Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Фундаментом, зібрала по 27 цнт пшениці з га, бригада Я. 3. Козачка виростила по 28 центнерів.
Особливо швидкими темпами почала зростати економіка села після 1959 року, коли всі колгоспи об'єдналися в одну артіль ім.ХХІ з'їзду КПРС. Це господарство тепер має в своєму користуванні 5848 га землі, в т. ч. 3992 га орної, близько 100 га саду, 70 га ставків. Невпинно зростає технічне оснащення виробництва: Станіслав- чицький колгосп ім. XXI з'їзду КПРС має 32 трактори, 17 комбайнів, 19 автомашин.
Певних успіхів досягла артіль і в 1968 господарському році. Особливо врожайним видався він для буряківників, які виростили з кожного га по 460 цнт цукрових буряків. Кращі ланки Є. Ю. Кучер, О. П. Савруцької, Є. К. Власової, М. С. Ілюк, Є. Д. Дацишиної, Є. І. Швець, П. Я. Федоришиної, П. М. Андрусь зібрали по 500 і більше цнт цукрових буряків з кожного га закріпленої за ними площі. Перевиконали виробничі плани й тваринники: м'яса і молока на 100 га угідь одержано більше, ніж передбачалось планом. Вони успішно завершили восьму п'ятирічку: на 100 га угідь вироблено по 417,8 цнт молока і по 59,5 цнт м'яса. За господарські успіхи 1971 року голову артілі С. А. Войтовича та колгоспника П. Н. Литвиненка нагороджено орденом Жовтневої Революції, О. С. Солоненка, М. П. Чеписа, М. І. Чижика удостоєно ордена Трудового Червоного Прапора.
Зростаючі прибутки йшли на розгортання будівництва в колгоспі. Протягом 1963-1968 рр. було побудовано 10 добротних господарських приміщень. Споруджено два типові заклади для дітей дошкільного віку, прокладено шосейну дорогу. 1968 року, за рішенням загальних зборів колгоспників, у селі розпочато спорудження нового будинку культури на 600 місць. За останні 15 років у Станіславчику зведено 300 нових і капітально відремонтовано 480 житлових будинків.
У селі працюють майстерні Станіславчицького відділення «Сільгосптехніки». З часу заснування МТС у цьому колективі трудяться механізатори І. М. Сенько та А. П. Назарчук. Поряд з ними ціла когорта молодих. Це токарі А. М. Ткаченко, М А. Сорокендя, І. М. Затейта інші, яких удостоєно звання ударників комуністичної праці. Є у селі також цегельний завод, хлібозавод та цех м'ясних продуктів.
Значних успіхів досягли трудівники Станіславчика у розвитку культури, освіти. Сільську й шкільні бібліотеки відвідують понад 3 тис. читачів. У читальному залі сільської бібліотеки часто відбуваються читацькі конференції, які організовують культосвітні працівники з активною допомогою вчителів. Центром всієї масово-політичної роботи став будинок культури. Тут працюють різні гуртки художньої самодіяльності, агіткультбригада. Великий інтерес викликали літературні вечори, присвячені творчості Т. Г. Шевченка, О. М. Горького та ін. Корисну роботу проводить педагогічний колектив Станіславчицької десятирічної школи, яка добре готує своїх вихованців до трудового життя. Так, у 19641965 навчальному році було підготовлено 13 шоферів, 25 тваринників-механізаторів, 9 виховательок дошкільних дитячих закладів. При школі є столярна та слюсарна майстерні, тракторний клас, кіноустановка, спортивний майданчик. Школа має свої дослідні ділянки землі.
В селі багато сімей, де всі діти здобули вищу освіту. К. Ф. Твердохліб закінчив лише двокласну церковнопарафіяльну школу, а його дружина була зовсім неписьменною. П'ятеро ж їх дітей - випускники вузів. Сини - Василь, Михайло і Микола стали інженерами, старша дочка Ольга - працівником торгівлі, а молодша, Марія, викладає в середній школі.
Про охорону здоров'я жителів села постійно дбають 7 лікарів, ЗО медичних працівників із середньою спеціальною освітою, що працюють у дільничній лікарні та поліклініці. Дуже багато для фізичного виховання населення роблять члени спортивного товариства «Колос», яких є в Станіславчику 243 чоловіка.
Успіхи села, досягнуті за роки Радянської влади,- це результат умілого керівництва партійних організацій, сільської Ради депутатів трудящих, громадських організацій. У чотирьох партійних організаціях села налічується більше ста членів і кандидатів у члени партії. У Станіславчику є 200 комсомольців, у профспілкових організаціях об'єднано понад 300 чоловік.
Значна роль у господарському й культурному будівництві, в усьому житті села належить сільській Раді, до якої входять 53 депутати. Всі обранці народу - кращі виробничники. Вшосте обирається депутатом сільської Ради завідуючий молочнотоварною фермою колгоспу кавалер ордена Леніна І. В. Ломачко. Ферма, яку він очолює, вісім років підряд посідає одне з перших місць у районі. 1970 року на кожну фуражну корову тут надоїли понад 3 тис.
Станіславчик
Сторінка 5 з 6
Колгоспи «Червоний прапор» і «Перше травня» 1950 року об'єдналися в одну артіль ім. Ворошилова (з 1958 року - ім. Мічуріна), щоб спільними зусиллями прискорити розвиток колективного господарства. Завдяки зміцнілій економіці громадських господарств стало можливим у 1956 році запровадити щомісячне авансування, збільшити додаткову оплату праці в усіх колгоспах Станіславчика. Бригада, очолювана І. 3. Особливо швидкими темпами почала зростати економіка села після 1959 року, коли всі колгоспи об'єдналися в одну артіль ім.ХХІ з'їзду КПРС. Це господарство тепер має в своєму користуванні 5848 га землі, в т. ч. 3992 га орної, близько 100 га саду, 70 га ставків. Невпинно зростає технічне оснащення виробництва: Станіслав- чицький колгосп ім. XXI з'їзду КПРС має 32 трактори, 17 комбайнів, 19 автомашин.
Певних успіхів досягла артіль і в 1968 господарському році. Особливо врожайним видався він для буряківників, які виростили з кожного га по 460 цнт цукрових буряків. Кращі ланки Є. Ю. Кучер, О. П. Савруцької, Є. К. Власової, М. С. Ілюк, Є. Д. Дацишиної, Є. І. Швець, П. Я. Федоришиної, П. М. Андрусь зібрали по 500 і більше цнт цукрових буряків з кожного га закріпленої за ними площі. Перевиконали виробничі плани й тваринники: м'яса і молока на 100 га угідь одержано більше, ніж передбачалось планом. Вони успішно завершили восьму п'ятирічку: на 100 га угідь вироблено по 417,8 цнт молока і по 59,5 цнт м'яса. За господарські успіхи 1971 року голову артілі С. А. Войтовича та колгоспника П. Н. Литвиненка нагороджено орденом Жовтневої Революції, О. С. Солоненка, М. П. Чеписа, М. І. Чижика удостоєно ордена Трудового Червоного Прапора.
Зростаючі прибутки йшли на розгортання будівництва в колгоспі. Протягом 1963-1968 рр. було побудовано 10 добротних господарських приміщень. Споруджено два типові заклади для дітей дошкільного віку, прокладено шосейну дорогу. 1968 року, за рішенням загальних зборів колгоспників, у селі розпочато спорудження нового будинку культури на 600 місць. За останні 15 років у Станіславчику зведено 300 нових і капітально відремонтовано 480 житлових будинків.
У селі працюють майстерні Станіславчицького відділення «Сільгосптехніки». З часу заснування МТС у цьому колективі трудяться механізатори І. М. Сенько та А. П. Назарчук. Поряд з ними ціла когорта молодих. Це токарі А. М. Ткаченко, М А. Сорокендя, І. М. Затейта інші, яких удостоєно звання ударників комуністичної праці. Є у селі також цегельний завод, хлібозавод та цех м'ясних продуктів.
Значних успіхів досягли трудівники Станіславчика у розвитку культури, освіти. Сільську й шкільні бібліотеки відвідують понад 3 тис. читачів. У читальному залі сільської бібліотеки часто відбуваються читацькі конференції, які організовують культосвітні працівники з активною допомогою вчителів. Центром всієї масово-політичної роботи став будинок культури. Тут працюють різні гуртки художньої самодіяльності, агіткультбригада. Великий інтерес викликали літературні вечори, присвячені творчості Т. Г. Шевченка, О. М. Горького та ін. Корисну роботу проводить педагогічний колектив Станіславчицької десятирічної школи, яка добре готує своїх вихованців до трудового життя. Так, у 19641965 навчальному році було підготовлено 13 шоферів, 25 тваринників-механізаторів, 9 виховательок дошкільних дитячих закладів. При школі є столярна та слюсарна майстерні, тракторний клас, кіноустановка, спортивний майданчик. Школа має свої дослідні ділянки землі.
В селі багато сімей, де всі діти здобули вищу освіту. К. Ф. Твердохліб закінчив лише двокласну церковнопарафіяльну школу, а його дружина була зовсім неписьменною. П'ятеро ж їх дітей - випускники вузів. Сини - Василь, Михайло і Микола стали інженерами, старша дочка Ольга - працівником торгівлі, а молодша, Марія, викладає в середній школі.
Про охорону здоров'я жителів села постійно дбають 7 лікарів, ЗО медичних працівників із середньою спеціальною освітою, що працюють у дільничній лікарні та поліклініці. Дуже багато для фізичного виховання населення роблять члени спортивного товариства «Колос», яких є в Станіславчику 243 чоловіка.
Успіхи села, досягнуті за роки Радянської влади,- це результат умілого керівництва партійних організацій, сільської Ради депутатів трудящих, громадських організацій. У чотирьох партійних організаціях села налічується більше ста членів і кандидатів у члени партії. У Станіславчику є 200 комсомольців, у профспілкових організаціях об'єднано понад 300 чоловік.
Значна роль у господарському й культурному будівництві, в усьому житті села належить сільській Раді, до якої входять 53 депутати. Всі обранці народу - кращі виробничники. Вшосте обирається депутатом сільської Ради завідуючий молочнотоварною фермою колгоспу кавалер ордена Леніна І. В. Ломачко. Ферма, яку він очолює, вісім років підряд посідає одне з перших місць у районі. 1970 року на кожну фуражну корову тут надоїли понад 3 тис.