Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Хмільник

Сторінка 5 з 8
Одночасно створювалася мережа лікувальних закладів. На початку 1924 року в місті працювали 2 лікарні, амбулаторія, 2 державні аптеки.
З введенням у 1923 році нового адміністративно-територіального поділу Хмільник став районним центром.
Велику роботу проводила в цей період комсомольська організація, створена 10 травня 1921 року. Наприкінці місяця вона об'єднувала ЗО чоловік. Комсомольці працювали в гуртках ліквідації політичної неграмотності серед молоді, випускали стінну газету, брали участь у своєрідних семінарах (курсо-з'їздах), на яких читались доповіді і лекції з різних політичних питань, шефствували над 1-м кінним корпусом Червоного козацтва, збирали подарунки, писали листи бійцям, допомагали їх сім'ям. 12 серпня 1922 року комсомольці прийняли рішення, а потім створили гіри дитячому клубі піонерський загін.
Поряд з ліквідацією господарської розрухи трудящі Хмільника дбали про налагодження справи освіти. Відбудованому господарству потрібні були кадри. В березні 1920 року в колишньому графському палаці почала працювати агрономічно-ветеринарна школа. У 1924 році її закінчило 23 чоловіка. В квітні 1922 року заснували сільськогосподарську школу, яка готувала спеціалістів для сільського господарства району.
З 1919 року в приміщенні чотирикласного училища працювала вчительська семінарія. Її учні видавали рукописний журнал «Юнак», в якому вміщували твори письменників-революціонерів, а також свої. Син бідного селянина з села Івониці. Кицюк закликав: «Скиньмо бруд з душі своєї, що гнітив її віками. І нехай витає чисте слово правди поміж нами. До борні, брати-юнаки...». В 1921 році семінарію реорганізували в педагогічну школу (курси) підготовки й перепідготовки вчителів.
Налагоджувалась робота загальноосвітніх шкіл. У липні 1920 року одно-
і двокласні училища були перетворені в трудові школи. На початку 1924 року працювало 4 школи в центрі міста і в передмістях Мазурівці та Порубинцях». І хоч школам бракувало приміщень, обладнання, посібників, учителів, навчанням було охоплено 35 проц. дітей.
Йшла боротьба і на фронті ліквідації неписьменності. В 1921 році працювали
2 школи лікнепу на ЗО і 45 чоловік при зареєстрованих 619 неписьменних4, у 1924 році - ще 3 школи для неписьменних і малописьменних.
Поступово розгортали свою роботу державні культурно-освітні заклади. В 1921 році провели централізацію клубної справи: замість окремих гуртків і клубів створено міський клуб ім. III конгресу Комінтерну, в якому працювали агітаційно-пропагандистський, музичний, драматичний, спортивний гуртки. Був організований державний театр, де виступали місцеві драмгуртки і гастрольні трупи. У Мазурівці діяв ще один культурний заклад - сельбудинок. Налагоджувалась бібліотечна справа. На початку 1921 року було відкрито 6 хат-читалень, центральну міську бібліотеку з читальнею.
Відбудоване господарство міста продовжувало залишатись відсталим, але соціалістичне будівництво внесло великі зміни. Трудяще селянство все більше проймалося ідеєю переходу до великого соціалістичного виробництва. Селяни Мазурівки, зібравшись 1929 року на збори, постановили утворити товариство спільного обробітку землі - «12-річчя Жовтня». Велику роботу в справі кооперування селян здійснював районний комітет незаможних селян, який очолював Л. Дем'янюк.
Виникали і зміцнювали свою технічну базу промартілі «Панчішник», швейна «10-річчя Жовтня», «Червоний шапкар», «Сукно», «Текстильпром», «Металіст», деревообробна артіль ім. В. Куйбишева та ін. Зростав чавуноливарний завод. 1928 року в Хмільнику побудовано маслозавод, в 1929 - електростанцію потужністю 140 кіловат.
Разом з соціалістичними перетвореннями в економіці змінювалися самі люди, їх ставлення до праці. На підприємствах Хмільника поширився стахановський рух. Застрільником широкого застосування стахановських методів праці став колектив чавуноливарного заводу. В 1936 році завод виконав виробничий план на 144,9 проц. і зайняв перше місце в системі «Металотресту». Успішно справилися з плановими завданнями колективи маслозаводу, артілей «Текстильпром», «Металіст», «Робітник» та ін. У місті швидко збільшувалась кількість стахановців. Формувальник ливарного цеху чавуноливарного заводу В. І. Маганов за рахунок раціоналізації робочого місця виконував виробничі норми на 300-310 проц. Його місячна зарплата становила 400 крб. Майстер маслозаводу П. К. Коленський за рахунок ущільнення робочого часу, збільшення вдвічі числа оборотів маслобійного апарату довів свій денний виробіток до 300 проц. Його метод дозволив заводові зекономити за рік 10 тис. карбованців.
Зміцніла технічна база підприємств міста. В механізовану фабрику перетворилася деревообробна артіль ім. Куйбишева. Згодом вона переросла в


Хмільник