Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ладижин

Сторінка 6 з 7

ознаменувався 1964 рік. Ця одна з найбільших споруд Бузького каскаду гідроелектростанцій виробляє за рік 27 млн. квт.-годин енергії. Цієї енергії вистачає для електрифікації понад 300 населених пунктів і забезпечення будівництва енергетичного велетня - Ладижинської ДРЕС.

Під час спорудження сільської ГЕС зведено 650-метрову греблю, що пролягла через річку Південний Буг, ставши берегом Ладижинського водосховища. Площа його - 2400 га, глибина -17 метрів. Поблизу ГЕС виросло нове робітниче селище.
Ці величезні новобудови в свою чергу потребували створення заводу залізобетонних виробів, що дає 20 тис. куб. м залізобетону та 6 тис. куб. м просочувального лісу на рік.
На щебеневому заводі трудомісткі процеси виконують машини. З 1967 року діє каменедробильний цех, оснащений найновішими дробильно-сортувальними апаратами, які переробляють 450-500 кубометрів околу. На кінець восьмої п'ятирічки виробіток шляхового щебеню доведено до 225 тис. куб. м на рік.
Потужним механізованим підприємством став і гранітний кар'єр. Тут є 76 автомобілів, 4 екскаватори, 4 бульдозери, 10 компресорів, 140 електромоторів. У період восьмої п'ятирічки в селищі збудовано плодоконсервний завод.
За Директивами XXIII з'їзду КПРС, 1968 року розпочалося будівництво Ладижинської державної районної теплової електростанції потужністю в 1,8 млн. квт (6 блоків по 300 тис. квт). Електростанція щорічно вироблятиме близько 11 мільярдів кіловат-годин електроенергії. Будівництво Ладижинської ДРЕС визнано ударним. Особливістю цієї будови є те, що вона зводилася швидкісними методами, за новою технологічною схемою. В січні 1969 року на будівельному майданчику ДРЕС вже працювало понад 3 тис. робітників, а на кінець п'ятирічки колектив енергобудівників налічував 10 тис. чоловік. В травні 1970 року завершено будівництво адміністративного приміщення ДРЕС, успішно складалася головна споруда. На промисловому майданчику ДРЕС виросли 3 бетонні заводи, перевалочна база з автоматичним цементним складом. Поруч з'явилося робітниче селище з усіма вигодами для мешканців. В цю будову над Південним Бугом вкладали свою працю колективи більш як 50 підприємств нашої країни.
Значні зміни відбулися в культурному житті Ладижина. Тепер тут є дві денні та вечірня середні школи, допоміжна школа-інтернат. При Ладижинській ДРЕС відкрито вечірній енергобудівельний технікум з двома факультетами.
Великим навчальним закладом став Ладижинський технікум механізації сільського господарства. У післявоєнні роки його закінчило близько 4 тис. техні- ків-механізаторів. Тут працює 38 викладачів, технікум має міцне навчальне господарство - близько 500 га землі, 21 трактор, 10 комбайнів, 13 автомашин та 115 інших машин для обробітку грунту, різні виробничі будівлі. Близько 200 випускників ладижинських шкіл навчається у вузах та технікумах, 368 стали вчителями, 367 - офіцерами Радянської Армії, 153 - інженерами, 52 - агрономами, 60 - лікарями. Самовіддану працю багатьох учителів відзначено Радянським урядом, зокрема Г. Ф. Дмитренко нагороджена орденом Леніна.
В 1968 році силами вчителів та школярів в Ладижині створено народний історико-краєзнавчий музей, де налічується близько трьох тисяч експонатів. Тут є роботи народного умільця - Т. Ф. Черниченка, різьбаря по дереву і самодіяльного скульптора. Народний митець багато працює над створенням образів В. І. Леніна, Т. Г. Шевченка.
У Ладижині є три профспілкові та селищний клуби. В їх залах регулярно демонструються кінофільми, проводяться концерти. Є також 2 широкоекранні кінотеатри.
Значні культурні перетворення спостерігаються і в повсякденному житті ладижинців. Входять в народний побут нові традиції і обряди, зокрема «комсомольські вечорниці». В селищі стало традицією відмічати свято весни, комсомольські весілля, «вогники», проводити юнаків до Радянської Армії.
В Ладижині є дільнична лікарня на 75 місць з п'ятьма відділеннями, яку обслуговують 50 медичних працівників, та лікарня при ДРЕС.
Зростає матеріальний добробут населення Ладижина. На місці старих хат з солом'яними стріхами з'явилося понад 700 добротних будинків, вкритих бляхою та шифером. Вулиці селища освітлюють неонові ліхтарі. Свої житла трудівники Ладижина обладнують добротними і гарними меблями; вони все краще одягаються, повніше задовольняють свої потреби. В старій частині селища є два магазини, а в містечку будівельників Ладижинської ДРЕС зведено торговельний комплекс з універмагом, кількома гастрономами та їдальнями.
Невпізнанно змінився і зовнішній вигляд села, яке перетворилося на селище міського типу. За вимогами міської архітектури розташовані і впорядковані контора колгоспу «Росія», корпуси біохімзаводу, технікуму механізації сільського господарства, майстерень «Сільгосптехніки» тощо. Ладижин добре озеленено.



Ладижин