Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ямпіль

Сторінка 4 з 7
липня 1919 року Ямпіль був очищений від ворога. У його визволенні брала участь друга кавалерійська бригада під командуванням Г. І. Котовського, в лавах якої воювали й ямпільські більшовики Ю. І. Лютий, Й. М. Леві, К. Чорноморець, Є. Г. Наймушин, С. Такой та весь загін Ф. Ю. Криворучка. Для Ямпільського повіту 1920 рік був особливо складним. Загони бандитів, контрреволюційні провокатори, шпигуни нишпорили по
селах, відкрито влаштовували мітинги і збори, щоб підготувати грунт для підходу петлюрівців. Відчувалося наближення нового фронту (західну частину Поділля вже окупували війська буржуазно-поміщицької Польщі). Однак і за цих умов місцеві органи влади брали на облік та під свою охорону вилучені в експлуататорів майно, хліб, сільськогосподарський реманент, розподіляли землі між селянами. Конференція волосних і сільських ревкомів, що відбулася на початку березня 1920 року, дала революційну клятву не шкодувати сил для закріплення Радянської влади, закликала трудящих найближчого часу закінчити поставки, передбачені продрозкладкою, щоб
забезпечити Червону Армію продовольством. Після вигнання інтервентів у червні 1920 року ямпільці. приступили до відбудови народного господарства. Чимало уваги приділялося активізації культурного і громадського життя містечка й повіту. В липні 1920 року в Ямполі створено санітарну комісію, яка проводила «тиждень чистоти і благоустрою». Комісія ревкому готувала школи до нового навчального року, відкрила в серпні вчительські курси. Почали діяти три школи, бібліотека, театр, робітничо-селянський будинок, створено три гуртки лікнепу. Стали до ладу пошта, телеграф. Обслуговували мешканців Ямполя державна лікарня, аптека.
Вже 1920 року діяло споживче товариство, а 1921 року в Ямполі виникла перша промислова артіль «Пролетар». В умовах розрухи треба було налагодити виробництво млинарських жорен, і цей промисел відновили. Виготовляли й кам'яні плити. Споруджувалася перша в Ямполі електростанція. В червні 1921 року профспілкова рада повіту направляла молодь вчитися до вузів. У 1922-1924 pp. у Ямполі працювала агрономічна школа, що готувала кадри для сіл повіту.
Хоч нелегко жилося в ті скрутні часи, ямпільці 1921 року організовували збір грошей і продуктів для голодуючих російських братів з Поволжя, надали притулок 200 дітям, що прибули з уражених голодом губерній.
Всі ці звершення відбувалися в умовах гострої класової боротьби. По селах повіту шастали петлюрівські банди, підтримувані румунськими та польськими правлячими колами. Вони мали на меті зруйнувати залізничну колію, щоб перешкодити транспортуванню хліба для голодуючих. Чекісти і партійний актив, спираючись на всебічну підтримку трудящих, в листопаді 1921 року розгромили куркульсько-націоналістичні банди.
За кілька років у Ямполі виникло 11 кооперативних об'єднань, переважно виноградарських. Будувалися й державні підприємства. 1926 року в селищі діяли три електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування. Коли почалася масова колективізація, хлібороби Ямполя утворили три колгоспи: ім. Леніна, ім. Дзержинського та ім. Ворошилова. Тоді ж створено промколгосп, який видобував камінь і пісок, випускав вироби місцевого промислу. Виняткове значення для соціалістичної перебудови сільського господарства району мало створення в Ямполі в 1930 році машинно-тракторної станції. Однак через перекручення, допущені в процесі колективізації, недостатню масово-політичну роботу, підступи ворожих елементів на початку 30-х років спостерігався в Ямполі і районі відхід деякої частини селян від колгоспів. Партійним організаціям довелося наполегливо працювати над виправленням становища, яке склалося в районі. Особлива увага приділялася поліпшенню керівництва внутрішнім життям артілей. А в травні 1931 року об'єднане засідання колегії Наркомзему та правління Колгоспцентру УРСР постановило занести на Червону дошку Ямпільський район: його трудівники виявили себе як непохитні борці за суцільну колективізацію, дали яскраві зразки більшовицької масово-політичної роботи і трудової дисципліни. 1935 року державними нагородами відзначено групу колгоспників Ямпільського району. Секретаря райкому КП(б)У С. Т. Горяного нагороджено орденом Леніна.
Все більших успіхів добивалися колгоспники Ямполя. 1937 року вони здобули першість у р еспу б л іканському змаганні за гідну зустріч 20-ї річниці Великого Жовтня, зібравши пересічно по 19,8 цнт зернових з гектара. Ямпільці були учасни
ками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Список трудівників та господарств району, занесених до Почесної книги ВСГВ, завжди був найчисленнішим серед інших районів Вінницької області. Наприклад, 1939 року учасниками ВСГВ були: МТС, сортодослідницька дільниця, інкубаторно-

Ямпіль