Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Вінниччина належить до числа трьох областей УРСР, де немає жодного колгоспу без пасіки. В колгоспах і радгоспах нараховується близько 100 тис. бджолиних сімей. Бджільництвом займаються також лісгоспи, підсобні господарства, школи, десятки тисяч колгоспників, робітників та службовців. За останнє десятиріччя середньорічний збір товарного меду по колгоспах і радгоспах складає 700 тонн. Деякі колгоспи Іллінецького і Тульчинського районів від пасік мають щорічно по 16-17 тис. крб. прибутку.
Належна увага приділяється в області розвитку тваринництва. Поголів'я худоби у колгоспах і радгоспах у 1970 році, порівняно з довоєнним 1940 роком, зросло майже в 3,5 раза. Зміцнення кормової бази, застосування механізації на тваринницьких фермах сприяло піднесенню продуктивності худоби. Річний надій молока в середньому на одну корову становить 2195 кг. А Герої Соціалістичної Праці Федір Хоменко, Катерина Карман, Марія Брацлавська та інші від кожної корови надоювали до 5400-5800 кг молока.
Все більшу роль у виробництві тваринницької продукції відіграють спеціалізовані колгоспи, які були створені вперше в області 1960 року. Тепер їх нараховується 110. На їх базі споруджено ряд промислових комплексів по виробництву яловичини, свинини, пташиного м'яса та яєць. Це справжні тваринницькі фабрики. Одна з таких фабрик збудована в колгоспі «Україна» Вінницького району. Тут
одночасно відгодовують 6 тис. свиней, а 2 тис. голів знаходяться на дорощуванні.
Створення в області промислових комплексів сприяє значному збільшенню виробництва продукції тваринництва. Господарства Вінниччини щороку продають державі понад 130 тис. тонн м'яса, 500 тис. тонн молока та багато іншої продукції. Важливе значення у зміцненні кормової бази тваринництва належить міжколгоспним комбікормовим заводам. їх в області на початку 1971 року було 5, а споруджується ще 20. Для тваринників споруджені будинки, де обладнано кімнати відпочинку, червоні кутки, медичні профілакторії. Повсюдно впроваджується двозмінна робота. Звичним стали оплачувані відпустки працівникам тваринницьких ферм.
Обласною лабораторією передового досвіду колгоспного виробництва, справжньою школою для сільських керівних кадрів став широко відомий ордена Леніна колгосп ім. XXII з'їзду КПРС села Шляхової Вершадського району. Чудові успіхи цього дружного працьовитого колективу, яким тривалий час керував талановитий організатор і вихователь мас Герой Соціалістичної Праці, кандидат сільськогосподарських наук В. М. Кавун служать яскравим прикладом усім господарствам. На III Всесоюзному з'їзді колгоспників наводились яскраві цифри і факти про успіхи артілі. У Шляховій щороку збирають високі врожаї зернових і технічних культур, тут добре налагоджені всі галузі виробництва. У 1967 році «саме цей колгосп з Вінниччини представляв багатство, культуру землеробства нашої країни на Всесвітній виставці в Монреалі».
Народними академіями називають на Вінниччині і колгоспи ім. Суворова села Тиманівки та «Дружба» села Уланова. Вони першими в області запровадили внутрігосподарський розрахунок і грошову оплату праці. Саме в цих колгоспах проходили перепідготовку ланкові, бригадири, голови правлінь багатьох артілей Вінниччини. Тут не раз відбувалися обласні і районні семінари новаторів сільськогосподарського виробництва. Вивчати досвід сюди приїздили представники багатьох областей СРСР, численні зарубіжні делегації.
Благотворно впливають на піднесення сільськогосподарського виробництва селекціонери і вчені Вінницької та Уладово-Люлінецької дослідних станцій. Широко відомі сорти гороху Уладівський 6 і Уладівський 7, які вивів М. С. Шульга. Селекціонери П. О. Дубинін, Т. С. Іващенко та Л. А. Гаврилюк виростили 9 сортів цукрових буряків, з них два сорти районовані (Немирчанський 010 та Немирчанський 030) висіваються в області, а інші проходять державні сортовипробування в багатьох областях УРСР та РРФСР. Кандидат сільськогосподарських наук Н. Г. Аврамчук вивела 4 сорти ярого ячменю, з них 3 сорти (Іллінецький 43, Вінницький 128 та Вінницький 3) впроваджені у виробництво. Селекціонери Ялтушівського дослідного пункту Барського району О. В. Попов і Г. С. Мокан за участь у виведенні нового сорту одноросткового насіння цукрових буряків удостоєні звання лауреатів Ленінської премії. Впровадження нових сортів, виведених тільки селекціонерами Вінницької сільськогосподарської дослідної станції, дає щорічно додаткової продукції на суму 2 млн. карбованців.
Для обслуговування потреб народного господарства широко використовується транспорт. Довжина експлуатаційної сітки залізниць становить 1253 км. Якщо колишнє Поділля характеризувалось бездоріжжям, то тепер на території Вінниччини близько 3 тис. км шосейних і 12 тис. км поліпшених грунтових шляхів. За післявоєнні десятиріччя особливо великого розвитку набув автотранспорт. Лише через Вінницю проходить 110 маршрутів. Щодня з воріт Вінницького
Вінницька область
Сторінка 34 з 39
Найбільшими рибними господарствами є Пиківське, Дашівське, Бершадське, Бар- ське та інші.Вінниччина належить до числа трьох областей УРСР, де немає жодного колгоспу без пасіки. В колгоспах і радгоспах нараховується близько 100 тис. бджолиних сімей. Бджільництвом займаються також лісгоспи, підсобні господарства, школи, десятки тисяч колгоспників, робітників та службовців. За останнє десятиріччя середньорічний збір товарного меду по колгоспах і радгоспах складає 700 тонн. Деякі колгоспи Іллінецького і Тульчинського районів від пасік мають щорічно по 16-17 тис. крб. прибутку.
Все більшу роль у виробництві тваринницької продукції відіграють спеціалізовані колгоспи, які були створені вперше в області 1960 року. Тепер їх нараховується 110. На їх базі споруджено ряд промислових комплексів по виробництву яловичини, свинини, пташиного м'яса та яєць. Це справжні тваринницькі фабрики. Одна з таких фабрик збудована в колгоспі «Україна» Вінницького району. Тут
одночасно відгодовують 6 тис. свиней, а 2 тис. голів знаходяться на дорощуванні.
Створення в області промислових комплексів сприяє значному збільшенню виробництва продукції тваринництва. Господарства Вінниччини щороку продають державі понад 130 тис. тонн м'яса, 500 тис. тонн молока та багато іншої продукції. Важливе значення у зміцненні кормової бази тваринництва належить міжколгоспним комбікормовим заводам. їх в області на початку 1971 року було 5, а споруджується ще 20. Для тваринників споруджені будинки, де обладнано кімнати відпочинку, червоні кутки, медичні профілакторії. Повсюдно впроваджується двозмінна робота. Звичним стали оплачувані відпустки працівникам тваринницьких ферм.
Обласною лабораторією передового досвіду колгоспного виробництва, справжньою школою для сільських керівних кадрів став широко відомий ордена Леніна колгосп ім. XXII з'їзду КПРС села Шляхової Вершадського району. Чудові успіхи цього дружного працьовитого колективу, яким тривалий час керував талановитий організатор і вихователь мас Герой Соціалістичної Праці, кандидат сільськогосподарських наук В. М. Кавун служать яскравим прикладом усім господарствам. На III Всесоюзному з'їзді колгоспників наводились яскраві цифри і факти про успіхи артілі. У Шляховій щороку збирають високі врожаї зернових і технічних культур, тут добре налагоджені всі галузі виробництва. У 1967 році «саме цей колгосп з Вінниччини представляв багатство, культуру землеробства нашої країни на Всесвітній виставці в Монреалі».
Народними академіями називають на Вінниччині і колгоспи ім. Суворова села Тиманівки та «Дружба» села Уланова. Вони першими в області запровадили внутрігосподарський розрахунок і грошову оплату праці. Саме в цих колгоспах проходили перепідготовку ланкові, бригадири, голови правлінь багатьох артілей Вінниччини. Тут не раз відбувалися обласні і районні семінари новаторів сільськогосподарського виробництва. Вивчати досвід сюди приїздили представники багатьох областей СРСР, численні зарубіжні делегації.
Благотворно впливають на піднесення сільськогосподарського виробництва селекціонери і вчені Вінницької та Уладово-Люлінецької дослідних станцій. Широко відомі сорти гороху Уладівський 6 і Уладівський 7, які вивів М. С. Шульга. Селекціонери П. О. Дубинін, Т. С. Іващенко та Л. А. Гаврилюк виростили 9 сортів цукрових буряків, з них два сорти районовані (Немирчанський 010 та Немирчанський 030) висіваються в області, а інші проходять державні сортовипробування в багатьох областях УРСР та РРФСР. Кандидат сільськогосподарських наук Н. Г. Аврамчук вивела 4 сорти ярого ячменю, з них 3 сорти (Іллінецький 43, Вінницький 128 та Вінницький 3) впроваджені у виробництво. Селекціонери Ялтушівського дослідного пункту Барського району О. В. Попов і Г. С. Мокан за участь у виведенні нового сорту одноросткового насіння цукрових буряків удостоєні звання лауреатів Ленінської премії. Впровадження нових сортів, виведених тільки селекціонерами Вінницької сільськогосподарської дослідної станції, дає щорічно додаткової продукції на суму 2 млн. карбованців.
Для обслуговування потреб народного господарства широко використовується транспорт. Довжина експлуатаційної сітки залізниць становить 1253 км. Якщо колишнє Поділля характеризувалось бездоріжжям, то тепер на території Вінниччини близько 3 тис. км шосейних і 12 тис. км поліпшених грунтових шляхів. За післявоєнні десятиріччя особливо великого розвитку набув автотранспорт. Лише через Вінницю проходить 110 маршрутів. Щодня з воріт Вінницького