Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Могилів-Подільський

Сторінка 2 з 14
випадок невдалого нападу місто спустошувалося, а багато мешканців потрапляло в полон
За таких умов міська біднота не раз піднімалася проти гнобителів. Приєднавшись до повстанців, очолюваних С. Наливайком, вона 1595 року спалила будинки
місцевих шляхтичів. Ще більший виступ відбувся 1614 року, коли значна частина жителів Могилева оголосила себе козаками. На придушення непокірних було кинуто коронне війське, яке жорстоко розправилося з повстанцями.
Козацьке військо на чолі з гетьманом Яцьком Бородавкою, прямуючи до Хотина, у середині серпня 1621 року зупинялося поблизу Могил ева. Мешканці міста допомагали йому боротися з татарами й турками. Виступали могилівці проти визискувачів і в час селянсько-козацьких повстань 1637-1638 років.
У період визвольної війни українського народу 1648-1654 pp. в Мотилеві відбувалися значні події. 1648 року сюди підійшли повстанські загони І. Ганжі та М. Кривоноса, і Могилів було визволено від польської шяхти. Тут запровадили полковий козацький устрій. Могилів став центром полку, до складу якого входили містечка Шаргород, Ямпіль, Вільшанка, Рашків та інші. Улітку 1649 року Могилівський полк влився до Брацлавського, а 1657 року був відтворений як Подільський, або Придністровський полк. В складі селянсько-козацького війська козаки Могилівського полку брали участь у штурмі Барської фортеці, билися під Пилявцями, Зборовом, Збаражем та в інших місцях.
Порушивши Зборівський договір, шляхта наприкінці 1649 року захопила Могилів і спустошила його. Але в березні наступного року за допомогою місцевих селян козаки відбили місто. Вони добре укріпили замок. Незважаючи на численні спроби, шляхтичам не вдалося здобути Могилів.
Мешканці міста радо вітали рішення Переяславської ради про возз'єднання України з Росією. В січні 1654 року населення Могилева і козаки Могилівського полку прийняли присягу на вірність Російській державі.
Вигнані повсталим народом пани не хотіли миритися з втратою своїх володінь на Україні. В березні 1654 року польські війська, підтримувані найманими німецькими загонами, рушили на Поділля. А в травні після запеклого бою захопили Могилів і спалили його. Козаки Придністровського полку відійшли до Б уші й героїчно захищали її. У серпні 1655 року з допомогою російських частин козакам вдалося відбити Могилів, але ненадовго - вже в листопаді 30-тисячна татарська орда, знищуючи міста і села Поділля, докотилася до Могилева. Козаки відійшли до Умані. Через два роки Могилів знову був відвойований. Полковник Остап Гоголь добре укріпив фортецю. Евлія Челебі писав, що фортеця була обнесена міцним частоколом з величезних колод, а між ними насипано земляні бруствери, в Могилеві налічувалося тоді понад 3 тис. озброєних козаків.
Спільно з І. Сірком населення Могилева боролося проти польської шляхти в 60-70-х роках XVII ст. Двічі місто визволяли козаки І. Сірка (в 1664 та 1671 роках). З літа 1672 року Могилів потрапив під владу турків, хоч вважався підлеглим правобережному гетьманові П. Дорошенку. Лише 1699 року турки залишили Поділля, а Могилів знову відійшов до Польщі.
Мешканці Могилева, приєднавшись до козаків, очолюваних Савою Волошиним, у 1709 році визволили місто від польсько-шляхетської влади і проголосили себе підданими Росії. Шляхта жорстоко розправилася з повстанцями.
Загарбницька політика іноземних феодалів, безперервні татарські набіги та польсько-турецькі війни на подільській землі призвели до спустошення міста. 1713 року адміністратор Потоцьких застав у Могилеві самі руїни і лише 162 мешканці. Тільки-но стало спокійно, в місто повернулися грецькі та вірменські купці. Поступово воно залюднювалося - поверталися козаки, ремісники. Крім українців, греків та вірменів, тут поселилося багато сербів, волохів, євреїв. Як і в попередні часи, вони оселялися окремими вулицями, мали своє самоврядування.
Мешканці Могилева взяли активну участь у селянсько-гайдамацькому повстанні 1734 року, багато з них приєдналося до загонів Верлана.
1743 року Могилеву було надано магдебурзьке право. Ним передусім користувалися католики - поляки, вірмени та ін. Українці не допускалися до цехових організацій (тоді в Могилеві було кілька цехів), не мали своїх навчальних закладів. Міщани платили власникові Могилева численні чинші: подимний, подушний, за робочу худобу, корів тощо.
Міська біднота і селяни навколишніх сіл активно підтримували антифеодальне повстання 1768 року, очолюване М. Залізняком та І. Гонтою. Недалеко міста І. Гонта був четвертований шляхетськими катами. На острах бунтівній «черні» вони прибили голову І. Гонти на воротах Могилева. Проте гайдамацький рух не припинявся і в 70-80-х роках.
У період розкладу феодально-кріпосницького ладу й зародження капіталізму Могилів розвивався швидкими темпами. Жодне місто Поділля не могло зрівнятися з ним за обсягом торгівлі. Всі міста поступалися перед ним і кількістю населення, і розвитком ремесла. В середині XVIII ст. половину мешканців Могилева


Могилів-Подільський