Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вінницька область

Сторінка 32 з 39
Не так давно хімічну промисловість області представляв лише Вінницький суперфосфатний завод. Тепер у Могилеві-Подільському виготовляє різноманітну продукцію фабрика побутової хімії, у Вінниці діє фабрика фарб з експериментальним цехом виробництва покрівельного матеріалу з кольорового пластика. В Калинівці споруджено первісток лісохімії Вінниччини - найбільший у республіці деревностружковий комбінат.
Дедалі більше розвивається в області промисловість будівельних матеріалів. Швидкими темпами зростає потужність ка менед р о б и л ьних заводів, що виробляють щебінь у Гнівані, Стрижавці, Ладижині, Черепашинцях. На базі покладів черепашника в Крижопільському та інших районах створені заводи стінних блоків. Розширювалась мережа цегельних заводів. їх тепер - близько 150.
Харчова промисловість Вінницької області посідає важливе місце на Україні і в Радянському Союзі: вінницькі спиртові заводи випускають приблизно ЗО проц. спирту, що виробляється на Україні, а цукрові - близько 17 проц. республіканського виробництва цукру-піску. Держава відпускала великі коціти на переоснащення цукрової промисловості області: 32 заводи з 38 були в 1959-1966 pp. докорінно реконструйовані. В 1966 році почав працювати другий Кирнасівський цукровий завод, який переробляє щодоби 25 тис. цнт сировини.
Дальшого розвитку набула легка промисловість. Саме в цій галузі найбільш повно виявилися тенденції до вдосконалення організації виробництва шляхом створення госпрозрахункових об'єднань. 11 швейних підприємств області на чолі з Вінницькою швейною фабрикою створили виробниче швейне об'єднання ім. Володарського. На базі взуттєвих фабрик Вінниччини з'явилося виробниче взуттєве об'єднання ім. Щорса. Досвід роботи показав їхню життєздатність і перспективність.
За роки семирічки на Вінниччині збудовано 31 підприємство: Тростянецький м'ясокомбінат, Гніванський шиноремонтний комбінат тощо. Якщо в 1959 році на промислових підприємствах Вінниччини працювало 4,2 тис. спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою, то в 1965 році - 9,1 тис. чоловік. Це забезпечило чітку організацію виробничого процесу.
З ентузіазмом працювали трудящі області над здійсненням величної програми восьмої п'ятирічки. Всюди розгорталося соціалістичне змагання за гідну зустріч 50-річчя Великого Жовтня. Понад встановлене завдання підприємства випустили
продукції більш як на 26 млн. крб. Обсяг виробництва зріс проти 1966 року на 9 проц. 22 найбільші підприємства в ювілейному році були переведені на нові умови планування та економічного стимулювання.
Напружено працювали в ювілейному році і трудівники села. В державні засіки засипано 56 млн. пудів хліба - на 15 млн. пудів більше, ніж передбачалось за планом. На три місяці раніше встановленого строку область виконала річні плани продажу державі м'яса, молока, яєць, вовни.
За видатні успіхи в дальшому розвитку сільськогосподарського виробництва у 1967 році орденом Леніна був нагороджений колгосп ім. XXII з'їзду КПРС Бершадського району. Орденом Трудового Червоного Прапора були відзначені трудові здобутки артілі ім. Суворова Тульчинського району.
Знаменною подією в житті області був початок будівництва Ладижинської ДРЕС. Робота так швидко розгорталася, що подібного ще не знала світова практика будівництва великих електростанцій. Її потужність становитиме 1 млн. 800 тис. квт. Це дорівнює потужності трьох Дніпрогесів. Перша черга Ладижинської ДРЕС стала до ладу наприкінці 1970 року - на ЗО місяців раніше встановленого строку. Біля станції споруджено селище енергетиків.
Обсяг капітальних робіт на Вінниччині все зростає. У 1968-1970 pp. він становив понад 600 млн. крб. Серед 55 спеціалізованих управлінь, що діють в області, першими йдуть будівельні управління № 126, № 425 - «Електромонтаж». Високих показників щороку досягає трест «Вінницькпромбуд».
Корисну роботу щодо запровадження у виробництво передової науки і прогресивної технології проводять новатори виробництва. 1969 року в області було 11 705 винахідників та раціоналізаторів. Від поданих ними 11 300 пропозицій промисловість мала економічний ефект на 9,6 млн. крб. Економія від запровадження однієї раціоналізаторської пропозиції становить у середньому по області 850 крб. Почесне звання заслуженого винахідника і раціоналізатора Української РСР присвоєно В. П. Ткаченку, М. Ю. Сеничу, К. Н. Березовському, В. О. Данильцеву, Г. Т. Сахарову.
Високого рівня досягло сільське господарство Вінниччини. В 1970 році в області було 628 колгоспів і 48 радгоспів. Вирішальну роль у сільськогосподарському виробництві відіграє висока культура землеробства, зростає роль кваліфікованих спеціалістів. Колгоспи і радгоспи області зосереджують свою увагу на збереженні та високопродуктивному використанні кожного гектара землі, поліпшенні структури посівних площ, підвищенні продуктивності громадського тваринництва.
Колгоспам і радгоспам Вінниччини держава регулярно постачає машини,