Сторінка 5 з 7
середній і початковій школах. А 1944/1945 навчальний рік розпочали нормально, хоч і в тимчасово пристосованих приміщеннях. 1944 року було відбудовано клуб, бібліотеку та районну лікарню.
Всі помисли радянських людей були спрямовані на те, щоб якнайшвидше добити лютого ворога і відродити рідні землі. Мешканці Тростянця зібрали десятки тисяч карбованців на танкову колону «Колгоспник
Вінниччини». Чимало жителів влилося до лав Червоної Армії. Щоб провести весняну сівбу 1944 року, колгоспники використовували своїх корів, але й їх було мало. В усьому районі збереглося лише 580 коней, тому доводилося скопувати землю лопатами - з ними в поле вийшли понад тисячу жінок. Робітники підприємств вже випускали продукцію.
Для забезпечення автоперевезень в Тростянці створили автобазу, вона мала спочатку 18-20 трофейних автомашин.
Вже в перші повоєнні роки завдяки самовідданій праці колгоспників та допомозі держави колгоспи Тростянця досягли певних успіхів у розвитку громадського господарства - повністю освоїли довоєнні посівні площі, зміцнили матеріально-технічну базу, домоглися підвищення врожайності всіх культур. Якщо 1944 року зібрали лише по 5 цнт зерна з га, то в 1950 році середня врожайність всіх зернових у колгоспі «Паризька комуна» вже досягла 18 цнт, а цукрових буряків виростили по 250 цнт на гектарі. Середній надій на фуражну корову становив понад 1520 літрів молока.
В роки післявоєнних п'ятирічок будували нові підприємства і реконструювали діючі. В 1951 році Тростянецький спиртовий завод виборов перше місце у соціалістичному змаганні підприємств Міністерства харчової промисловості СРСР. Йому присуджено перехідний Червоний прапор.
В 1962 році розпочалася реконструкція спиртового заводу. В наступні роки реконструкція тривала - переустатковано бродильний відділ, впроваджено безперервну однопотокову схему здобрювання патокового сусла, механізовано основні виробничі процеси. Котельну підприємства переведено на рідке паливо. Завдяки цьому значно вдосконалено весь технологічний процес. Споруджено новий цех хлібопекарських дріжджів потужністю 10 тонн на добу. Завод перетворено на спиртово-дріжджовий комбінат. Порівняно з 1950 роком колектив його працівників зріс більш як удвоє. На підприємстві велика увага приділяється раціоналізаторській роботі, широко розгорнуто змагання за звання бригад та ударників комуністичної праці.
Заслуженою повагою в колективі користується апаратниця А. І. Оружейчик, яку комуністи Вінниччини обирали делегатом XXIII з'їзду КПРС. За самовіддану
працю, перевиконання виробничих завдань, активну участь у реконструкції підприємства слюсар A. К. Плахотнюк, вантажник
B. Л. Скапровський, бригадир Л. О. Пащенко відзначені урядовими нагородами.
Виконуючи соціалістичні зобов' зання на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, комбінат достроково завершив план виробництва 1969 року. На кінець восьмої п'ятирічки він перетворився в одне з найбільших підприємств спиртової промисловості республіки.
Швидкими темпами зростали й інші підприємства Тростянця. Маслозавод, наприклад, 1970 року давав продукції в 20 разів більше, ніж у 1950 році. За цей же час автобаза перетворилася в потужне підприємство «Союззаготтранс».
У післявоєнні роки в селищі збудовано й нові підприємства - механізований хлібозавод, комбінат побутового обслуговування. Восьма п'ятирічка для Тростянця о знамену вал ася спорудженням потужного м'ясокомбінату, що має міжрайонне значення. Велику допомогу колгоспам району подає Тростянецьке відділення «Сільгосптехніки», яке має 40 тракторів та 102 автомобілі.
В 50-х роках завершено відбудову сільського господарства, здійснено укрупнення колгоспів: спочатку в селищі їх було два, а з 1961 року існує одне велике господарство «Україна».
Партійна організація та правління колгоспу зосередили свою увагу на вирішальних питаннях дальшого розвитку господарства - механізації та електрифікації як основних, так і допоміжних галузей виробництва, поліпшенні культури землеробства.
За колгоспом «Україна» закріплено 4460 га землі. На його тваринницьких фермах 1160 голів великої рогатої худоби і 1190 свиней. Урожайність всіх зернових 1970 року пересічно становила понад 26 цнт з гектара, що на 8 цнт більше, ніж в 1950 році, цукрових буряків - 322 цнт, або на 72 цнт більше. Виробництво молока за цей час зросло в 2,5 раза, м'яса - в 2 рази.
На кінець восьмої п'ятирічки потужність тракторного парку колгоспу зросла більш як удвоє, здійснено механізацію тваринницьких ферм, запроваджено 9-пільну сівозміну, споруджено 23 типові виробничі приміщення.
Підвищився культурно-освітній рівень колгоспних кадрів. У господарстві працюють 27 спеціалістів сільського господарства, 120 механізаторів, 16
Дивиться також інші населені пункти району: