Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Великою пошаною на Вінниччині користуються митці й носії народної поетичної творчості. Багато скарбів народної мудрості зібрали талановиті фольклористи Г. Т. Танцюра, Н. А. Присяжнюк, М. А. Руденко, М. В. Рябий.
Близько півтори тисячі пам'яток історії та культури на Вінниччині взято під охорону держави. Значну цінність становлять пам'ятки культури - ансамбль Свято-Троїцького монастиря в Браїлові (споруджено в 1768 році), комплекс палацових споруд XVIII -XIX ст. у Тульчині, колишній палац Щербатових у Неми- рові, дерев'яна Миколаївська церква у Вінниці, церква у Кукавці, розписана В. А. Тропініним. Збереглися будинки, де жили Марко Вовчок, М. М. Коцюбинський, М. І. Пирогов, П. І. Пестель, О. Ф. Можайський та інші вітчизняні діячі. В області працюють 3 краєзнавчі (Вінницький, Тульчинський, Могилів-Подільський) та 3 меморіальні музеї (М. Пирогова, М. Коцюбинського та Д. Заболотного). За ініціативою громадськості створено 210 самодіяльних народних музеїв та музейних кімнат. Тільки в одному колгоспі с. Тиманівки Тульчинського району, який очолює ветеран колгоспного руху Герой Соціалістичної Праці П. О. Желюк, відкрито три музеї (меморіальний О. Суворова, художній та краєзнавчий). На базі цих музеїв у лютому 1968 року відбулася республіканська нарада працівників народних музеїв. У ній взяли участь представники Російської Федерації, Білорусії, Грузії, Казахстану, Молдавії та інших братніх республік.
Виховне значення мають ленінські кімнати, музеї бойової та трудової слави, а також краєзнавчі музеї, створені в школах та навчальних закладах. їх в області понад 1100. Музей В. І. Леніна Вінницької школи-інтернату в 1970 році посів перше місце на республіканському огляді ленінських музеїв.
1466 кіноустановок, з них 320 широкоекранних, обслуговують міста й села області. Лише за останні роки нові кінотеатри збудовано у Вінниці, Барі, Бершаді, Гайсині, Козятині, Могилеві-Подільському.
району.
В багатьох районах області й у Вінниці самодіяльними кіностудіями створено немало документально-художніх короткометражних фільмів. Тільки в Бершадському районі працює 12 кіностудій, які створили понад ЗО фільмів. На Вінниччині знімались такі повнометражні художні кінофільми, як «Кров людська - не водиця», «Дмитро Горицвіт» та інші.
На Вінниччині завершено суцільну радіофікацію. Діють обласний комітет по телебаченню і радіомовленню, 25 районних радіоредакцій. На громадських засадах виходять 6 фабрично-заводських, понад 180 колгоспних, а також сотні радіогазет у навчальних закладах. Радіо ввійшло в квартиру робітника і службовця, в дім колгоспника. Кожний четвертий-п'ятий двір має телевізор. У Вінниці збудовано одну з найвищих у Європі телевізійну башту. Трудящі одержують 2,5 млн. примірників газет і журналів.
В області видається 2 обласні («Вінницька правда», «Комсомольське плем'я»), 24 районні, одна міська й районна та 416 багатотиражних газет у колгоспах, на підприємствах, у вузах. При обласних та районних газетах працюють літературні об'єднання, секції ентузіастів краєзнавства.
За роки Радянської влади великого розмаху набули фізкультура і спорт, про які трудівник-подолянин до революції навіть не мав уявлення. Нині в області спортом займаються близько 500 тис. робітників, колгоспників, інтелігенції, студентської та учнівської молоді. Споруджено 55 стадіонів, 353 спортивні зали, 1461 баскетбольний і 3450 волейбольних майданчиків, 840 футбольних полів. За 1955-1970 pp. підготовлено 213 майстрів спорту СРСР. Імена таких спортсменів-вінничан, як А. Бондаренко (чемпіон світу і Європи з боротьби самбо і дзюдо), М. Гавриш (чемпіонка Радянського Союзу з плавання), А. Житецький (неодноразовий учасник міжнародних змагань і рекордсмен з важкої атлетики), А. Рутковська (завоювала шосте місце в киданні диска на Олімпійських іграх у Мельбурні), Н. Тимчук (учасниця багатьох міжнародних кросів на приз газети «Юманіте»), Ф. Ляховський (зайняв 5 місце по веслуванню на байдарці на Олімпійських іграх у Римі) відомі не лише в нашій країні, але й за рубежем.
Трудові зусилля трудящих в боротьбі за виконання завдань комуністичного будівництва очолює обласна партійна організація, яка налічує 84,2 тис. комуністів. У повоєнні роки першими секретарями Вінницького обкому КП України в різний час працювали М. М. Стахурський, Г. І. Шевчук, П. О. Дорошенко, М. Д. Бубновський, П. П. Козир. Нині обласну партійну організацію очолює кандидат у члени ЦК КПРС В. М. Таратута. Бойовим, випробуваним резервом партійних організацій області є комсомольці. У їх лавах - 165,5 тис. юнаків і дівчат. Комуністи й комсомольці завжди йдуть в авангарді, показують зразки самовідданої праці. Понад 518 тисяч трудящих області є членами профспілок.
Вінницька область
Сторінка 37 з 39
районних та сільських Рад депутатів трудящих. За їх ініціативою в містах і селах області створені громадські комісії, які об'єднують понад 3 тис. активістів. Відбуваються конкурси на кращий населений пункт в організації і проведенні нової радянської обрядності.Близько півтори тисячі пам'яток історії та культури на Вінниччині взято під охорону держави. Значну цінність становлять пам'ятки культури - ансамбль Свято-Троїцького монастиря в Браїлові (споруджено в 1768 році), комплекс палацових споруд XVIII -XIX ст. у Тульчині, колишній палац Щербатових у Неми- рові, дерев'яна Миколаївська церква у Вінниці, церква у Кукавці, розписана В. А. Тропініним. Збереглися будинки, де жили Марко Вовчок, М. М. Коцюбинський, М. І. Пирогов, П. І. Пестель, О. Ф. Можайський та інші вітчизняні діячі. В області працюють 3 краєзнавчі (Вінницький, Тульчинський, Могилів-Подільський) та 3 меморіальні музеї (М. Пирогова, М. Коцюбинського та Д. Заболотного). За ініціативою громадськості створено 210 самодіяльних народних музеїв та музейних кімнат. Тільки в одному колгоспі с. Тиманівки Тульчинського району, який очолює ветеран колгоспного руху Герой Соціалістичної Праці П. О. Желюк, відкрито три музеї (меморіальний О. Суворова, художній та краєзнавчий). На базі цих музеїв у лютому 1968 року відбулася республіканська нарада працівників народних музеїв. У ній взяли участь представники Російської Федерації, Білорусії, Грузії, Казахстану, Молдавії та інших братніх республік.
Виховне значення мають ленінські кімнати, музеї бойової та трудової слави, а також краєзнавчі музеї, створені в школах та навчальних закладах. їх в області понад 1100. Музей В. І. Леніна Вінницької школи-інтернату в 1970 році посів перше місце на республіканському огляді ленінських музеїв.
1466 кіноустановок, з них 320 широкоекранних, обслуговують міста й села області. Лише за останні роки нові кінотеатри збудовано у Вінниці, Барі, Бершаді, Гайсині, Козятині, Могилеві-Подільському.
району.
В багатьох районах області й у Вінниці самодіяльними кіностудіями створено немало документально-художніх короткометражних фільмів. Тільки в Бершадському районі працює 12 кіностудій, які створили понад ЗО фільмів. На Вінниччині знімались такі повнометражні художні кінофільми, як «Кров людська - не водиця», «Дмитро Горицвіт» та інші.
На Вінниччині завершено суцільну радіофікацію. Діють обласний комітет по телебаченню і радіомовленню, 25 районних радіоредакцій. На громадських засадах виходять 6 фабрично-заводських, понад 180 колгоспних, а також сотні радіогазет у навчальних закладах. Радіо ввійшло в квартиру робітника і службовця, в дім колгоспника. Кожний четвертий-п'ятий двір має телевізор. У Вінниці збудовано одну з найвищих у Європі телевізійну башту. Трудящі одержують 2,5 млн. примірників газет і журналів.
В області видається 2 обласні («Вінницька правда», «Комсомольське плем'я»), 24 районні, одна міська й районна та 416 багатотиражних газет у колгоспах, на підприємствах, у вузах. При обласних та районних газетах працюють літературні об'єднання, секції ентузіастів краєзнавства.
За роки Радянської влади великого розмаху набули фізкультура і спорт, про які трудівник-подолянин до революції навіть не мав уявлення. Нині в області спортом займаються близько 500 тис. робітників, колгоспників, інтелігенції, студентської та учнівської молоді. Споруджено 55 стадіонів, 353 спортивні зали, 1461 баскетбольний і 3450 волейбольних майданчиків, 840 футбольних полів. За 1955-1970 pp. підготовлено 213 майстрів спорту СРСР. Імена таких спортсменів-вінничан, як А. Бондаренко (чемпіон світу і Європи з боротьби самбо і дзюдо), М. Гавриш (чемпіонка Радянського Союзу з плавання), А. Житецький (неодноразовий учасник міжнародних змагань і рекордсмен з важкої атлетики), А. Рутковська (завоювала шосте місце в киданні диска на Олімпійських іграх у Мельбурні), Н. Тимчук (учасниця багатьох міжнародних кросів на приз газети «Юманіте»), Ф. Ляховський (зайняв 5 місце по веслуванню на байдарці на Олімпійських іграх у Римі) відомі не лише в нашій країні, але й за рубежем.
Трудові зусилля трудящих в боротьбі за виконання завдань комуністичного будівництва очолює обласна партійна організація, яка налічує 84,2 тис. комуністів. У повоєнні роки першими секретарями Вінницького обкому КП України в різний час працювали М. М. Стахурський, Г. І. Шевчук, П. О. Дорошенко, М. Д. Бубновський, П. П. Козир. Нині обласну партійну організацію очолює кандидат у члени ЦК КПРС В. М. Таратута. Бойовим, випробуваним резервом партійних організацій області є комсомольці. У їх лавах - 165,5 тис. юнаків і дівчат. Комуністи й комсомольці завжди йдуть в авангарді, показують зразки самовідданої праці. Понад 518 тисяч трудящих області є членами профспілок.