Сторінка 4 з 6
округу, був переведений у категорію сіл. За роки довоєнних п'ятирічок його трудівники досягли чималих успіхів у дальшому економічному й культурному розвитку. Цукровий завод обладнали потужними механізмами. Випуск продукції з 1929 по 1941 рік зріс більш як у три рази і перевищив 140 тис. цнт за сезон. Швидко розвивався спиртовий завод. Після реконструкції випуск продукції збільшився у 40 разів. Крім цих підприємств, в
селі працювали ще маслозавод, райхарчокомбінат, 6 різних трудових артілей і невеликі майстерні.
Партійні, комсомольські й профспілкові організації були зачинателями соціа лі стичного змагання, стахановського руху. За виробничими показниками, продук тивністю праці й трудової дисципліни чечельницькі підприємства посідали одш
з перших місць в області.
Успішно здійснювалася й колективізація сільського господарства, чом: сприяло утворення в Чечельнику МТС та політвідділу при ній. Колгоспи «Життя» ім Постишева, ім. МТС, ім. 20-річчя МЮД об'єднували майже всіх місцеви: селян. Колгосп ім. Постишева виступив ініціатором соціалістичного змаганні в районі за вирощування високих урожаїв цукрових буряків.
Міцніла матеріально-технічна база МТС. У 1940 році вона мала 83 трактори, 17 комбайнів, 32 молотарки, 92 зернові й бурякові сівалки, 23 тракторні бурякокопачі, понад 100 плугів, 69 автомашин та іншу техніку. Всі трудомісткі роботи в колгоспах і бурякорадгоспі були механізовані від 45 до 100 проц. За високі виробничі показники Чечельницький радгосп у 1940 році представили на Всесоюзну сільськогосподарську виставку, а головного агронома С. П. Максимчука нагородили срібною медаллю та грошовою премією. Наступного року на цій виставці була представлена тракторна бригада МТС.
Поліпшувався життєвий рівень трудящих. Заробітна плата робітників підвищилась на цукровому заводі на 13,3 проц., на спиртовому - на 35 процентів.
Про здоров'я трудящих піклувався чисельний загін лікарів і середніх медичних працівників. У селі працювали лікарня, поліклініка, медичні пункти, аптека.
Чималих успіхів досягли трудящі Чечельника і в розвитку шкільної справи та культури. Всі діти шкільного віку навчалися. Напередодні війни працювали середня школа, яка відкрилася в щойно збудованому приміщенні, 2 семирічні та 1 початкова школи. При цукровому заводі організували школу ФЗН та школу медичних сестер. Працювали районна бібліотека, бібліотеки при школах і на підприємствах, районний будинок культури, два клуби. Щороку більшало радіоточок.
Та раптом фашисти почали війну. 25 червня в Чечельнику створюються групи сприяння винищувальному батальйону, куди вступило 25 робітників цукрового і 25 із спиртового заводів. На місце тих, хто пішов на фронт, ставали жінки й підлітки. 24 липня німецькі фашисти захопили Чечельник. Почалися роки неволі.
В народі зростав опір окупантам, організаторами його були комуністи. В лютому 1942 року тут формується підпілля. Ініціатором його став комуніст М. Ф. Підгаєцький. З червня 1942 року підпільна група в складі комуністів М. Ф. Підгаєцького, П. К. Федорова та інших фактично виконувала функції районного комітету партії. Під її впливом і керівництвом створено диверсійні групи в селах Тартаку, Червоній Греблі, Білому Камені та ін. Підпільники встановили зв'язок з Ободівським, Ольгопільським, Бершадським, Піщанським районами. М. Ф. Підгаєцький влаштувався працювати провідником на залізниці. Налагодили зв'язок з залізничними вузлами Жмеринки й Одеси, звідки отримували листівки. М. Ф. Підгаєцький замаскував на території цукрового заводу радіоприймач і слухав зведення Радянського інформбюро, які потім розповсюджувалися серед населення. Підпільники на заводі випускали значну частину цукрового сиропу в жом, у відходи, руйнували машини і апарати. Діяльність Чечельницького підпілля посилилася, коли на територію району в жовтні 1942 року за завданням ЦК КП(б)У прибув Г. Я. Савранчук. 13 серпня 1943 року на квартирі Є. А. Бороди відбулася нарада підпільників, на якій вирішили створити партизанські загони, а в лісах закласти бази продуктів і спорядження. Тоді ж виник озброєний загін у складі 15 чоловік, його командиром став В. Кривенцов, а комісаром - І. І. Чернов. 6 жовтня патріоти розгромили блокпост між станціями Кодима й Попелюхи, а в листопаді на перегоні Рудниця - Крижопіль пустили під укіс поїзд з артилерією ворога. Слухаючи радіо, підпільники записали повідомлення про урочисті збори, що відбувалися 6 листопада 1943 року в Москві, видрукували його в підпільній Бершадській друкарні й розповсюдили серед населення.
19 листопада, виконуючи завдання на залізниці, М. Ф. Підгаєцький був тяжко поранений і потрапив до рук окупантів. 2 грудня він помер від катувань. Партизани помстилися за свого товариша. 22 й 29 листопада пустили під укіс поїзди між станціями Дохно і Щербакове, що йшли до фронту з технікою і живою
Дивиться також інші населені пункти району: