Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поступово удосконалюється сільськогосподарське виробництво, розширюються посіви озимої пшениці, яка дає на Вінниччині гарні врожаї. Через три роки після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС врожайність зернових з кожного гектара посіву в області збільшилась на 1,8 цнт. У дожовтневі часи врожай пшениці в селянських господарствах становив у середньому 10,5 цнт з гектара. Тепер колгоспи Бершадського, Крижопільського і Ямпільського районів збирають її по 29-31 цнт. А господарства Шляхової, Погорілої, Маньківки, Баланівки, Левкова, Красносілки, Дзигівки та багатьох інших сіл - по 35-42 цнт з гектара на всій площі посіву. Бригада В. О. Грома з колгоспу «Україна» Ямпільського району вирощує на площі 150-200 га по 45-46 центнерів.
Серед майстрів високих урожаїв на Вінниччині немало славних імен кукурудзівників. По 80-100 цнт сухого зерна збирали відомі ланки Раїси Пасічник, Ганни Бобик, Андрія Ройтаровського, Зінаїди Юсипець, Єви Співак, Фросини Каніковської. Завдяки механізації колгоспники добиваються нині ще кращих результаті в. Механізована ланка Героя Соціалістичної Праці І. М. Щербатого з колгоспу «Україна» Чечельницького району збирає по 100 цнт кукурудзи на кожному з ста гектарів площі. Розширюються в області посіви кукурудзи на силос, що сприяє зміцненню кормової бази тваринництва.
Провідною культурою в області є цукрові буряки. Враховуючи велику прибутковість цієї культури, посівну площу її значно збільшено.
По всій країні пролунала слава про трудову перемогу вінницьких буряківників, коли радянський уряд в 1966 році нагородив майже дві тисячі передовиків орденами й медалями, а кращим з них присвоїв високе звання Героя Соціалістичної Праці. Цього звання удостоїлись ланкові О. Я. Середа, Т. Ф. Столяр, Н. А. Комасюк, Ф. Д. Мотель, голови колгоспів М. Д. Білоус, І. Й. Димінський, агроном В. І. Хрипливий, секретар Бершадського райкому партії В. 3. Качур.
Результати 1965 року були справді радісні. По 240 цнт коренів видав кожен з 237 тисяч гектарів бурякових плантацій області. Держава одержала 55 млн. цнт цукрової сировини. Ще вищий врожай - по 282 цнт з гектара - одержали буряківники у 1967 році. З великим запалом буряківники розгортали далі змагання за вищі показники своєї праці. В 1968 році вперше в історії бурякосіяння на Вінниччині було зібрано по 373 цнт буряків з площі
231,4 тис. га.
Молоде покоління буряківників шанує своїх наставниць, перших ланкових Вінниччини Т. П. Марцин, Г. Г. Пасарар, П. С. Вакуленко, О. Я. Середу та багатьох інших героїв землеробства. На їх прикладі вчились колгоспники вирощувати високі врожаї.
Ще до війни колгосп «Дружба» Ямпільського району був удостоєний ордена «Знак Пошани» за високі врожаї буряків. Ланкова цього колгоспу Г. Г. Пасарар - одна з зачинателів руху п'ятисотенниць у країні - нагороджена орденом Леніна. У 1936 році її ланка в складі 8 жінок одержала з площі 2,5 гектара 1255 цнт буряків, або по 157 цнт на кожного члена ланки. Тепер Г. Г. Пасарар уже на пенсії, але послідовники вміло використовують її досвід. Серед них Герой Соціалістичної Праці Т. Ф. Столяр. Разом з своєю механізованою ланкою він одержує з площі 100 га 49 тис. цнт. буряків. На одного члена ланки припадає по 3000 цнт. Продуктивність праці буряківників у колгоспі зросла в ЗО разів.
Трудівники області також мають успіхи у вирощуванні картоплі, яка своїми смаковими якостями і врожаями не поступається славнозвісній білоруській бульбі. Щорічно тут збирають її по 100-120 цнт з гектара. В південній частині області культивується соняшник, який з давніх-давен був емблемою Поділля. У колгоспах Шляхової Бершадського, Вербки, Заболотного Крижопільського, Дмитрашківки Піщанського районів врожай соняшнику з кожного гектара дає по 10-12 цнт олії.
Вінниччину називають ще краєм садів. У області щорічно вирощується близько 2 млн. цнт яблук, груш, вишень, черешень, слив - це майже 15 проц. валового збору фруктів республіки. Сталих врожаїв досягли садівники таких спеціалізованих радгоспів, як «Білки», «Носківці», ім. 9-ї Кримської кавалерійської дивізії, ім. ДПУ та «II п'ятирічки». Ці господарства дають половину всіх яблук, які заготовляє область. Багато садівників відзначено урядовими нагородами.
В Могилів-Подільському, Ямпільському та інших південних районах значні прибутки приносить виноградарство. В Могилів-Подільському районі, наприклад, працює спеціалізований на вирощуванні винограду радгосп «КІМ». У північній частині області (Козятинський, Літинський та Хмільницький райони) успішно вирощується хміль.
Розвивається рибництво - вигідна галузь сільського господарства. Тільки спеціалізовані господарства щорічно вирощують понад 20 тис. цнт товарної риби.
Вінницька область
Сторінка 33 з 39
реманент. У 1970 році колгоспи області на своєму озброєнні мали 14 тис. тракторів, 48.7 зернових комбайнів, 9208 вантажних автомашин. Безпосередньо в сільськогосподарському виробництві працює 1451 агроном, 1056 зоотехніків, понад 1,4 тис. ветеринарних лікарів і фельдшерів, 1313 інженерів і техніків.Серед майстрів високих урожаїв на Вінниччині немало славних імен кукурудзівників. По 80-100 цнт сухого зерна збирали відомі ланки Раїси Пасічник, Ганни Бобик, Андрія Ройтаровського, Зінаїди Юсипець, Єви Співак, Фросини Каніковської. Завдяки механізації колгоспники добиваються нині ще кращих результаті в. Механізована ланка Героя Соціалістичної Праці І. М. Щербатого з колгоспу «Україна» Чечельницького району збирає по 100 цнт кукурудзи на кожному з ста гектарів площі. Розширюються в області посіви кукурудзи на силос, що сприяє зміцненню кормової бази тваринництва.
Провідною культурою в області є цукрові буряки. Враховуючи велику прибутковість цієї культури, посівну площу її значно збільшено.
По всій країні пролунала слава про трудову перемогу вінницьких буряківників, коли радянський уряд в 1966 році нагородив майже дві тисячі передовиків орденами й медалями, а кращим з них присвоїв високе звання Героя Соціалістичної Праці. Цього звання удостоїлись ланкові О. Я. Середа, Т. Ф. Столяр, Н. А. Комасюк, Ф. Д. Мотель, голови колгоспів М. Д. Білоус, І. Й. Димінський, агроном В. І. Хрипливий, секретар Бершадського райкому партії В. 3. Качур.
Результати 1965 року були справді радісні. По 240 цнт коренів видав кожен з 237 тисяч гектарів бурякових плантацій області. Держава одержала 55 млн. цнт цукрової сировини. Ще вищий врожай - по 282 цнт з гектара - одержали буряківники у 1967 році. З великим запалом буряківники розгортали далі змагання за вищі показники своєї праці. В 1968 році вперше в історії бурякосіяння на Вінниччині було зібрано по 373 цнт буряків з площі
231,4 тис. га.
Молоде покоління буряківників шанує своїх наставниць, перших ланкових Вінниччини Т. П. Марцин, Г. Г. Пасарар, П. С. Вакуленко, О. Я. Середу та багатьох інших героїв землеробства. На їх прикладі вчились колгоспники вирощувати високі врожаї.
Ще до війни колгосп «Дружба» Ямпільського району був удостоєний ордена «Знак Пошани» за високі врожаї буряків. Ланкова цього колгоспу Г. Г. Пасарар - одна з зачинателів руху п'ятисотенниць у країні - нагороджена орденом Леніна. У 1936 році її ланка в складі 8 жінок одержала з площі 2,5 гектара 1255 цнт буряків, або по 157 цнт на кожного члена ланки. Тепер Г. Г. Пасарар уже на пенсії, але послідовники вміло використовують її досвід. Серед них Герой Соціалістичної Праці Т. Ф. Столяр. Разом з своєю механізованою ланкою він одержує з площі 100 га 49 тис. цнт. буряків. На одного члена ланки припадає по 3000 цнт. Продуктивність праці буряківників у колгоспі зросла в ЗО разів.
Трудівники області також мають успіхи у вирощуванні картоплі, яка своїми смаковими якостями і врожаями не поступається славнозвісній білоруській бульбі. Щорічно тут збирають її по 100-120 цнт з гектара. В південній частині області культивується соняшник, який з давніх-давен був емблемою Поділля. У колгоспах Шляхової Бершадського, Вербки, Заболотного Крижопільського, Дмитрашківки Піщанського районів врожай соняшнику з кожного гектара дає по 10-12 цнт олії.
Вінниччину називають ще краєм садів. У області щорічно вирощується близько 2 млн. цнт яблук, груш, вишень, черешень, слив - це майже 15 проц. валового збору фруктів республіки. Сталих врожаїв досягли садівники таких спеціалізованих радгоспів, як «Білки», «Носківці», ім. 9-ї Кримської кавалерійської дивізії, ім. ДПУ та «II п'ятирічки». Ці господарства дають половину всіх яблук, які заготовляє область. Багато садівників відзначено урядовими нагородами.
В Могилів-Подільському, Ямпільському та інших південних районах значні прибутки приносить виноградарство. В Могилів-Подільському районі, наприклад, працює спеціалізований на вирощуванні винограду радгосп «КІМ». У північній частині області (Козятинський, Літинський та Хмільницький райони) успішно вирощується хміль.
Розвивається рибництво - вигідна галузь сільського господарства. Тільки спеціалізовані господарства щорічно вирощують понад 20 тис. цнт товарної риби.