орної), 1410 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 620 корів). За колгоспом ім. О. В. Суворова закріплено 4596 га землі (орної - 3437 га). Він має 1850 тис. голів великої рогатої худоби. Укрупнення артілей прискорило розвиток всіх галузей господарства. Було споруджено багато громадських приміщень - тваринницькі містечка, типові майстерні, авто гаражі, зерносховища, будинки механізаторів і тваринників, комбінат побутового обслуговування, приміщення крамниць тощо. Коли колгоспи придбали техніку МТС, вони перетворилися у високомеханізовані господарства. В них створено 5 тракторних бригад, на озброєнні яких понад 60 тракторів, 50 комбайнів і 40 автомашин. Завдяки цьому господарства добилися підвищення врожайності зернових і технічних культур, більш високої продуктивності тваринництва.
За роки восьмої п'ятирічки в господарствах збудовано 10 корівників, 3 свинарники, літні
відгодівельні табори для худоби, чотири будинки механізаторів, комбінат побутового обслуговування, будинок торгівлі, 2 будинки культури, дитячий садок і ясла тощо.
У ювілейному 1967 році колгосп ім. Г. І. Котовського нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, а в 1969 році - пам'ятною медаллю «50 років Радянської влади на Україні».
Великі зміни відбулися в післявоєнні роки й на Ободівському цукровому заводі. У роки семирічки встановлено парову турбіну потужністю 1500 квт, для неї побудовано новий машинний зал, встановлені додатковий елеватор, новий котел першої сатурації, застосована автоматика; ТЕЦ заводу переведено на рідке паливо. Для вивантажування автомашин з цукровими буряками використовуються бурякоукладальні машини. Завдяки цьому виробнича потужність заводу зросла з 8500 цнт до 9200 цнт переробки цукрових буряків на добу. За час восьмої п'ятирічки підприємство значно розширено й удосконалено: збудовано ще один цех переробки буряків, два склади готової продукції, газову піч, артезіанську скважину тощо. Запровадження автоматичних центрифуг з програмним управлінням, автоматизація парокотельні, реконструкція випарної станції значно поліпшили умови праці робітників. Усе це забезпечило зростання середньодобової потужності заводу на 400 цнт переробки сировини.
При цукровому заводі є радгосп, за яким закріплено 4838 га землі. Це багатогалузеве, високо механізоване господарство, яке має близько 2 тис. голів великої рогатої худоби (в т. ч. понад 700 корів), понад 2 тис. свиней; 36 автомашин, 38 тракторів 11 зернових комбайнів та іншу техніку. В радгоспі постійно працюють 356 робітників та 23 інженерно-технічні працівники. Господарство постачає насіння цукрових буряків багатьом колгоспам району.