Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Погребище

Сторінка 3 з 7
учнів. Тут велася і політична пропаганда та агітація, влаштовувалися мітинги, збори, бесіди, на яких викладачі читали книжки та газети, розповідали про події в світі та роз'яснювали їх мешканцям Погребища. Тоді надруковано та розповсюджено кілька тисяч примірників листівки «Кому потрібна війна?».
Жителі містечка одверто виявляли незадоволення політикою буржуазно-поміщицької влади. Бердичівський повітовий комісар Тимчасового уряду в телеграмі губернському комісару від 21 серпня 1917 року повідомляв: «В Погребищі в ярмарковий день мали місце заворушення. Землевласники в напруженому стані. Послана тимчасова військова охорона. Прошу про щонайскорішу присилку в моє розпорядження військової частини». В грудні 1917 року земельний комітет прийняв постанову про запровадження в життя Декрету про землю в Погребищі і почав здійснювати її.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. На початку березня 1918 року Погребище окупували німці. Разом з гетьманцями вони сікли селян і палили хати, забирали хліб, худобу тощо. Більшовики згуртовували селян на боротьбу з загарбниками, створювали повстанські загони. К. Г. та Н. А. Присяжнюки розповсюджували нелегальну літературу, закликали до розгортання партизанського руху.
Після краху австро-німецької окупації містечко опинилося під владою петлюрівців. Наприкінці січня 1919 року створено підпільний волосний ревком у складі В. А. Присяжнюка, Г. Безкоровайного, Т. Задерія, С. Серова. 1 березня 1919 року до Погребища вступили червоноармійці Сумського полку 8-ї стрілецької дивізії. На багатолюдних зборах волосний ревком звітував перед штабом полку і розгорнув активну діяльність, спрямовану на зміцнення Радянської влади. Весною вжито заходів до ліквідації безробіття - розпочато будівництво лікарні, гімназії та народного дому. Організовано комбід, взято на облік хліб, розпочато наділення малоземельних і безземельних селян поміщицькою землею.
В травні 1919 року був створений партосередок на чолі з К. Г. Присяжнюком. Під керівництвом комуністів у червні-липні погребищани заготовили ЗО тис. пудів хліба для Червоної Армії. В липні містечко зайняли петлюрівці. Волревком, комуністи пішли в підпілля. Через два тижні петлюрівці залишили містечко, його захопила банда Зеленого, вчинивши жорстоку різанину. Від рук бандитів загинуло близько 300 мешканців. Пізніше до Погребища вступили денікінці, яких Червона Армія вигнала наприкінці року.
В січні 1920 року відновив роботу волревком. Та в кінці квітня 1920 року містечко зайняли війська буржуазно-поміщицької Польщі. 6 червня 1920 року Перша Кінна армія С. М. Будьонного визволила Погребище від інтервентів. 1 серпня в містечку відбулася конференція селян Погребищенської волості. Вона вітала Червону Армію, «що визволила Україну від польських панів та зрадника Петлюри». Селяни вирішили власними силами відремонтувати школи й подавати матеріальну підтримку вчителям. Делегати закликали селян виконувати продрозкладку. А вже за тиждень Бердичівський повітовий рев ком, відзначаючи Погребищенську волость за успішне виконання продрозкладки, назвав її червоною.
Відразу після визволення Погребища від загарбників молодь містечка створила комсомольський осередок, який очолила М. М. Дорошенко. Комсомольці докладали зусиль до зміцнення Радянської влади, активізували культурно-освітню роботу.
Незважаючи на поразку в громадянській війні, класові вороги продовжували чинити опір. Навесні 1921 року поблизу Погребища безчинствували бандитські групи. 18 квітня було оголошено воєнний стан. Завдяки успішним діям бійців 221-го стрілецького полку і підтримці їх трудящими з бандами скоро було покінчено. Склалися сприятливі умови для відродження зруйнованого в роки війни господарства.
Влітку 1921 року жителі Погребища, відгукнувшись на відозву уряду Радянської України, подали допомогу голодуючим, що прибували з Поволжя. Восени в містечку відкрили агрошколу, для якої виділили 15 га саду, 106 га орної землі. У 1922 році почав давати продукцію цукровий завод. На початку квітня 1923 року створили селянські комітети взаємодопомоги. Вони засівали ділянки родин червоноармійців та незаможників. А вже наприкінці року створено перше колективне господарство - колгосп ім. Т. Г. Шевченка.
Розгорнулася також велика культосвітня робота. З початку 1923 року діяли курси ліквідації неписьменності. До цієї справи залучили ентузіастів з числа вчителів, а також комсомольців. Комуністи дбали про зростання ідейно-теоретичного рівня трудящих. З цією метою при партосередках створювали гуртки політосвіти. Найбільшим був гурток на цукровому заводі. 1926 року відкрито бібліотеку при Погребищенському райкомі партії, а наступного - районну бібліотеку.
Комуністи і комсомольці роз'яснювали селянам ленінську ідею кооперації. Кооперативне кредитне товариство засновано в Погребищі 1924 року, а через рік розпочала діяльність міжрайонна база товариства споживчої кооперації,


Погребище