Сторінка 3 з 7
XX ст. двох церковнопарафіяльних шкіл на 99 учнів. У всіх трьох навчальних закладах працювало тільки 9 учителів.
Тяжке економічне становище, духовний гніт змушували багатьох мешканців Ямполя покидати містечко і шукати заробітку у великих промислових центрах. Однак не тільки в такий пасивний спосіб висловлювали
ямпільці свій протест проти гнобителів. 1902 року в повіті траплялися часті підпали поміщицьких господарських будівель, скирд сіна, соломи, складів хліба. 1905 рік почався в Ямпільському повіті тривожно, то в одному, то в іншому селі спалахували заворушення, відбувалися страйки. Найбільшого розмаху досяг селянський рух після звісток про грудневі події 1905 року у Москві. До 25 січня 1906 року в повіті стався 21 випадок розгрому маєтків і конфіскації поміщицького майна.
Не припинялися виступи трудящих під час столипінської реакції, особливо почастішали у роки кривавої імпер і а л і стичної бойні. У квітні - жовтні 1917 року в повіті зареєстровано сто селянських революційних виступів.
22 травня 1917 року по-більшовицькому настроєний солдат Семен Вінницький закликав трудящих Ямполя, не чекаючи рішення Установчих зборів, захопити всі поміщицькі землі, а якщо поміщики чинитимуть опір - убивати їх.
В середині 1917 року за активною допомогою армійських більшовиків І. Волкова і П. Афанасьева в Ямполі створено організацію РСДРП(б). До неї ввійшли колишні члени підпільного гуртка - робітники В. Юсов, Л. Бичков, С. Такой, селянин-бідняк К. Чорноморець, технік-будівельник Ю. І. Лютий - усього 9 чол. Очолив організацію Є. Г. Наймушин. Більшовики вели політичну роботу серед населення Ямполя і навколишніх сіл, роз'яснювали трудящим, хто справжні друзі і хто вороги народу. В серпні вони влаштували масовий мітинг, а потім демонстрацію трудящих, у якій взяла участь велика кількість місцевого населення і всі робітники, що працювали на будівництві мосту через Дністер. Демонстранти виголошували заклики: «Геть владу буржуазії!», «Геть царських чиновників!». Особливо широкого розмаху набула боротьба ямпільців напередодні Жовтня. Селяни, виступаючи під проводом більшовиків, захоплювали і ділили поміщицькі землі та маєтки. Заступник губернського комісара телеграфував штабові 8-ї армії: «Ямпільський повіт охопила погромна хвиля... благаю наказати козачому полку Сороках вирушити Ямпіль допомогу повітовому комісару».
3 великою радістю зустріли ямпільці звістку про перемогу Жовтневої революції. 15 грудня 1917 року відбувся багатолюдний мітинг, учасники його надіслали вітальну телеграму В. І. Леніну та Петроградській Раді. В містечку було розігнано повітову управу й арештовано її керівників.
Однак ямпільцям довелося виборювати владу Рад в особливо тяжких умовах: на Поділлі було зосереджено великі сили контрреволюції, вигнаної з центру, отаборилися тут і старий генералітет Південно-Західного фронту, і різноманітні націоналістичні, анархістські та інші ворожі елементи. В результаті виступів червоних загонів, створених ямпільськими більшовиками, 18 лютого 1918 року в містечку встановлено Радянську владу. Цього дня міська управа ще встигла повідомити губернське управління про те, що Ямпіль уже в руках більшовиків, і просила: «Дайте порятунок самі або просіть помочі чужої». Цю «поміч» їм дали австро-німецькі окупанти, що вступили до Ямполя в березні. Більшовицька організація перейшла в підпілля.
За розробленим більшовиками планом, на початку травня 1918 року трудящі Ямполя повстали проти кайзерівського режиму. 7 травня на допомогу їм вирушив революційний загін села Качківки, очолюваний Ф. Ю. Криворучком. У Ямполі загін захопив склад зброї. Більшовики-агітатори закликали селян чинити опір окупантам і гетьманцям, вступати до революційних загонів. Хоч окупація зазнала краху, в кінці 1918 року владу захопила петлюрівська Директорія. В листопаді 1918 року в Ямполі створено партизанський загін, очолюваний більшовиками. Партизани вели не тільки збройну боротьбу. Вони зривали виконання наказу Петлюри про мобілізацію населення до армії. В ніч на 15 лютого 1919 року ямпільський партизанський загін розгромив чисельні сили петлюрівців. До містечка прибув батальйон бессарабців під командуванням І. Леводянського. Мешканці Ямполя радо зустрічали революційні військові частини і допомагали їм знищувати петлюрівські банди у всьому повіті.
В день приходу частин Червоної Армії до Ямполя 9 квітня 1919 року скликано організаційні збори комуністів. На них було присутніх понад 60 чоловік. Збори обрали партійний комітет. А через три дні створено повітовий ревком. Почала виходити газета «Ямпольский коммунист» - орган повітового партійного комітету. Партійний та військово-революційний комітети провадили велику політичну і організаторську роботу. В села йшли агітатори. Вони роз'яснювали селянам чергові завдання Радянської влади, закликали зміцнювати військово-політичний союз селянства і робітничого класу. Нова навала петлюрівських банд на деякий час перешкодила зміцненню Радянської влади. Та в першій половині
Дивиться також інші населені пункти району: