Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тростянець

Сторінка 3 з 7
інтервентів. Лише в червні 1920 року після вигнання їх у Тростянці остаточно встановлено Радянську владу.
В період громадянської війни мешканці Тростянця подавали велику допомогу Червоній Армії. Тільки в грудні 1920 року під час «Тижня зміцнення фронту» вони зібрали 50 кожухів, багато різних речей та продуктів і
передали їх 45-й та 60-й стрілецьким дивізіям.
Велику роль в зміцненні органів Радянської влади та боротьбі з бандитизмом і післявоєнною розрухою відіграли міський та волосний ревкоми, до складу їх входили Д. Л. Мазуренко, О. К. Задверняк, Д. Н. Березюк, У. Є. Задверняк та інші.
В серпні 1920 року виник партійний осередок на цукровому заводі (секретар - Д. О. Коновалов), організовано комітет незаможних селян (він налічував 437 чоловік, голова - Т. Я. Шевчук). Трохи пізніше створено комсомольську організацію.
Будівництво нового життя в Тростянці спрямовували члени партійного осередку. Вони організували кілька суботників на відбудові цукрового й спиртового заводів, посилили політико-виховну роботу серед населення. Передових робітників і селян-бідняків та середняків приймали до партії. Комсомольці проводили культурно-освітню роботу, разом з членами КНС брали активну участь у боротьбі з куркулями й бандитами. Комнезам розподіляв продрозкладку, організовував допомогу бідноті тягловою силою, насінням. Усе це викликало лють куркулів, які вдавалися до терористичних актів. У Тростянці було чимало випадків, коли куркулі стріляли в радянських активістів, підпалювали хати комнезамівців.
Не менш гостро стояло питання відродження зруйнованого війнами сільського господарства. В цей час селяни збирали по 10-15 пудів зерна з десятини, не мали робочої худоби (на початку 1921 року в містечку налічувалося лише 11 коней), різко зменшилася кількість корів.
Комуністи, комсомольці, комнезамівці разом з усіма радянськими органами вели роботу щодо відродження селянських господарств на основі нової економічної політики. Запровадження продподатку, всебічна кооперація (споживча, сільськогосподарська, кредитна) були тими важелями, що підняли селянські господарства. В період відбудови селяни особливо відчули значення класової солідарності трудящих. Робітничі колективи спиртового заводу, механічних майстерень та інших підприємств з весни 1921 року ремонтували інвентар бідняків. Робітники механічних майстерень виготовляли для селян коси, борони та інший реманент.
У 1921-1922 pp. почали працювати спиртовий завод, залізнична станція. Цукровий завод тоді демонтовано для відбудови інших підприємств, на його базі створено механічні майстерні, а на землях колишньої економії - радгосп.
За адміністративним поділом 1923 року, новостворений Тростянецький район увійшов до складу Тульчинського округу.
Питанням культурного будівництва в цей період також приділялася велика увага. 1924 року в Тростянці були дві початкові та 7-річна трудова школи, дитячий будинок, школа ліквідації неписьменності. Для підготовки кваліфікованих робітників відкрили школу фабрично-заводського навчання. В школах почали вивчати суспільні дисципліни, запровадили політехнічне навчання. З культурно-освітніх закладів тоді в Тростянці відкрили бібліотеку, кінотеатр та самодіяльний театр.
Коли було відроджено сільське господарство, дальший розвиток його став гальмуватися дрібнотоварним виробництвом. Неминуче поставало питання про створення великих колективних господарств. Селяни мали переконливий приклад - Ободівську комуну ім. Котовського. В травні 1928 року мешканці передмістя Качу-рівки організували сільськогосподарську артіль «Свій труд». Важко долались приватновласницькі звички. Дехто з селян, подавши заяву про вступ до колгоспу, перед цим продавав худобу. Загальні збори колгоспників запропонували їм повністю внести до артілі вартість худоби, а інакше не вважали їх членами колгоспу. Куркулі не обмежувалися агітацією проти колгоспів. Вони вчинили замах на першого голову колгоспу Й. С. Моцака, а після невдачі замаху - спалили його хату.
Успішному розвитку колгоспного руху сприяло створення машинно-тракторної станції. У боротьбі з куркульством і в зміцненні економіки колгоспів велику роль відіграли політвідділ Тростянецької МТС та двадцятип'ятитисячним П. Г. Іванов, І. М. Мар'яновський, С. Й. Вержбицький, М. Д. Зубицький, які прибули з м. Артемівська. Всі вони стали сільськими механізаторами.
З розгортанням суцільної колективізації в грудні 1929 року колективні господарства об'єднано в одну сільськогосподарську артіль «Комінтерн»: до неї ввійшли 44 наймитські, 645 бідняцьких, 425 середняцьких господарств. У колгоспі працювали 5 комуністів і 47 комсомольців. Колгосп мав близько 3 тис.


Тростянець