Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Понад 120 тис. вінничан беруть участь у художній самодіяльності. їх об'єднують близько 8 тис. колективів, з яких 23 одержали звання народних і заслужених. Такі колективи, як Тульчинська хорова капела ім. М. Д. Леонтовича, Іллінецький народний хор, Могилів-Подільський танцювальний ансамбль «Дністрове гроно», духовий оркестр с. Городківки Крижопільського району гідно представляли самодіяльне мистецтво Вінниччини на республіканському та всесоюзному фестивалях, присвячених 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції
і 100-річчю з дня народження В. І. Леніна. Відзначена Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР хорова капела Тульчинського районного будинку культури побувала у Москві, Ленінграді та інших великих містах країни. Не лише самодіяльні, а й професійні колективи і виконавці співають пісні вінницьких композиторів Р. А. Скалецького, Я. В. Поляхівського, В. П. Папаїки, Р. Ц. Мархлевського.
У післявоєнні роки на Вінниччині розпочали творчий шлях українські письменники М. Я. Зарудний, В. Л. Юхимович, А. П. М'ястківський, М. В. Білкун, Є. П. Гуцало, О. Ф. Чорногуз. В області діє організація Спілки письменників України. Встановлена в 1965 році обкомом комсомолу літературна премія ім. М. Трублаїні активізувала творчість молодих авторів. Цією премією відзначені книги ряду місцевих письменників. В області працює також організація Спілки журналістів УРСР, яка об'єднує понад 150 працівників преси і радіомовлення. У Вінниці трудиться чималий загін художників-професіоналів. їх картини експонуються на обласних та республіканських виставках, неодноразово відзначалися дипломами.
Вінниччина багата на майстрів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Виявити народні таланти допомагають сільські, міські, районні та обласні художні виставки, на яких щорічно представляються різноманітні за жанром і тематикою роботи з графіки, кераміки, аплікації, живопису, вишивки, різьби по дереву, скульптури.
Багато робіт народних умільців експонувалося на обласних виставках. Кращі твори народних художників, майстрів декоративно-прикладного мистецтва Вінниччини демонструвалися на республіканських виставках, вони прикрашають експозиції обласного і столичного музеїв, їх дивилися далеко за межами нашої Батьківщини - в Індії, Франції, Канаді, США. Почесне звання заслуженого майстра народної творчості УРСР присвоєно скульпторам С. X. Печеному з Бершадського району та В. С. Бичковій з Бару, вінницькій вишивальниці О. А. Сидоренко та майстру художньої і технічної мініатюри М. Г. Маслюку з Жмеринки.
Широко запроваджуються в області нові народні звичаї та обряди. Деякі з них уперше відроджені на Вінниччині - це зустріч весни з поетичними веснянками, Нового року з колядками та щедрівками. Перше післявоєнне комсомольське весілля відбулося весною 1948 року в с. Лядов і Могилів-Подільсько го району. Тепер воно стало звичайним явищем у містах і селах області.
Масовим і емоційно наснаженим стало свято комуністичної праці. Особливо цікаво й колоритно воно проводиться в с. Качківці Ямпільського району. Під звуки урочистого маршу прикрашеною центральною вулицею прямує велична колона до центру села. Очолюють похід уславлені ветерани праці, новатори виробництва.
Лунають пісні про трудову славу. Тут же відбувається і парад сільськогосподарської техніки. Біля пам'ятника В. І. Леніну передовим колгоспникам вручаються грамоти, подарунки, підносяться традиційні короваї. Свято завершується всенародним гулянням з виступом місцевої художньої самодіяльності, масовими танцями та іграми.
Всенародно відзначаються на Вінниччині свята врожаю, дні хлібороба, механізатора, тваринника, буряківника, виноградаря. Входять у побут і такі трудові та родинні свята, як вшанування трудових династій, присвоєння звання заслуженого хлібороба, посвячення в хлібороби тощо. Дедалі більшого поширення набувають урочисті проводи до лав Радянської Армії. Під час проводів юнаків до армії на підприємствах, у колгоспах чи в установах влаштовуються збори, мітинги. Колектив дає наказ новобранцям вірно служити народу й Батьківщині, примножувати традиції воїнів-земляків. Біля прапора вони дають обіцянку з честю виконати свій священний обов'язок. Перед від'їздом призовники з квітами йдуть до могил полеглих героїв, вшановують їх пам'ять. Після проводів юнаків до армії колектив тримає зв'язок з ними та з командуванням військових частин, стежить, як їхні вихованці проходять військову службу. Про запровадження нових звичаїв та обрядів турбуються виконкоми міських,
Вінницька область
Сторінка 36 з 39
зібрано 12,3 млн. книг. Ними користуються понад мільйон постійних читачів. У містах і селах працює 1415 клубів і палаців культури. Діють обласний музично-драматичний театр ім. М. Садовського і театр ляльок, обласна філармонія. У 1960 році Вінницький театр у числі кращих театральних колективів республіки брав участь у Декаді української літератури і мистецтва в Москві. Вінницькі артисти під час гастролей виступали в Ленінграді, Києві, Мінську, Баку, Свердловську, Челябінську та інших містах нашої країни.і 100-річчю з дня народження В. І. Леніна. Відзначена Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР хорова капела Тульчинського районного будинку культури побувала у Москві, Ленінграді та інших великих містах країни. Не лише самодіяльні, а й професійні колективи і виконавці співають пісні вінницьких композиторів Р. А. Скалецького, Я. В. Поляхівського, В. П. Папаїки, Р. Ц. Мархлевського.
У післявоєнні роки на Вінниччині розпочали творчий шлях українські письменники М. Я. Зарудний, В. Л. Юхимович, А. П. М'ястківський, М. В. Білкун, Є. П. Гуцало, О. Ф. Чорногуз. В області діє організація Спілки письменників України. Встановлена в 1965 році обкомом комсомолу літературна премія ім. М. Трублаїні активізувала творчість молодих авторів. Цією премією відзначені книги ряду місцевих письменників. В області працює також організація Спілки журналістів УРСР, яка об'єднує понад 150 працівників преси і радіомовлення. У Вінниці трудиться чималий загін художників-професіоналів. їх картини експонуються на обласних та республіканських виставках, неодноразово відзначалися дипломами.
Вінниччина багата на майстрів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Виявити народні таланти допомагають сільські, міські, районні та обласні художні виставки, на яких щорічно представляються різноманітні за жанром і тематикою роботи з графіки, кераміки, аплікації, живопису, вишивки, різьби по дереву, скульптури.
Багато робіт народних умільців експонувалося на обласних виставках. Кращі твори народних художників, майстрів декоративно-прикладного мистецтва Вінниччини демонструвалися на республіканських виставках, вони прикрашають експозиції обласного і столичного музеїв, їх дивилися далеко за межами нашої Батьківщини - в Індії, Франції, Канаді, США. Почесне звання заслуженого майстра народної творчості УРСР присвоєно скульпторам С. X. Печеному з Бершадського району та В. С. Бичковій з Бару, вінницькій вишивальниці О. А. Сидоренко та майстру художньої і технічної мініатюри М. Г. Маслюку з Жмеринки.
Широко запроваджуються в області нові народні звичаї та обряди. Деякі з них уперше відроджені на Вінниччині - це зустріч весни з поетичними веснянками, Нового року з колядками та щедрівками. Перше післявоєнне комсомольське весілля відбулося весною 1948 року в с. Лядов і Могилів-Подільсько го району. Тепер воно стало звичайним явищем у містах і селах області.
Масовим і емоційно наснаженим стало свято комуністичної праці. Особливо цікаво й колоритно воно проводиться в с. Качківці Ямпільського району. Під звуки урочистого маршу прикрашеною центральною вулицею прямує велична колона до центру села. Очолюють похід уславлені ветерани праці, новатори виробництва.
Лунають пісні про трудову славу. Тут же відбувається і парад сільськогосподарської техніки. Біля пам'ятника В. І. Леніну передовим колгоспникам вручаються грамоти, подарунки, підносяться традиційні короваї. Свято завершується всенародним гулянням з виступом місцевої художньої самодіяльності, масовими танцями та іграми.
Всенародно відзначаються на Вінниччині свята врожаю, дні хлібороба, механізатора, тваринника, буряківника, виноградаря. Входять у побут і такі трудові та родинні свята, як вшанування трудових династій, присвоєння звання заслуженого хлібороба, посвячення в хлібороби тощо. Дедалі більшого поширення набувають урочисті проводи до лав Радянської Армії. Під час проводів юнаків до армії на підприємствах, у колгоспах чи в установах влаштовуються збори, мітинги. Колектив дає наказ новобранцям вірно служити народу й Батьківщині, примножувати традиції воїнів-земляків. Біля прапора вони дають обіцянку з честю виконати свій священний обов'язок. Перед від'їздом призовники з квітами йдуть до могил полеглих героїв, вшановують їх пам'ять. Після проводів юнаків до армії колектив тримає зв'язок з ними та з командуванням військових частин, стежить, як їхні вихованці проходять військову службу. Про запровадження нових звичаїв та обрядів турбуються виконкоми міських,