Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Могилів-Подільський

Сторінка 10 з 14
могилів-подільських підприємств йшли на будови соціалістичної індустрії в різні кінці країни, зокрема Московського метрополітену, підприємств нафтової промисловості Кавказу.
У роки перших п'ятирічок відбувалися зміни й в адміністративному становищі міста. 1930 року Могилів-Подільський округ ліквідовано, а місто спочатку віднесено до Вінницького округу, а потім безпосередньо
підпорядковано столиці України - Харкову. З лютого 1932 року Могилів-Подільський входить до Вінницької області.
З 1937 року Могилів-Подільський - місто обласного підпорядкування, районний центр.
В Могилеві-Подільському діяли 4 лікарні, один диспансер, водолікарня, дитяча поліклініка. Завдяки поліпшенню умов життя та медичного обслуговування в місті було ліквідовано епідемічні захворювання.
Відчутними були й результати культурної революції. Мережа загальноосвітніх навчальних закладів 1940 року складалася з чотирьох середніх, чотирьох семирічних та двох початкових шкіл. У середніх спеціальних навчальних закладах (медична і торгово-кооперативна школи, гірничий, будівельний, фінансовий, електротехнічний і сільськогосподарський технікуми) навчалося близько 2 тис. чоловік. Книжковий фонд двох міських бібліотек становив 40 тис. примірників. 1935 року відкрито дитячу бібліотеку. Мешканці міста в 1938-1940 pp. одержували понад
13 тис. газет та 3670 журналів. З 1930 року почала виходити районна газета «Прикордонна зірка». Тоді ж у місті створена радіотрансляційна мережа.
В роки довоєнних п'ятирічок в Могилеві-Подільському діяли міський та залізничний театри, палац піонерів та жовтенят, кілька кінотеатрів, краєзнавчий музей.
Багато було зроблено й щодо впорядкування міста: закладено п'ять скверів, значно розширено мережу електроосвітлення та водогін, упорядковано Червону площу та 7 вулиць, встановлено пам'ятники В. І. Леніну та борцям революції. Тоді ж побудовано 14 підприємств громадського харчування і 26 магазинів. Для лікарень зведено 6 приміщень.
У всіх справах господарського та культурного будівництва перед вели комуністи й комсомольці. За роки п'ятирічок їх лави зросли в кілька разів, створено
14 нових парторганізацій (на обліку перебувало 457 комуністів та 2035 комсомольців). Вони особистим прикладом запалювали трудящих на нові звершення. Десятки комуністів і комсомольців міста їхали на ударні будови п'ятирічок - Дніпрогес, ХТЗ, Магнітогорський металургійний комбінат. Партійні та комсомольські органи вчили трудящих пильно охороняти радянський кордон, організовували на роботи для зміцнення оборонних споруд, будівництва військових об'єктів. Прикордонники, в свою чергу, допомагали мешканцям міста в господарській та культосвітній роботі.
Після того, як на вимогу Радянського уряду Румунія повернула захоплену нею Бессарабію, Могилів-Подільський перестав бути прикордонним містом.
Вже на другий день Великої Вітчизняної війни фашистська авіація бомбардувала Могилів-Подільський. Відразу всі здатні носити зброю були мобілізовані на фронт. У місті створили винищувальний батальйон для боротьби з ворожими диверсантами і охорони підприємств, складів та інших об'єктів. До нього вступило понад 400 добровольців. 4 липня 1941 року радянські війська відійшли на лівий берег Дністра. 7 липня почалися бої за місто.
Прорвавши оборону наших військ біля села Бронниці, фашистський десант вступив у приміський ліс Липники. Зав'язалася кровопролитна битва. На допомогу бійцям 130-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора В. О. Візжи- ліна було кинуто мотострілецький полк 47-ї танкової дивізії. Вони оточили німецько-румунські частини і в жорстокому бою розгромили фашистський полк «Бранденбург». Тільки 19 липня 1941 року частини Червоної Армії залишили Могилів-Подільський.
Як і скрізь на загарбаних землях, фашисти встановили тут кривавий режим. Вони розстрілювали комуністів, комсомольців, радянських активістів. Восени окупанти почали масове знищення населення, близько 5 тис. чоловік відправили до таборів смерті. В місті влаштували пересильне гетто. Сюди зганяли єврейське населення з Румунії і Буковини. Щоденно сотні людей гинули від голоду, побоїв, розстрілів.
У цій складній обстановці в січні 1942 року почала роботу підпільна партійна організація. Її керівником був член КПРС з 1917 року директор приміського радгоспу «КІМ» М. Г. Тугушов. Підпільники знищували і ховали матеріальні цінності, хліб, худобу, щоб не допустити вивезення їх до Румунії та Німеччини, здобували зброю. Вони налагодили зв'язок з підпільними групами в селах району. Прагнучи піднести моральний дух радянських людей, зміцнити їх віру в перемогу над лютим ворогом, патріоти розповсюджували листівки із зведеннями Рад інформбюро, викривали брехливу фашистську пропаганду. Одночасно здійснювали окремі диверсії. Брати А. У. та М. У. Власови знищили залізничний


Могилів-Подільський