Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Могилів-Подільський

реконструйовано пристань, споруджено елінг, на Дністрі з'явилися пароплави. Близько 500 мешканців Могилева працювало на переправах, баржах, плотах. 346 візників також перевозили вантажі, що потім транспортувалися Дністром. Завдяки збільшенню обсягів торгівлі замість двотижневого ярмарку, було впроваджено три чотиритижневі ярмарки на рік. Помітне також прагнення підприємців до створення
монополістичних об'єднань: 1912 року затверджено статут товариства мануфактурної торгівлі.
Дещо поліпшився благоустрій міста. В 1910 році тут уже діяв водогін, на початку наступного року дала перший струм електростанція.
1900 року в Могилеві відкрито приватну жіночу та дитячу лікарню. 20 ліжок в міській лікарні було виділено у відання приказа громадської опіки.
Лише на початку XX ст. з'явилися в місті середні навчальні заклади: жіноча (1907 р.) та чоловіча (1911р.) гімназії, трохи раніше засновано 7-класне комерційне училище. В місті працювало всього 28 учителів. З 1903 року в Могилеві почала діяти приватна бібліотека, згодом - ще одна. Книжковий фонд обох бібліотек становив близько 5 тис. примірників. 1910 року в місті відкрилися чотири приватні кінематографи.
Під час першої світової війни Могилів став місцем дислокації частин другого ешелону Південно-Західного і Румунського фронтів. Тут розмістилися госпіталі, склади, тилові резерви. Імперіалістична війна завдала трудящим неймовірних страждань. Основну масу годувальників робітничих сімей мобілізували на фронт. На підприємствах їх заступили жінки й підлітки, яким платили набагато менше, ніж чоловікам. До того ж, через дорожнечу різко впала реальна заробітна плата. Уже 1916 року в місті почався голод, не було палива, предметів першої потреби. Користуючись цим, буржуазія розгорнула шалену спекуляцію. Підприємці наживалися на військових поставках.
Звістка про повалення самодержавства в лютому 1917 року дійшла до Моги- лева 3 березня і була радісно сприйнята трудящими. В місті відбулися мітинг і демонстрація робітників та солдатів. Загін моряків, що слідував залізничним ешелоном на фронт, під командуванням матроса Т. В. Січка вступив до міста. Він заарештував городових, жандармів, поліцію і поставив свої патрулі на вулицях. Моряків підтримали солдати запасного полку 8-ї армії. З 6 до 11 березня серед робітників підприємств, солдатів і матросів проходили збори і мітинги, на яких обирали депутатів на повітовий з'їзд Рад. 13 березня буржуазія створила т. зв. комітет громадського порятунку, його очолив комісар Тимчасового уряду. 14 березня 1917 року в приміщенні комерційного училища представники підприємств і військових частин обрали першу Раду робітничих і солдатських депутатів. Очолив Раду більшовик Пересипкін, солдат міського гарнізону. Більшовицька фракція Ради (солдати Пересипкін та С. В. Доброхотов, лікар Г. В. Знаменський, робітник І. Л. Вуколов) разом з керівниками профспілкових організацій вела напружену боротьбу проти меншовиків та інших угодовців, що намагалися підкорити Раду Тимчасовому урядові. Першого травня 1917 року трудящі провели демонстрацію і мітинг проти війни. В липні-серпні 1917 року до Могилева переїхав штаб 8-ї армії і разом з ним армійський комітет РСДРП, в якому важливу роль відігравали загартовані бійці більшовицької партії П. І. Баранов, І. Т. Дунаєв, Б. І. Соллерс, В. П. Дев'ятий, І. Ф. Кучмін. Вони влаштовували збори і мітинги трудящих, виступали з лекціями та доповідями, зміцнювали робітничі організації, які стали опорою більшовиків у боротьбі за маси.
Більшовики боролися проти контрреволюційних сил у Могилеві. Щоб запобігти виступам корніловців, ЗО серпня 1917 року створили коаліційну Раду з
представників усіх партійних військових угруповань та міських організацій. 29-30 вересня в кінотеатрі «Гігант» відбулася об'єднана конференція соціал-демократів - більшовиків та інтернаціоналістів 8-ї армії. На конференції більшовики дали відсіч меншовикам та оборонцям, які захищали політику Тимчасового уряду, і вийшли з об'єднаної соціал-демократичної організації, остаточно порвавши з меншовиками. На першій більшовицькій конференції (ЗО вересня) делегати схвалили рішення VI з'їзду РСДРП(б). Для підготовки збройного повстання створили при 8-й армії районний комітет РСДРП(б). До складу його ввійшли П. І. Баранов, П. Г. Журід, I. Л. Вуколов, Г. В. Знаменський, Т. М. Хохлов, Є. Б. Бош. 7 жовтня 1917 року почала виходити газета «Красное знамя» - орган районного комітету РСДРП(б).
Більшовики в цей час вели напружену боротьбу за маси і добилися переваги в міській Раді. Міським головою теж було обрано більшовика, солдата автоколони П. Г. Журіда.
Отримавши ввечері 25 жовтня 1917 року телеграму II Всеросійського з'їзду Рад про перехід влади до Ради Народних Комісарів на чолі з В. І. Леніним, більшовики Могилева провели мітинг робітників, солдатів і селян, який гаряче вітав перший Радянський уряд. 28 жовтня (10 листопада) друга конференція більшовиків та інтернаціоналістів 8-ї армії записала в своєму рішенні: «Якщо революційному


Могилів-Подільський