Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тростянець

га землі, ферми великої рогатої худоби на 400 голів. Сільськогосподарська техніка складалася з плугів, борін, сівалок, возів та інших усуспільнених знарядь. Всі роботи виконувалися на кінській тязі та вручну. Лише орали тракторами МТС.
Колгоспний лад змінював і побут селян. Було відкрито громадську їдальню, дитячий майданчик на 200 місць і дитячі ясла на 400 дітей.
У 1935 році колгосп «Комінтерн» був розукрупнений на три господарства: ім. Комінтерну, «Політвідділ» та ім. Паризької комуни. Завдяки самовідданій праці колгоспників і допомоги держави всі артілі перетворилися у високоприбуткові господарства. В 1939 році 7 передовиків колгоспного виробництва були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Механізація сільськогосподарського виробництва і впровадження передової агротехніки зумовили зростання врожайності. 1940 року тут збирали 16-18 цнт зернових, 190-230 цнт цукрових буряків, 12 цнт соняшнику з гектара. Колгоспники Тростянця в 1940 році одержали на трудодень по 3,5 кг зерна.
Одночасно розвивалися й промислові підприємства селища. Спиртовий завод значно розширив свою виробничу базу, він виробляв до 2500 декалітрів спирту на добу. Успішно виконували виробничі плани маслозавод, промкомбінат, дві електростанції. З 1930 року в Тростянці діяла авторемонтна майстерня, з 1934 - майстерня ремонту тракторів і сільськогосподарських машин.
Партійні і радянські органи проводили значну роботу щодо розвитку охорони здоров'я, народної освіти, культури. 1935 року відкрито середню школу, де навчалося 650 учнів. Працювали заводський та районний клуби, бібліотека з книжковим фондом 6 тис. примірників.
Мирну щасливу працю радянських людей порушив напад фашистської Німеччини. На околиці Тростянця відбувся жорстокий бій частин Червоної Армії з гітлерівцями. Під тиском переважаючих сил ворога радянські війська відступили, 25 липня 1941 року Тростянець окупували фашистські війська. Почалися жорстокі репресії. Десятки людей було закатовано, сотні - відправлено до таборів смерті, понад 460 юнаків і дівчат вивезли до фашистської Німеччини.
Радянські люди чинили мужній опір загарбникам. У вересні 1941 року в Тростянці виникла підпільна група, до складу якої входили 10 чоловік - комуністів, комсомольців і безпартійних. Організатором і керівником її був член партії з 1927 року М. І. Белов. У листопаді 1941 року обрали підпільний комітет в складі М. І. Белова, А. В. Дробінського, В. X. Крикливого. Підпільники розповсюджували листівки, зведення Радянського інформбюро, здобували зброю, здійснювали диверсії у тилу ворога. Встановили зв'язок з іншими підпільними організаціями. Активну участь у роботі групи брав голова Четвертинівської сільської Ради А. Д. Бойцун. Він роздобув два автомати, пістолети і патрони.
Фашистам вдалося дізнатися про підпільний комітет. 8 листопада 1942 року вони заарештували М. І. Белова, А. В. Дробінського, В. X. Крикливого, через кілька днів схопили й інших підпільників. Після нелюдських катувань всі члени комітету, а також І. Н. Пекар та X. Б. Савранська були страчені. Решту підпільників кинули до таборів смерті.
Радянські воїни поклали край розгулу, сваволі й звірству загарбників. 13 березня 1944 року частини 27-ї армії 2-го Українського фронту визволили Тростянець.
Мешканці селища свято шанують пам 'ять полеглих за їх визволення. На братській могилі споруджено монумент солдатської Слави. 417 жителів Тростянця брали участь в боях з фашистськими окупантами. За виявлений героїзм 309 чоловік нагороджено орденами і медалями. Особливо відзначилися, захищаючи Радянську Батьківщину, підполковник М. І. Попик, капітани В. Д. Мазуренко та І. ф. Посредников. На гранітному обеліску біля селищної Ради золотими літерами
викарбовані прізвища 391 односельця, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Гітлерівці завдали великої шкоди Тростянцю. Вони зруйнували підприємства, електростанції, приміщення установ, кінотеатр, магазин, значну частину житлових будинків. Тракторний парк Тростянецької МТС був повністю знищений, великих збитків зазнали й місцеві колгоспи.
Під час відступу окупантів робітники спиртового заводу взяли його під охорону і зберегли все, що було можливо, зокрема 50 тис. літрів спирту, які передали госпіталям.
Районний комітет партії, районна та селищна Ради підняли трудящих на відбудову Тростянця. Ще лунали постріли гармат, а в селищі вже кипіла робота. Перш за все було відбудовано залізничну станцію, а до кінця року відновили роботу електростанції, МТС, спиртовий завод, маслозавод, райпромкомбінат, млин, побутові підприємства, друкарня. Вже в квітні діти сіли за парти в


Тростянець