Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Могилів-Подільський

Сторінка 7 з 14
Пітеру буде потрібно, більшовики 8-ї армії подадуть йому підтримку». Переважна частина інтернаціоналістів пішла за більшовиками, і з 12 листопада 1917 року комітет РСДРП 8-ї армії став називатися більшовицьким. 24 грудня 1917 року створено ревком на чолі з Т. М. Хохловим. Начальником гарнізону ревком призначив М. І. Сікачова. Так в Могилеві була встановлена Радянська влада. Ревком почав запроваджувати перші
декрети Радянського уряду - на підприємствах встановлював робітничий контроль, у селах повіту приступив до розподілу поміщицьких земель.
Вночі 11 грудня 1917 року війська буржуазно-націоналістичної Центральної ради раптово напали на 47-й піхотний полк, роззброїли його, заарештували командира, конфіскували газети «Красное знамя», «Известия исполнительного комитета VIII армии», зайняли приміщення ревкому і комітету PCДРЦ(б). Українські буржуазні націоналісти разом з меншовиками і есерами створили т. зв. Федеративно-національний комітет. Робітники Могилева оголосили загальний страйк, відмовившись підтримувати Центральну раду. Ревком вжив рішучих заходів проти контрреволюційного заколоту. З фронту були викликані частини 159-ї та 165-ї піхотних дивізій, віддані революції. Націоналісти втекли з Могилева. Владу ревкому в місті було відновлено.
Після загарбання боярською Румунією Бессарабії на початку 1918 року Могилів став прикордонним містом. Створилися складні умови: кожну ніч вороги, порушуючи кордон, нападали на місто, грабували і вбивали людей. Могилівський більшовицький комітет організував із 300 добровольців червоногвардійський загін6, який очолив А. А. Аркадьєв. Червоногвардійці звернулися до солдатів, закликаючи їх стати на захист революції. У січні в Могилеві виникла перша молодіжна організація - Союз соціалістичної молоді. В лютому деякі частини Могилівського гарнізону були реорганізовані в загони Червоної гвардії.
Через складні обставини, що склалися наприкінці березня, революційні війська залишили Могилів, а 2 квітня місто захопили австро-німецькі окупанти. Частина комуністів залишилася в Могилеві для підпільної роботи. Окупанти та українські
буржуазні націоналісти замучили сотні патріотів. На місто наклали контрибуцію - 500 тис. крб. золотом. Окупанти грабували населення, вивозили з міста матеріальні цінності. За цих умов нелегальна більшовицька організація розгорнула підготовку до повстання проти окупантів. Вона встановила зв'язок з представниками Вінницького підпільного губкому партії І. М. Ільїнським і М. Л. Француз. Було налагоджено друкування і розповсюдження листівок. Для створення повстанських загонів у села повіту направлялися випробувані комуністи: Т. В. Січко, І. М. Чебан, ф. Ю. Криворучко та ін. Підпільники також вели агітаційну роботу серед солдатів 20-го австрійського полку і закликали їх до повстання. В ніч на 20 серпня 1918 року солдати, обурені відправкою на Італійський фронт, повстали. Після тривалого бою з карателями полк змушений був здатися. Частина солдатів, що втекла, приєдналася до партизанів.
Навколо Могилева в серпні 1918 року діяло 10 тис. партизанів. У серпні - вересні почалися повстання в окремих селах. Повстанці мужньо билися, але ворог був численнішим, добре озброєним, і їм довелося відступити. Окупанти оголосили воєнний стан у Могилівському повіті. Проти трудящих вони кинули гайдамацькі банди, навербовані з куркулів, та свої регулярні частини. Повстання зазнало поразки, але патріоти не склали зброї.
Повітовий комітет КП(б)У, який очолював П. Л. Клинський, у глибокому підпіллі згуртовував лави борців за Радянську владу. Значний вплив на дальший розвиток боротьби з окупантами й петлюрівцями мали рішення II з'їзду КП(б)У.
Коли австро-німецькі окупанти покинули Могилів, владу захопили петлюрівці. Проти них 29 листопада 1918 року виступили повстанці. Після дводенного бою петлюрівці втекли, але, діставши підкріплення, через кілька днів знову захопили Могилів.
Комуністи продовжували гуртувати сили для боротьби з лютими ворогами українського народу. Було створено ревком, до якого ввійшли: М. П. Райський,
A. А. Аркадьєв, Ю. Г. Єфімов, Я. Д. Мельник, І. М. Чебан, П. Л. Клинський,
B. Й. Згурський. У петлюрівські частини відрядили агітаторів - Ф. М. Знайду, Ковальчука, Бєлова та інших.
Чимало могилівських партизанів взяло участь у збройному повстанні мешканців с. Атак в січні 1919 року проти румунських окупантів. А коли повстання придушили, тисячі молдаван перейшли Дністер і влилися до партизанських загонів Могилівського повіту. В ніч на 14 лютого 1919 року в місті почалося збройне повстання. Командирів петлюрівських частин було заарештовано. Понад тисячу солдатів перейшли на бік повстанців. 58-й петлюрівський полк перестав існувати. В Могилеві влада перейшла до ревкому. В другій половині дня до ревкому з червоними прапорами підійшов петлюрівський батальйон. Його командир доповів, що привів батальйон з метою передачі його повстанцям. Назустріч вийшов, нічого не підозрюючи, Я. Д. Мельник, але його схопили і розстріляли. Кілька днів


Могилів-Подільський