Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ямпіль

Сторінка 6 з 7
полковник І. О. Тонкопій був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Фронтовики стали гвардійцями праці. Демобілізовані танкісти сіли за керма тракторів і комбайнів, що почали надходити з різних міст країни до Ямпільської МТС. 1947 року МТС вже мала 39 тракторів. Цього року освоєно всю довоєнну посівну площу, вирощено непоганий урожай зернових і технічних культур.
Районний комітет партії, виконком районної Ради депутатів трудящих, спираючись на ініціативу і підтримку мас, спрямовували ямпільців на нові трудові звершення у період повоєнних п'ятирічок, вели боротьбу за підвищення врожайності всіх культур, зміцнення економіки колгоспів. 1955 року Ямпільську МТС нагороджено дипломом 2-го ступеня ВСГВ. У колгоспах, обслуговуваних нею, одержали непогані, як на той час, врожаї - близько 23 цнт зернових та понад 320 цнт цукрових буряків з га. Налагоджувалися справи й у тваринництві: на 100 га угідь тоді виробляли по 53 цнт м'яса, 2650 кг молока надоювали в середньому на фуражну корову.
Достроково завершив виробничу програму 1950 року плодоконсервний завод, виконавши її на 160 процентів. З перевиконанням планів працював і райпромкомбінат.
1951 року артілі Ямполя об'єдналися в один колгосп (з 1957 р.- ім. Суворова). Його матеріально- технічна база невпинно зростала. Колгосп почав одержувати великі прибутки. А на початку семирічки в господарстві відбулися істотні зміни - його перетворено на садово-виноградарський радгосп. Протягом 60-х років здійснювалася спеціалізація господарства.
Як і в довоєнні роки, сільські трударі Ямпільського району ведуть перед в області. Ще в 50-х роках усі колгоспи стали мільйонерами. 1965 року за вирощування високих урожаїв усіх культур і підвищення продуктивності тваринництва Ямпільський район нагороджено дипломом ВДНГ 1-го ступеня.
Високі темпи розвитку сільського господарства району викликали потребу створити в Ямполі підприємства переробки його продуктів. 1960 року став до ладу завод калібрування насіння кукурудзи потужністю 1500 тонн за сезон, а в наступному році - хлібозавод. Значно реконструйовано маслозавод, встановлено дві потужні лінії безперервного виробництва масла, споруджено новий маслоцех та біоміциновий цех. У різних місцях нашої країни користується попитом продукція Ямпільського консервного заводу - овочеві й м'ясні консерви, фруктові компоти тощо. Один лише маринадний цех заводу щорічно випускає 3 млн. умовних банок консервів.
Не менше уваги приділялося розвиткові освіти, охороні здоров'я. Нині в селищі розміщена районна лікарня. Багато в Ямполі шкіл: дві денні та вечірня середні, восьмирічна, школа-інтернат, музична та спортивна. Є кілька бібліотек. При радгоспі ім. Суворова на громадських засадах створено музей історії радгоспу. В Ямполі працює великий загін інтелігенції - вчителі, лікарі, інженери, спеціалісти сільського господарства. При редакції районної газети створено літературне об'єднання.
Одночасно змінювалося й саме селище. Його мешканці поставили перед собою завдання - перетворити Ямпіль на суцільний квітучий сад. Лише наприкінці 50-х років на вулицях селища висаджено десятки тисяч декоративних та фруктових дерев. Прокладено 10 км водогону, споруджено готель, багато нових магазинів, їдалень, кафе. Починаючи з 1958 року в нові комунальні квартири переселилося понад 200 сімей ямпільців. Красиве робітниче селище виникло на території Ямпільського радгоспу. Традиційним стало змагання за те, чия вулиця, чиє подвір'я краще, охайніше. Одних троянд у Ямполі тепер вирощують 400 сортів. А в парку над Дністром кожен житель селища посадив своє деревце.
На підприємствах райцентру, в Ямпільському радгоспі імені Суворова комуністи - авторитетні люди, вони завжди попереду. Їх в Ямполі налічується 742 чоловіка. У селищних комсомольських організаціях 720 юнаків і дівчат.
За післявоєнні роки партійні і громадські організації Ямполя нагромадили чимало форм і методів масової роботи. Зокрема, дуже популярними є ленінські п'ятниці, що практикуються з 1946 року. Працівники райкому партії, активісти, члени товариства «Знання» вирушають у найвіддаленіші села, на польові стани, в бригади, дізнаються про потреби трудящих, їх запити, а наступної п'ятниці ведуть мову про те, що вже зроблено для розв'язання поставлених проблем.
Чимало зроблено громадськими організаціями Ямполя для зміцнення дружби і братерства з усіма радянськими народами. Тісні зв'язки налагодилися між трудівниками радгоспу ім. Суворова і колективом чотириорде- ноносного ленінградського Кіровського заводу, між ямпільськими каменярами та трудящими міста Смоленська, між виноградарями Ямполя і братньої Молдавії. Вони постійно обмінюються досвідом передовиків виробництва, допомагають один одному у здійсненні технічного прогресу. Ямпільські каменярі багато допомогли в післявоєнній відбудові зруйнованого фашистами Смоленська. Не


Ямпіль