Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Немирів

Сторінка 3 з 9
це, київський генерал-губернатор направив у місто загін військ під командуванням генерала Лихачова. Та селяни не скорилися. Вони знову заявили, що приймати польових наділів і вносити за них викупу не будуть. У відповідь на це царські чиновники з допомогою солдатів заарештували 10 найбільш активних учасників заворушення. Виступ селян придушили.
Після скасування кріпацтва в Немирові виникає ряд значних підприємств. Окремі з них створили великі торговці й поміщики Строганови, до яких 1860 року перейшов Немирівський маєток від Потоцьких. У 1872 році Строганови збудували один з найбільших на Поділлі цукровий завод, великий винокурний завод, у 1880-1883 pp. заснували дві друкарні. Крім цих підприємств, наприкінці XIX ст. в місті працювали тютюнова фабрика, цегельня, пивзавод, фабрики виготовлення цвяхів, свічок, 2 великі водяні млини, миловарня, крупорушка, олійня, шкіряна й екіпажна майстерні. В 1893 році почалося будівництво вузькоколійної залізниці яка сполучила Немирів з Вінницею.
Однак зовнішній вигляд Немирова не змінився. Немощені вузькі вулиці, які під час дощів перетворювались на суцільне болото, убогі хатки під соломою або гонтом, кілька гасових ліхтарів на перехрестях - таким був Немирів напередодні XX століття.
Мало дбав царський уряд про охорону здоров'я, освіту трудящих. У Немирові існувала одна земська лікарня на 20 ліжок. 6 лікарів її обслуговували жителів усієї волості. Не дивно, що у місті спалахували епідемії інфекційних хвороб. Хвороби і смерть особливо частими були серед робітників цукрового заводу, які працювали по 14-16 годин на добу, жили у вогких, брудних комірках. Низька заробітна плата (60-70 коп. на день) не забезпечувала прожиткового мінімуму робітничої сім'ї, нормальних побутових умов. 1 хоч у місті було де вчитися, робітники не могли дати освіту своїм дітям. У 1867 році в Немирівській гімназії навчалося 198 учнів, з них 140 дітей дворян та чиновників, 14духовного звання, 24 - міського стану, 16 - дітей селян, 4 - іноземців. 1894 року в Брацлавському
повіті, до якого входив і Немирів, з 22,9 тис. дітей шкільного віку відвідувало школу лише 5305і.
Трудящі Немирова піднімаються на боротьбу проти існуючого ладу, 1883 року під впливом народницького руху в Немирівській гімназії створюється молодіжний гурток під назвою «Ліга» або «Немирівська ліга». Крім гімназистів старших класів, він об'єднував і місцеву молодь. Серед революційних книг, які читали члени «Ліги», був «Капітал» К. Маркса. Немирівські гуртківці встановили зв'язок з київськими та харківськими народовольцями. Після II з'їзду РСДРП в Немирові бував О. Е. Шлугліт, посланий Південним бюро ЦК партії для організації революційної пропаганди серед місцевого населення, зокрема серед селян. Під впливом соціал- демократів восени 1903 року в Немирові відбувся страйк робітників. Вони вимагали 8-годинного робочого дня, підвищення зарплати, поліпшення умов праці й лікарського обслуговування, шкільної освіти дітей робітників. У місті розповсюджувалися прокламації Одеського комітету РСДРп.
Активно відгукнулися трудящі Немирова на революційні події 1905 року. 9 травня робітники цукрового заводу, зібравшись на мітинг, проголошували революційні гасла, закликали селян до виступу проти поміщиків. Організаторів мітингу заарештували, а А. Чухрова закатували. Слідом за робітниками застрайкували селяни. Вони не лише самі не з'явилися на роботу до поміщипького маєтку, а й не пускали штрейкбрехерів. Дружні дії селян примусили управляючого задовольнити деякі вимоги їх. За наказом губернатора в Немирів надіслали 2 ескадрони драгунів. Восени 1905 року відбулися заворушення серед молоді навчальних закладів. 14 жовтня учні старших класів чоловічої гімназії вимагали звільнити найбільш ненависних учителів, покласти край грубому ставленню до учнів. їх підтримали учениці жіночої гімназії. Щоб зламати опір учнів, обидві гімназії закрили на цілий місяць.
Репресії царських властей не спинили революційного руху. Кульмінаційного пункту боротьба досягла після оголошення маніфесту від 17 жовтня. Про події у Немирові повітовий справник телеграфував генерал-губернаторові: «Збирають навколо себе натовп 5000. 16 грудня 600 чоловік усунули погрозами нижчих чинів поліції. 18 грудня звільнили з арестантського приміщення двох арештантів. Керівники прилюдно виголошують промови, читають прокламації». Місцеві власті встановили таємний нагляд за революційно настроєними робітниками, вчителями й учнями, запровадили цензуру листування.
Звістка про перемогу Лютневої революції 1917 року знайшла широкий відгук серед трудящих Немирова. На початку березня робітники, ремісники, учні гімназії, зібравшись на мітинг, утворили Раду робітничих і солдатських депутатів, а також професійне об'єднання трудящих. Раду очолив більшовик, студент Київського університету І. Л. Бабад. Члени Ради готували трудящих міста до боротьби проти місцевої буржуазії і поміщиків, проводили велику агітаційну роботу серед солдатів, військових частин, що були розміщені в місті. 1


Немирів