Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тиврів

Українського фронту, яким командував земляк Р. Я. Малиновський. Жителі містечка збирали кошти також на ескадрилью літаків «Прапор перемоги», здавали продукти у фонд оздоровлення бійців Червоної Армії і для підшефного госпіталю.
Самовіддано працювали на колгоспних ланах дівчата-трактористки і літні колгоспники, зокрема трактористка Ганна Писарчук, конюх Олександр Щипочка, Значні масиви поля люди скопали лопатами. Врожай збирали в рядна і носили до молотарок. Згодом було здійснено технічне переобладнання пивоварного заводу, створено і відновлено роботу ряду комунальних підприємств, відремонтовано ЗО квартир. Відкрилася лікарня на 50 ліжок. Районне лісництво організувало в містечку пункт переробки дерева, де виготовлялись предмети першої потреби: будівельні деталі, інвентар для колгоспів. Чимало зробили працівники лісництва для відновлення лісів, залісення ярів та балок. Було посаджено 250 га захисних лісосмуг, висаджено лісу на площі понад 500 гектарів.
У великому корпусі дитячого будинку після вигнання німецьких та румунських загарбників майже зовсім не було підлоги, дверей, постільних речей. Радянські органи зразу ж виділили будівельні матеріали, ліжка, меблі, продукти харчування. Восени 1944 року в Тиврівському дитячому будинку виховувалось понад 500 дітей. Часто їм самим доводилось заготовляти паливо. І навіть за таких важких умов, коли не було зошитів, підручників, всі діти навчались у середній школі. Поступово зміцнювалась матеріальна база дитячого будинку, кращим ставало харчування дітей та їх життя.
Однак трудовому ентузіазму тиврівців перешкодила посуха 1946 року. Радянські органи вжили ряд заходів для ліквідації наслідків посухи. З державних запасів було виділено зерно. Людей безплатно харчували в їдальнях.
У 1961 році були ліквідовані тиврівські колгоспи ім. Ворошилова та ім. РСЧА. їх землі передали сусіднім господарствам. У Тиврові залишилася тільки комплексна бригада колгоспу «Росія» села Дзвонихи. 1 січня 1965 року Тиврів знову став районним центром, а в червні того ж року його перетворили у селище міського типу.
50-60-і роки були для Тиврова періодом дальшого розвитку промисловості, сільського господарства, культури й освіти. В 1958 році на 8 тиврівських підприємствах працювало близько 3 тис. робітників. Цього року в селищі створили «Міжколгоспбуд», який істотно змінив вигляд не лише самого Тиврова, а й сіл району. Почавши з будівництва підсобних приміщень для дитячого садка, 1964 року «Міжколгоспбуд» здав в експлуатацію районну лікарню на 100 ліжок, спорудив 67 культурно-побутових і тваринницьких приміщень. «Міжколгоспшляхбуд» проклав у 1966-1968 pp. 36 км доріг з твердим покриттям і 1,7 км на фермах.
Успішно працюють автотранспортне підприємство, цегельний завод, райпромкомбінат. 1970 року промкомбінат виріс у завод пластмасових виробів, де працює 300 робітників. На пивоварному заводі відкрили новий цех розливу, який дає З тис. пляшок за годину, введено в дію нову компресорну установку для охолодження пива, механізовано виробничі процеси у варочному відділенні. На підприємстві виросла справжня робітнича гвардія. Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора розливальниця М. В. Сонінська за 23 роки виробничої діяльності навчила багатьох робітників своєї професії. 30 років свого життя віддала заводові Н. В. Гончарук та інші робітники. На їх прикладі на заводі виховується молода зміна всебічно розвинених, технічно грамотних робітників. Серед них комсомольці Є. Брижевата, 3. Дроздюк, М. Мокренко, які систематично перевиконують виробничі норми. Саме завдяки таким людям завод за роки Радянської влади збільшив випуск продукції у 12 разів. У дев'ятій п'ятирічці виробництво пива намічається довести з 600 тис. до 1 млн. декалітрів на рік. Завод вироблятиме 6 сортів цього напою. Передбачається механізувати всі трудомісткі процеси і повністю ліквідувати ручну працю.
Змінився і зовнішній вигляд Тиврова. Колись крива і вузенька центральна вуличка зникла. Тут простяглася пряма, широка асфальтована вулиця з тротуарами, липовими алеями. Узбіч неї виріс торговельний комплекс. Стали до ладу нові лінії водогону, дві водокачки, газозаправна станція. З'явилось багато інших новобудов. Лише в 1967-1969 pp. зведено 11 двоповерхових будинків.
В тиврівських середній та восьмирічній школах у 197071 навчальному році навчалося 950 учнів, працювало 88 педагогів. Більш досконалою стала система навчання й виховання у Тиврівському дитячому будинку. Тут працює 5 різних гуртків по 25-30 вихованців. Члени технічного гуртка змонтували діючий макет села площею ЗО кв. м, за що в 1955 році були нагороджені медалями ВСГВ. Наступного року таку нагороду одержали ще 30 вихованців. Неодноразово здобували перші місця на обласних олімпіадах духовий оркестр та хоровий гурток. Дитячий будинок дав путівку в життя більш як 5 тис. дітей. Багато з них


Тиврів