Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Могилів-Подільський

Сторінка 5 з 14
невпинно танув, поповнюючи лави пролетарів. Саме в другій половині XIX ст. занепали колись славні промисли - виготовлення сап'янових шкір, замші, шовкових тканин, виноградарство. Зате в цей час по всьому Могилівському повіту задиміли цукроварні й гуральні, почалися розробки покладів фосфоритів, вапняків, літографського каменю. Все чіткіше виявлялися ознаки формування основних класів капіталістичного
суспільства -робітників та буржуазії. Боротьба між ними ставала основною рисою суспільного життя. В 1870-1895 pp. в Могилеві відбулося кілька заворушень і страйків міської та сільської бідноти.
Пропагандистську роботу серед могилівських пролетарів вели члени соціал- демократичного гуртка, що виник наприкінці 90-х років. У 1903 році гурток мав тісні зв'язки з ленінською газетою «Искра». Місцеві соціал-демократи - вчитель В. Н. Арнаутов, Є. Ф. Чернявський, який учився в Петербурзі, та робітник О. І. Петров - працювали під керівництвом Південного бюро ЦК РСДРП. У 1904 році вони доставили в Могилів багато марксистської літератури і розповсюдили її. Вони вели роз'яснювальну роботу і в селах повіту.
Про криваві петербурзькі події 9 січня 1905 року стало відомо в Могилеві з прокламацій, завезених сюди соціал-демократами. На знак солідарності з пітерським пролетаріатом робітники чавуноливарного заводу 15 січня залишили роботу. Вони пред'явили хазяїну вимоги про скорочення робочого дня на 1 годину, підвищення і своєчасну виплату заробітної плати, створення при заводі лікарняної каси для допомоги родинам хворих робітників. Чавуноливарників 16-17 січня підтримали робітники вальцьового млина, лісопильного заводу, залізничного депо та інших підприємств міста. Робітники друкарні під керівництвом групи РСДРП налагодили випуск листівок, у яких закликали робітників і селян до розгортання революційного руху. В січні 1905 року під червоними прапорами, з революційними гаслами мешканці Могилева вийшли на Соборну (тепер Червона) площу, проголошуючи: «Геть царя-вбивцю!». Після цих подій у місті розквартировано частини 73-го Кримського полку.
23 квітня 1905 року робітники Могилева провели політичну демонстрацію під червоними прапорами і гаслами «Геть самодержавство!», а і травня зібралися
в лісі на революційну маївку. Влітку страйкова боротьба наростала. До неї включилися працівники пошти і телеграфу. 2 липня застрайкувало понад 200 службовців торговельних підприємств, які добилися задоволення своїх вимог. У серпні за містом відбувся мітинг трудящих, на якому проголошувалися революційні гасла.
Першими в Могилеві підтримали загальноросійський політичний страйк залізничники. 14 жовтня 1905 року вони припинили роботу, слідом виступили робітники інших підприємств. 18 жовтня на Володимирській (тепер Мельника) вулиці відбувся масовий мітинг, його учасники виступали з полум'яними промовами, в яких викривали реакційну суть самодержавства, і революційними закликами. Поліція розігнала мітинг. Однак наступного дня робітники вийшли на багатолюдну демонстрацію на Соборну площу. Демонстранти несли лозунги: «Геть самодержавство!», «Хай живе революція і республіка!». З площі учасники рушили по Володимирській та Київській (тепер Леніна) вулицях. Тут їм перетнули шлях кінні та піші загони поліцій В хід пішли палиці та каміння з бруківок, і жандарми відступили, 20 жовтня зранку на Соборній площі знову лунали політичні промови, а потім демонстранти організовано пройшли центральною вулицею міста. Поліція, жандарми і військові підрозділи не змогли розігнати демонстрантів.
Могилівські соціал-демократи посилили роботу серед солдатів 73-го Кримського полку. Рядовий Д. Є. Латишев розповсюджував марксистську літературу, революційні листівки, вів у полку революційну агітацію. В квітні 1906 року при обшуку поліція конфіскувала в нього 18 примірників політичних брошур, в т. ч. дві праці Ф. Енгельса і працю В. І. Леніна «До сільської бідноти». Військовий трибунал засудив Д. Є. Латишева до 4 років каторжних робіт. 1 серпня 1906 року жандарми затримали Я. Грейсера, який розповсюджував серед нижчих чинів 73-го Кримського полку марксистську літературу. Єфрейторові Чуприну він передав працю В. І. Леніна «До сільської бідноти» і прокламації РСДРП: «До солдата», «Що скаже солдат?» та інші.
Після III з'їзду РСДРП серед могилівських соціал-демократів стали переважати меншовики. До того ж, вони посилили свої позиції блокуванням з українською соціал-демократичною «Спілкою» та місцевою організацією Бунду. В квітні 1906 року в Могилеві відбулася окружна конференція місцевих соціал демократів. Незважаючи на засилля меншовиків, з усіх основних питань більшовики дали їм рішучу відсіч.
Економічний розвиток Могилева першого десятиріччя XX ст. характеризувався дальшим зростанням промисловості і торгівлі, більш швидкими темпами розвитку річкового транспорту. В цей період в місті, крім тих, що раніше були, виросли ще підприємства: другий чавуноливарний завод, тютюнова фабрика, кахляний та черепичний заводи. Проте потужності їх були невеликими. 1909 року


Могилів-Подільський