Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ладижин

Сторінка 5 з 7

кг зерна та по кілька кг фуражу на кожний трудодень.
Темпи розвитку промисловості були також високими. Відкрили гранітний кар'єр, а з 1930 року в Ладижині почав діяти щебеневий завод потужністю 3,3 тис. куб. м щебеню на рік. На спиртовому заводі працювало вже

понад 420 робітників. Випуск валової продукції досяг 1 тис. декалітрів спирту на добу.
Одночасно з економікою зростала й культура. 1935 року в Ладижині відкрито середню школу і технікум механізації сільського господарства. Було в селі два клуби, систематично демонструвалися кінофільми. Працювали кілька бібліотек, радіовузол.
З перших днів Великої Вітчизняної війни 730 мешканців Ладижина стали на захист Батьківщини. Було демонтовано й вивезено на схід устаткування щебеневого заводу. 26 липня 1941 року гітлерівські загарбники окупували Ладижин і почали чинити нечувані звірства. 12 вересня есесівці зігнали близько двох тисяч мешканців Ладижина під село Басаличівку і всіх знищили. Багато жителів пішло в партизанські загони, що діяли в навколишніх лісах. Партизани сміливо мстили окупантам за всі злочини. В липні 1943 року вони знищили каральний загін есесівців разом з комендантом Ладижина.
13 березня 1944 року воїни 40-ї армії 2-го Українського фронту визволили Ладижин від фашистського пойеволення В складі дивізії, що визволяла Ладижин, були його жителі - полковник Г. П. Іванов та лейтенант С. І. Зедгельнізов. Велику мужність і відвагу виявили мешканці Ладижина на фронтах Великої Вітчизняної війни. 445 воїнів нагороджено орденами й медалями. Артилерист майор А. Г. Наконечний посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Його ім'ям названо піонерську організацію середньої школи, де навчався патріот. В боротьбі з німецько-фашистськими окупантами 275 ладижинців загинули смертю хоробрих. Земляки свято шанують їх пам'ять. До 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції в центрі села встановлено величний пам'ятник, на якому золотими літерами викарбувані імена односельців, що віддали життя за Вітчизну.
Визволений Ладижин мав жахливий вигляд. Фашисти зруйнували промислові підприємства і колгоспи, пам'ятник В. І. Леніну, клуб і бібліотеку, 600 житлових будинків. Незважаючи на надзвичайні труднощі, повну відсутність машин та робочої худоби, сільськогосподарського реманенту та насіння, трудящі гаряче взялися за відбудову і виявили справжній героїзм. Протягом трьох років були відновлені промислові підприємства, господарські споруди, колгоспи освоїли посівні площі. А до 1950 року був повністю відбудований спиртовий завод. Поступово його й реконструювали. Поряд з спиртом тут виробляли кормовий біоміцин для великої рогатої худоби.
У вересні 1948 року в Ладижині організовано пункт відгодівлі свиней, який через два роки перетворено в радгосп, що став великим високомеханізованим господарством. Наступного року при колгоспі ім. Леніна створено насінник ракостійких сортів картоплі. На кінець четвертої п'ятирічки колгоспи повністю відбудовано.
В квітні 1944 року відновлено навчання в школах. Незабаром відкрито допоміжну школу-інтернат. З 1946 року розпочалися заняття в технікумі механізації сільського господарства. На кінець відбудовного періоду він випустив 184 техніки-механізатори.
Під час наступних п'ятирічок економіка Ладижина розвивалася прискореними темпами, набувала нових ознак. Спиртовий завод став біохімічним, його потужність невпинно зростає. Щодоби завод дає близько центнера кормового біоміцину (в 1947 році - 3 кг). Колектив заводу посів перше місце в змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня. Йому було присуджено перехідний Червоний прапор Головного Управління мікробіологічної промисловості при Раді Міністрів СРСР.
Керуючись постановами Пленумів ЦК КПРС (1953 і 1965 pp.), перебудували своє господарство ладижинські сільгоспартілі. В 1954 році колгосп ім. Жданова (колишні назви «Праця», «Червоний степ») за вирощування високих урожаїв удостоєний права участі у ВСГВ. 1959 року обидві артілі, об'єднавшись, створили один колгосп «Росія», до якого приєднано колгосп ім. Будьонного (с. Лукашівка). За колгоспом «Росія» закріплено 5280 га землі, на якій працюють 28 тракторів, 17 комбайнів, 20 автомобілів. Колгосп має 1540 голів великої рогатої худоби, 1220 свиней, 23,4 тис. штук птиці. Споруджено допоміжні підприємства - олійню та консервний завод. Завдяки механізації птахоферма перетворилася на фабрику виробництва яєць та бройлерів.
За трудову доблесть багато колгоспників удостоєно урядових нагород. Орденом Леніна відзначено Р. Ш. Пастуха, Д. І. Попеля, В. І. Рябого, орденом Жовтневої Революції - П. О. Крижанівського, орденом Трудового Червоного Прапора - В. М. Запорожця, Ф. В. Лівого, І. Т. Спінея, Є. П. Галауз.
Пуском однієї з великих будов України - Ладижинської сільської ГЕС



Ладижин