Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З кожним роком збільшувалась кількість шкіл, зміцнювалась їх матеріальна база. В 1940/41 навчальному році у 1540 школах області навчалося 366,7 тис. дітей. Успішне здійснення обов'язкового початкового навчання підготувало грунт для розвитку семирічної і середньої освіти. У 1940 році розпочав свою роботу і інститут удосконалення кваліфікації вчителів. У чотирьох вузах навчалося 6542, а в 31 технікумі та інших середніх спеціальних закладах - 7748 чоловік. 1940 року в області працювало 1268 бібліотек, 1562 клуби, населення обслуговувало 354 кіноустановки.
З 1926 року успішно працювало обласне літературне об'єднання. Видано було кілька книг: альманах «Літературна Вінниччина», збірку віршів «У поході», твори О. С. Пушкіна в перекладі вінницьких поетів та ін. На Вінниччині розпочали літературну діяльність М. П. Трублаїні, О. С. Левада, К. О. Андрійчук, М. П. Стельмах, В. О. Речмедін, М. П. Годованець та інші письменники. Широку популярність і визнання здобули народний кобзар В. М. Перепелюк, колгоспний поет Л. 3. Шпинай. Великий успіх мала обласна хорова капела ім. Леонтовича, якою керував самодіяльний композитор О. Д. Середюк.
Чільне місце посіло народне прикладне мистецтво. Більше сотні гончарних виробів братів Якима і Якова Герасименків з села Бубнівки були представлені на виставці українського мистецтва в Києві і Москві. Мистецькі творіння бубнівських умільців експонували також на виставках у Лондоні і Парижі. Зразки народних вишивок (сорочки, рушники) майстрів Клембівської артілі художньої вишивки П. О. Березовської, М. Т. Коржук та інших були на виставках у Москві, Парижі, Нью-Йорку.
ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У подавали постійну допомогу трудящим Вінниччини в розвитку економіки й культури, постійно турбувалися про зміцнення партійного та радянського апарату досвідченими кадрами. В передвоєнні роки обласний комітет партії тривалий час очолював комуніст з дореволюційним стажем В. І. Чернявський. Під керівництвом партійної організації трудящі Вінниччини добилися великих успіхів на всіх ділянках економічного й культурного розвитку.
Ще більші перспективи накреслювались на найближчий період. Але на перешкоді їх здійснення стала війна, яку нашій країні нав'язала фашистська Німеччина. На священну боротьбу з ворогом піднялися сини й дочки нашої Батьківщини. В містах і селах області проходили масові збори і мітинги, які яскраво демонстрували згуртованість трудящих навколо Комуністичної партії, Радянського уряду, готовність боротися до остаточної перемоги над фашистами. По-бойовому, як цього вимагали обставини військового часу, здійснювались мобілізаційні плани. Першими на призовні пункти з'явились комуністи-добровольці. Уже в перші тижні війни 40 проц. складу обласної партійної організації влилося в ряди Червоної Армії. Патріотичний приклад комуністів наслідували тисячі радянських громадян. Тільки за перший тиждень війни 1440 робітників, колгоспників, представників інтелігенції, людей різного віку і професій, у т. ч. понад 600 жінок, добровільно відправились на фронт. На підприємствах, у колгоспах і радгоспах чоловіків, які пішли на фронт, замінили жінки. Вже на кінець червня 1941 року в промисловість і на транспорт прийшло працювати 1042 жінки, стали трактористами і комбайнерами 1877 жінок.
Для охорони важливих промислових об'єктів, шляхів, мостів і для боротьби з шпигунами, диверсантами і ворожими десантниками в області було створено 45 винищувальних батальйонів, які налічували 9200 бійців, у т. ч. 2577 комуністів і 1909 комсомольців. Крім того, організовано 1619 груп сприяння винищувальним батальйонам, де перебувало 38 094 чоловіка.
Обком КП(б)У та ЦК ЛКСМУ підтримали ініціативу Вінницького обкому і міськкому ЛКСМУ про організацію полку з місцевих комсомольців-добровольців. Сотні юнаків звернулися з проханням зарахувати їх добровольцями Червоної Армії. Наступ фашистів змусив формування полку перенести спочатку в Миколаїв, а потім - у Запоріжжям в район Красноармійська. До вінницьких патріотів приєдналися юнаки Донбасу, Миколаївської, Запорізької та інших областей. У жовтні
1941 року полк включився в бойові дії і перетворився згодом на першу штурмову кбмсомольсько-саперну бригаду.
У зв'язку з загрозою окупації області ворогом, партійні організації розгорнули роботу по створенню підпілля, яке мало діяти в тилу фашистів. Було сформовано 7 підпільних райкомів партії: Теплицький, Джулинський, Монастирищенський,
Вінницька область
Сторінка 25 з 39
Вінниччини. Широко розгорнулось житлове будівництво. Тільки у Вінниці на спорудження житлових будинків 1937 року держава відпустила 1 млн. 100 тис. крб., а в 1940 році - 2,5 млн. карбованців. Населення мало дедалі більші можливості користуватися матеріальними благами, через лікувальні і оздоровчі заклади зміцнювати своє здоров'я. В 1940 році в області працювало близько 1000 лікарів (крім зубних), 4185 чоловік середнього медичного персоналу. В лікарнях було понад 7400 ліжок. У найкращих місцях функціонували 15 санаторіїв, 6 будинків відпочинку.З 1926 року успішно працювало обласне літературне об'єднання. Видано було кілька книг: альманах «Літературна Вінниччина», збірку віршів «У поході», твори О. С. Пушкіна в перекладі вінницьких поетів та ін. На Вінниччині розпочали літературну діяльність М. П. Трублаїні, О. С. Левада, К. О. Андрійчук, М. П. Стельмах, В. О. Речмедін, М. П. Годованець та інші письменники. Широку популярність і визнання здобули народний кобзар В. М. Перепелюк, колгоспний поет Л. 3. Шпинай. Великий успіх мала обласна хорова капела ім. Леонтовича, якою керував самодіяльний композитор О. Д. Середюк.
Чільне місце посіло народне прикладне мистецтво. Більше сотні гончарних виробів братів Якима і Якова Герасименків з села Бубнівки були представлені на виставці українського мистецтва в Києві і Москві. Мистецькі творіння бубнівських умільців експонували також на виставках у Лондоні і Парижі. Зразки народних вишивок (сорочки, рушники) майстрів Клембівської артілі художньої вишивки П. О. Березовської, М. Т. Коржук та інших були на виставках у Москві, Парижі, Нью-Йорку.
ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У подавали постійну допомогу трудящим Вінниччини в розвитку економіки й культури, постійно турбувалися про зміцнення партійного та радянського апарату досвідченими кадрами. В передвоєнні роки обласний комітет партії тривалий час очолював комуніст з дореволюційним стажем В. І. Чернявський. Під керівництвом партійної організації трудящі Вінниччини добилися великих успіхів на всіх ділянках економічного й культурного розвитку.
Ще більші перспективи накреслювались на найближчий період. Але на перешкоді їх здійснення стала війна, яку нашій країні нав'язала фашистська Німеччина. На священну боротьбу з ворогом піднялися сини й дочки нашої Батьківщини. В містах і селах області проходили масові збори і мітинги, які яскраво демонстрували згуртованість трудящих навколо Комуністичної партії, Радянського уряду, готовність боротися до остаточної перемоги над фашистами. По-бойовому, як цього вимагали обставини військового часу, здійснювались мобілізаційні плани. Першими на призовні пункти з'явились комуністи-добровольці. Уже в перші тижні війни 40 проц. складу обласної партійної організації влилося в ряди Червоної Армії. Патріотичний приклад комуністів наслідували тисячі радянських громадян. Тільки за перший тиждень війни 1440 робітників, колгоспників, представників інтелігенції, людей різного віку і професій, у т. ч. понад 600 жінок, добровільно відправились на фронт. На підприємствах, у колгоспах і радгоспах чоловіків, які пішли на фронт, замінили жінки. Вже на кінець червня 1941 року в промисловість і на транспорт прийшло працювати 1042 жінки, стали трактористами і комбайнерами 1877 жінок.
Для охорони важливих промислових об'єктів, шляхів, мостів і для боротьби з шпигунами, диверсантами і ворожими десантниками в області було створено 45 винищувальних батальйонів, які налічували 9200 бійців, у т. ч. 2577 комуністів і 1909 комсомольців. Крім того, організовано 1619 груп сприяння винищувальним батальйонам, де перебувало 38 094 чоловіка.
Обком КП(б)У та ЦК ЛКСМУ підтримали ініціативу Вінницького обкому і міськкому ЛКСМУ про організацію полку з місцевих комсомольців-добровольців. Сотні юнаків звернулися з проханням зарахувати їх добровольцями Червоної Армії. Наступ фашистів змусив формування полку перенести спочатку в Миколаїв, а потім - у Запоріжжям в район Красноармійська. До вінницьких патріотів приєдналися юнаки Донбасу, Миколаївської, Запорізької та інших областей. У жовтні
1941 року полк включився в бойові дії і перетворився згодом на першу штурмову кбмсомольсько-саперну бригаду.
У зв'язку з загрозою окупації області ворогом, партійні організації розгорнули роботу по створенню підпілля, яке мало діяти в тилу фашистів. Було сформовано 7 підпільних райкомів партії: Теплицький, Джулинський, Монастирищенський,