Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Немирів

Сторінка 2 з 9
перемир'ям 1667 року Немирів відійшов до Польщі, а з 1672 до 1699 року перебував під владою Туреччини. Наприкінці XVII - початку XVIII ст. місто було опорним пунктом
польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні і мало укріплену фортецю.
Не витримуючи тяжкого соціального й національного гніту, селяни втікали від панів, вступали до повстанських загонів, які продовжували боротьбу проти шляхетської Польщі, за возз'єднання з Російською державою. Трудящі міста брали участь у народному повстанні 1702-1704 pp. під проводом Семена Палія, Самуся та Абазина, у гайдамацькому повстанні 1734 року.
У серпні-вересні 1737 року, коли йшла російсько-турецька війна, в Немирові проходив з'їзд уповноважених Росії, Австрії, Туреччини щодо укладення мирного договору. В другій половині XVIII ст. місто було порівняно людним, чому значною мірою сприяло розташування його на давньому торговому шляху. В 1775 році у місті налічувалося 326 дворів і 5419 чоловік населення. Міські ремісники виробляли жерсть, фарби, тканини, зокрема сукно, які продавали в багатьох містах Поділля. 5 червня 1779 року король С. А. Понятовський подарував Немирову Грамоту- напроведення -ярмаркйв, лякі.8 того часу відбувалися 8 разів на рік. Звичайні торги проводилися двічі на тиждень. Головними предметами торгівлі були коні й велика рогата худоба.
З возз'єднанням Правобережної України з Росією Немирів відійшов до Брацлавського намісництва, а з 1797 року - до Подільської губернії. 1809 року в Неми рові збудували цегельний завод-, 1816 - заснували суконну мануфактуру, де працювали 42 чоловіка. Підприємство виробляло 5 тис. аршин сукна на рік. 1832 року відкрили фабрику вовняних виробів. З маєтку графа Потоцького відправляли на ринки, переважно в Одесу, багато пшениці.
1815 року в Немирові було засновано 4-класне повітове училище, 1838 - чоловічу класичну гімназію. В другій половині століття відкрили жіночу гімназію, народне учйлище й школу грамоти для дітей. Але вчилися в цих закладах переважно діти поміщиків, купців, духовенства.
З Немировом тісно пов'язані імена видатних діячів російської та української культури XIX ст. 1821 року в місті народився великий російський поет М. О. Некрасов. З 1855 по 1858 рік тут жила українська і російська письменниця, революційно-демократична діячка Марко Вовчок (М. О. Вілінська). Сюди вона приїхала разом із своїм чоловіком О. В. Марковичем, який дістав призначення на посаду вчителя географії Немирівської гімназії. У Немирові письменниця продовжувала збирати фольклор. Часто буваючи в навколишніх селах, вона ейостерігала картини поміщицької сваволі, страшних злиднів, безпросвітної темряви і безправ'я селян-кріпаків. Бачене в селах Марко Вовчок змалювала у своїх художніх твбрах. Вважаючи, що «неволя - рабство, з яким треба боротися, в Росії скрізь однакове», що в боротьбі проти кріпосницької системи художній літературі належить важлива роль, вона писала свої твори як українською, так і російською Мовами. В Немирові вона написала українською мовою оповідання «Сестра», «Козачка», «Одарка», «Чумак», «Сон», «Горпина», «Викуп», «Свекруха», «Отець Андрій» та ін., повість «Інститутка», російською мовою були написані оповідання «Йгрушечка», «Катерина», «Купеческая дочка», «Надежа», «Маша», «Саша». Твори еемирівського періоду, написані українською мовою, ввійшли у збірку, видану 1857 року в Петербурзі під назвою «Народні оповідання».
В Немирівській гімназії у 1846-1856 pp. викладав малювання І. М. Сошенко- друг Т. Г. Шевченка, який брав участь у викупі поета з кріпацької неволі. Тут працювали М. К. Чалий - друг великого Кобзаря, один з перший його біографів, І. І. Ничипоренко - український педагог і освітній діяч. В цій гімназії навчались російський письменник А. О. Новодворський (А. Осипович), російський драматичний актор Недєлін (справжнє ім'я Є. Я. Недзельський), відомий російський поет Г. О, Мачтет. У 1865 році за «неблагонадійність» Г. О. Мачтета виключили з гімназії. Немирів неодноразово відвідував видатний учений, хірург і громадський діяч М. І. Пирогов. Він тривалий час був попечителем місцевої гімназії, спрямовував діяльність її педагогічної ради. Тут здобували освіту польські письменники Т. Єж, І. Антоні (Ролле); з 1851 до 1862 року в ній працював польський поет Юдіан Бєліна-Кенджицький - учасник польського првстання 1863 року.
Внаслідок грабіжницького здійснення реформи 1861 року міські селяни, позбавлені землі, змушені були займатися торгівлею, ремеслом, йти на заробітки. У відповідь на царський указ, який зобов'язував з 1 вересня 1863 року вносити викуп за землю до казни, селяни рішуче відмовилися визнати достовірність цього документа. Вони заявили місцевим властям, що землю їм цар подарував і тому ніякого викупу за неї не даватимуть, а якщо власті вдадуться до примусу, селяни взагалі відмовляться від польових наділів. Дізцавшись про


Немирів