Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тростянець

Сторінка 2 з 7
промисловості Росії. В сезон 1875 року на ньому вже працювало 800 робітників. Заробляли вони від 3 крб. 40 коп. до 6 крб. на місяць. Лише висококваліфіковані робітники одержували по 12-15 крб. Адміністрація широко застосовувала штрафи.
У травні 1868 року через погані умови праці 275 сезонних робітників - селян Биховського повіту Могильовської губернії - відмовилися від роботи. На підставі контракту вони зобов'язані були працювати на заводі протягом усього виробничого сезону. Лише голодом і застосуванням сили адміністрації вдалося примусити їх стати до роботи. Організаторів цього страйку Т. Петрова та ще трьох робітників було засуджено до покарання різками.
Французькі капіталісти збудували в Тростянці 1864 року ще спиртовий завод. Невдовзі тут виробляли понад 20 600 відер спирту. Власники підприємства володіли 18 тис. десятин землі. 1884 року до містечка провели залізничну лінію від станції Демківка. Були в Тростянці друкарня та палітурна майстерня.
Переважна більшість мешканців містечка в цей час втратила землю й змушена була найматися на сезонну та поденну роботу до заводчиків, куркулів та інших власників. Працювати доводилося за мізерну плату від зорі до зорі. Непосильна праця, тяжкі умови життя штовхали пролетарів на боротьбу проти експлуататорів та самодержавства. Зростала класова свідомість трудящих. Революція 1905 - 1907 pp. знайшла широкий відгук у Тростянці. Восени 1905 року робітники цукрового заноду висунули вимоги про скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, поліпшення побутових умов. Хазяї не задовольнили цих вимог. Тоді робітники оголосили страйк, що тривав кілька днів. З приводу цього страйку київський генерал-губернатор надіслав телеграму подільському губернаторові, в якій повідомлялося, що становище у Тростянці загострилося й треба вжити особливих заходів, запровадити нагляд за службовцями. Адміністрація змушена була скоротити робочий день до 10,5 години.
Слідом за робітниками піднялися й селяни навколишніх сіл. Щоб придушити заворушення, були кинуті урядові війська. Під час сутички селян з військами в 1905 році в Тростянці вбито 7 і поранено 12 чоловік. Поліція заарештувала 10 селян - організаторів виступу.
На початку XX ст. в Тростянці (з передмістями Витягайлівкою та Качурівкою) налічувалося 1122 двори з населенням 5862 чоловіка. Тут було волосне управління, поштово-телеграфна контора. Функціонували міська лікарня та лікарня при цукровому заводі. 1906 року в них обох працювало всього два терапевти та один зубний лікар.
Обмеженими були можливості освіти мешканців Тростянця - тут діяли дві церковнопарафіяльні школи, двокласне училище при цукровому заводі та три єврейські молитовні школи. 19081909 навчального року в містечку налічувалося 450 дітей шкільного віку, а навчалося лише 1887. При училищі відкрили бібліотеку, яка 1910 року мала лише 435 книг.
З великою радістю населення Тростянця дізналось про повалення царизму. Але буржуазний Тимчасовий уряд продовжував братовбивчу війну, нічого не зробив для поліпшення становища трудящих. Як видно із скарги цукрозаводчиків французькому консулу в Києві, робітники і селяни, не дочекавшись змін, самі рубали ліс, забирали цукор, що належав товариству Тростянецького цукрового заводу. Робітничий комітет, утворений на заводі, виставив вимоги адміністрації про підвищення розцінок, поліпшення побутових і житлових умов, забезпечення робітників паливом, але адміністрація відхилила їх.
Радянську владу в Тростянці встановлено в січні 1918 року. Відразу взято під робітничий контроль цукровий, спиртовий і цегельний заводи, 2 панські економії, друкарню, залізничну станцію. Було створено комісію розподілу поміщицької землі, реманенту, худоби. Вживалися заходи щодо поліпшення постачання, налагодження культурно-масової роботи, зміцнення революційного порядку в Тростянці та навколишніх селах. Вторгнення австро-німецьких окупантів на початку березня 1918 року перервало радянське будівництво. Окупанти жорстоко розправилися з сільськими активістами. Голову комісії по розподілу землі Т. Г. Маснюка розстріляли, селян примусили повернути панську землю, худобу й реманент в економію.
В період боротьби за владу Рад на Україні Тростянець неодноразово був місцем запеклих боїв. Над населенням його знущалися петлюрівські банди. 9-10 травня 1919 року бандити розстріляли членів ревкому, активістів і влаштували різню євреїв. Понад 400 чоловік було по-звірячому вбито, а їх майно пограбовано.
18 травня 1919 року частини Червоної Армії в Тростянці й на станції Демківка здобули важливу перемогу. Значення її в боротьбі за відновлення Радянської влади на Україні високо оцінював командуючий українським фронтом В. О. Антонов-Овсієнко.
Ще тривалий час точилася боротьба трудящих проти петлюрівців і польських


Тростянець