Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тульчин

Сторінка 8 з 9
металоштампувального заводу, хлібокомбінату та інші.
Не пізнати тепер довоєнного Тульчина! Лише протягом 1965-1970 pp. збудовано тут новий хлібозавод, 3-поверховий корпус комбінату побутового обслуговування , споруджено механічний цех олійні, мукомельний
цех харчокомбінату. Зникли з вулиць старі, приземкуваті, з підсліпуватими віконцями будиночки, старовинні постоялі двори. На їхніх місцях з'явилися чудовий палац культури, автобусна станція, центральний універмаг, житлові будинки. У післявоєнні роки кожний другий житель справив новосілля. Будуються нові приміщення для магазинів і ларків на околицях. Звичайною деталлю пейзажу старовинного міста стали стріли кранів, бетонні конструкції каркасів.
Широкого розвитку набув автобусний транспорт. Тульчинські автомобілісти обслуговують 52 маршрути, щоденно перевозячи понад 2 тис. пасажирів.
Гідний внесок зробили трудящі міста у виконання восьмої п'ятирічки. За трудові досягнення орденами і медалями нагороджено 71 трудівника. Серед них ордена
Жовтневої Революції удостоєно - працівників швейної фабрики С. С. Дубину та М. О. Макаренка, робітника меблевої фабрики В. Т. Зуєва, начальника райконтори зв'язку М. Г. Рижкова, продавця М. О. Шевченка.
Багато зроблено для зміцнення охорони здоров'я. Тут працюють районна лікарня, міська поліклініка, стоматологічна поліклініка, протитуберкульозний диспансер, дитячий кістково-туберкульозний санаторій, санітарно-епідеміологічна станція, дві аптеки. Лікарня має 22 відділення на 225 ліжок. Лікувальні і профілактичні кабінети оснащені сучасним медичним устаткуванням. У розпорядженні станції швидкої допомоги 10 автомашин. В місті працює близько 100 лікарів, 230 середніх медичних працівників - це вдвічі більше, ніж було у 1940 році. Для наймолодших громадян міста відкрито дитячу консультацію, 5 дошкільних дитячих закладів. В Тульчині трудиться лікар-педіатр, депутат Верховної Ради СРСР IV скликання Г. П. Гаврилюк.
Медичні заклади Тульчина є базою передового досвіду в області. Далеко за межами Вінниччини відоме ім'я тульчинського лікаря офтальмолога В. О. Семенюти, який зробив сотні операцій, повернув зір багатьом людям. По досвід до своїх колег у Тульчин приїздили медичні працівники Польщі, Чехословаччини, О АР, Франції, Данії, Швеції, Канади, США та інших країн. У травні 1961 року тут перебувала делегація 36 країн Всесвітньої організації охорони здоров'я ООН.
Добре поставлено справу фізичного виховання. В спортивних колективах нараховується близько шести тисяч тульчинців. До їх послуг - міцна матеріально- технічна база: стадіон, 4 баскетбольні, 7 волейбольних майданчиків, 7 спортивних залів, водно-веслярська станція. Все це, за винятком спортзалів, споруджено методом народної будови.
В місті 4 загальноосвітні середні школи, школа робітничої молоді, де здобувають освіту понад 3 тис. учнів. їх навчає 196 учителів. У школі-інтернаті вчиться 450 учнів, працює 48 учителів. Директор цієї школи М. С. Сірий, який понад ЗО років трудиться на освітній ниві, та заступник директора А. М. Пополова нагороджені орденом Леніна.
Розвивається і спеціальна освіта. Місцеве культосвітнє училище готує диригентів, хормейстерів, концертмейстерів, баяністів та інших культпрацівників. Тільки за післявоєнний період понад дві тисячі його випускників послано на роботу в клуби і бібліотеки області. Для училища споруджено новий навчальний корпус, кабінети. Є в місті музична та спортивна школи, а також ветеринарний технікум.
Далеко за межами області лине слава Тульчина, як міста високої культури, розвинутої пісенної творчості, народного самодіяльного мистецтва. Зі сцени Жовтневого палацу в Києві звучали безсмертні мелодії М. Д. Леонтовича, що їх виконувала народна хорова капела Тульчинського будинку культури на заключному концерті огляду художньої самодіяльності республіки, присвяченому 150-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. Хорову капелу нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Тульчинських співаків тепло вітали москвичі й ленінградці. А в червні 1965 року їх запрошували на свято пісні до братньої Естонії. За високу виконавську майстерність Президія Верховної Ради Естонської РСР нагородила капелу Почесною Грамотою. Розгортають свою роботу в місті музична й образотворча студії, хореографічний і драматичний гуртки, духовий оркестр, струнний квінтет, школа художнього вишивання.
У 1957 році при будинку культури створено самодіяльну кіностудію. Аматори зняли стрічки «Районні будні», «У колгоспників Тиманівки», «Край Поділля прекрасний» та інші. Фільм «У колгоспників Тиманівки» демонструвався на республіканському огляді фільмів самодіяльних кіностудій та під час Декади української літератури і мистецтва в Москві 1957 року. На промислових

Тульчин