Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Гнівань

Сторінка 5 з 5
підшефному колгоспу «Червоний господар» Тиврівського району механізувати трудомісткі роботи на тваринницьких фермах, відремонтувати сільськогосподарські машини, організувати політико-виховну роботу серед колгоспників. Юнаки й дівчата цукрового заводу допомагали підшефному колгоспу ім. Свердлова безпосередньо на ланах. Разом з молодіжними ланками колгоспу вони вивозили добрива на поля, спільно обробляли
їх і збирали врожай3. Гніванська автобаза взяла шефство над колгоспом «Зоря комунізму», ремонтно-підшипниковий завод - над артіллю ім. Шевченка, кар'єроуправління - над колгоспом «Росія».
На підприємствах Гнівані розгортався масовий рух за комуністичну працю. 1964 року на цукровому заводі вже існувало 14 бригад, яким надано звання комуністичних, і 57 ударників комуністичної праці. Авторитетом і повагою в колективі користується В. О. Данильцев - керівник групової лабораторії, автор понад 140 раціоналізаторських пропозицій і винаходів. В. О. Данильцев має 6 авторських свідоцтв, він - заслужений раціоналізатор УРСР.
Всі підприємства Гнівані виконали виробничий семирічний план достроково. В 1965 році на цукровому заводі вироблено 689 133 цнт цукру. За досягнуті успіхи у виконанні завдань семирічного плану випарника О. А. Гароджу нагороджено орденом Леніна, сатуратника В. К. Мельника - орденом Трудового Червоного Прапора.
Успішно виконали гніванські промислові підприємства план восьмої п'ятирічки. За 1966-1970 pp. збільшився випуск товарної продукції: на цукровому заводі - на 33,6 проц., на підприємствах Гніванського кар'єроуправління - на 54,1 проц., на ремонтно-підшипниковому заводі - на 32 проценти.
Запровадження нової економічної реформи на підприємствах сприяло зростанню продуктивності праці й заробітної плати трудящих. На гранітних розробках продуктивність праці в 1967 році порівняно з попереднім роком зросла на 16,7 проц. Цукровий завод перейшов на нові умови планування і економічного стимулювання у вересні 1967 року. До кінця року, тобто за чотири місяці, доходи трудящих збільшились на 11,4 тис. крб., які нараховані їм з фондів матеріального стимулювання.
Колектив цукрового заводу підтримав патріотичну ініціативу трудящих Москви й Ленінграда та колективу Красносілківського цукрового заводу - включитися в соціалістичне змагання за достойну зустріч 100-річчя з дня народження В. І. Леніна і виконання п'ятирічного плану.
За роки Радянської влади селище Гнівань виросло територіально. Підвищився культурний рівень і матеріальний добробут населення. Великого розмаху набрало житлове й культурно-побутове будівництво. На місці старих дореволюційних халуп звели красиві сучасні житлові будинки, підприємства громадського харчування; жителі користуються водопроводом. Збудовано нове приміщення для середньої школи, комбінат побутового обслуговування, палац культури.
Розширилась державна та кооперативна торгівля. З року в рік зростає товарообіг. Значно поліпшилось медичне обслуговування населення. У Гнівані є дільнична лікарня на 50 ліжок, селищна поліклініка, два здоровпункти, дитяча консультація, аптека. Медичні працівники, серед яких 22 лікарі та 60 спеціалістів з середньою медичною освітою, наполегливо борються за здоров'я трудівників та санітарно-гігієнічний стан селища.
Досягнуто успіхів і в справі народної освіти. За післявоєнні роки не тільки розширилася матеріальна база шкіл, але й значно підвищився рівень викладання. В селищі працюють: середня та восьмирічна загальноосвітні школи, середня школа робітничої молоді та школа-інтернат. У школах навчається понад 1600 учнів, викладає 107 учителів. Серед майстрів педагогічної справи - два заслужені вчителі УРСР М. Я. Новицький, нагороджений орденом Леніна, П. В. Бригадир, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. 12 випускників гніванських шкіл працюють у вищих навчальних закладах країни. Випускниця середньої школи слюсар Гніванського цукрового заводу Г. П. Рератюк - депутат Верховної Ради СРСР.
У Гнівані діє будинок культури кар'єроуправління, клуб цукрового заводу. Учасники художньої самодіяльності виступають перед робітниками й колгоспниками навколишніх сіл.
До послуг трудящих - дві державні бібліотеки та дві бібліотеки при кар'єро- управлінні й цукровому заводі. Вони стали місцем проведення літературних вечорів, читацьких конференцій, консультацій з питань міжнародного і внутрішнього становища СРСР.
Сучасна Гнівань будується і зростає. Стали до ладу нові підприємства-об'єднаний завод залізобетонних конструкцій та шиноремонтний. В дев'ятій п'ятирічці гніванці матимуть нові універмаг, лікарню на 250 ліжок, поштамт, автоматичну телефонну станцію на 1000 абонентів. Значними трудовими досягненнями прославляють гніванці рідне селище.


Гнівань