Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тиманівка

Сторінка 4 з 7
безпартійні активісти, головою - 3. С. Дмитрик. Господарство комуни на час її заснування складалось з 4 пар коней, 12 волів, 6 корів, 3 однолемішних плугів, 5 дерев'яних борін та 40 десятин землі. Вже восени були добрі наслідки колективної праці: 180 пудів пшениці з десятини - небачений тут до того врожай.
На досвіді комуни «Червоний Жовтень», а також радгоспу, який успішно працював з 1923 року5, бідняки й середняки переконувались у перевагах колективної праці. В 1926 році комуна перейшла на статут сільськогосподарської артілі. В липні 1927 року в селі виникла артіль «Вірний шлях», у березні наступного року - артіль «Україна», у липні-артіль «Червоні Рудки».
З перших днів Радянської влади велась робота щодо подолання масової неписьменності, підвищення культурного рівня трудящих. У листопаді 1920 року відновилося навчання в початковій школі. 1923 року тут було 2 школи. Створюються гуртки ліквідації неписьменності серед дорослих. Активну участь у цій справі брали вчителі К. М. Крижанська і Н. М. Желюк, комсомольці Б. С. Муха і П. О. Желюк. Важливу роль відіграли клуб і хата-читальня. Ставилися вистави, читалися лекції, випускалися стінні і «живі» газети, працювали драматичний, музичний та агрономічний гуртки.
У 1922 році почав роботу сільський медичний пункт, а через два роки в колишньому графському маєтку відкривається санаторій1. У травні 1925 року з ініціативи жінделегаток і з допомогою держави відбулося урочисте відкриття дитячих ясел, яким надано ім'я Н. К. Крупської.
В роки суцільної колективізації переважна більшість селянських господарств об'єдналася у колгоспи. В середині тридцятих років на базі п'яти дрібних артілей створено колгоспи «Червоний Жовтень», «Паризька комуна» та ім. Комінтерну. Особливо добрих і сталих успіхів добилася артіль «Червоний Жовтень», яка користувалася малородючими землями. Успішно розвивалося тут і тваринництво. Кол госп мав паровий млин, вантажну автомашину.
Досягнення передовиків села були відбиті на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. До Почесної книги ВСГВ у 1939 році занесені колгосп «Червоний Жовтень» та його передовики - бригадири П. С. Волошин, А. А. Яремчук, Д. А. Грама, що одержали високий урожай озимого рапсу і ячменю, конюх І. С. Дубина, який виростив у 1938 році 13 лошат від 14 конематок.
Протягом 1935-1936 pp. у Тиманівці побудовано двоповерхове приміщення для середньої школи. У жовтні 1935 року в урочистій обстановці відкрився пологовий будинок, устаткований найновішою медичною апаратурою. Колгоспникам було надано декілька постійних місць у санаторії, розташованому на території села.
Десятки людей брали участь у драматичному, хоровому, музичному, спортивному та інших гуртках, які працювали при будинку колективіста. В 1935 році репертуар струнного оркестру включав понад 30 творів, у т. ч. Брамса і Моцарта, революційні пісні. Працювали бібліотека, кінотеатр. Активну участь у проведенні ідеологічної роботи в селі брали вчителі, медичні працівники, які влаштовували для колгоспників цикли лекцій з історії партії, історії СРСР, географії, хімії, медицини, агротехніки, атеїзму тощо, керували гуртками художньої самодіяльності.
Партійна організація постійно дбала про виховання, підготовку й залучення до лав партії та комсомолу передовиків виробництва. В 1932 році прийнято до лав партії колишню наймичку Ф. І. Нагорянську. Цю ініціативну і вольову жінку обрали головою Тиманівської сільської Ради. В 1935 році вона була делегатом VII Всесоюзного з'їзду Рад, де її обрали членом ЦВК СРСР. Виступаючи на з'їзді, Ф. І. Нагорянська розповідала про боротьбу за соціалістичні перетворення на селі. Як член ЦВК Ф. І. Нагорянська була учасником Надзвичайного VIII з'їзду Рад СРСР, який прийняв Конституцію СРСР. На Надзвичайному XIV Українському з'їзді Рад (січень 1937 р.) вона входила до складу редакційної комісії для розробки остаточного тексту Конституції УРСр.
Визначною подією в житті села був приїзд до нього влітку 1936 року голови ВУЦВК Г. І. Петровського, який цікавився працею і життям колгоспників, станом роботи сільської Ради, дав чимало цінних порад. На кінець 30-х років значно зріс добробут населення. Село впорядковувалось, обновлялися будинки колгоспників, кожна сім'я жила в достатку.
Коли фашистська Німеччина вчинила віроломний напад на нашу країну, трудящі села разом з усім радянським народом стали на захист Вітчизни. Чоловіки пішли до армії. Добро артілі вивозилося на Схід, у глиб країни, виїхала туди і частина трударів. Важкі часи настали для Тиманівки. 22 липня 1941 року її окупували німецько-фашистські війська. Гітлерівці забирали в людей худобу, птицю, одяг, а за непокору - катували.
Та патріоти не корились ворогові. З перших днів окупації у селі почала діяти


Тиманівка