Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Теплик

матеріалів. Діяло 5 промартілей. Всі вони працювали рентабельно. Тільки в споживчій кооперації в 1939 році одержано 231 700 крб. прибутку.
Поліпшилося медичне обслуговування жителів. До революції в Теплику діяла одна лікарня на 10 ліжок, що обслуговувала 42 села. В 1936 році в містечку функціонувало дві лікарні на 56 ліжок, п'ять амбулаторій, два
фельдшерські та два акушерські пункти, пологовий будинок, дитяча консультація і санітарна станція. Всі діти навчалися в середній, неповній середній та початковій школах. Культурні запити мешканців задовольняли районний будинок культури, три профспілкові клуби. Культурно-освітні заклади Теплика взяли шефство над 13 сільськими клубами і ЗО колбудами.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в містечку було 9 первинних парторга- нізацій. Районний комітет партії розгорнув широку мережу партійної освіти. В Теплику працювала дворічна вечірня партшкола, кабінет партосвіти. Пропагандисти парткабінету керували шістьма сільськими гуртками вивчення історії ВКП(б). В поширенні знань значну роль відігравала районна газета «За більшовицьку перемогу». Вона виходила з вересня 1931 року. Понад 180 робселькорів посилали свої кореспонденції до газети. Редакція організувала для авторського активу курси, на яких щорічно навчалось близько 50 чоловік, проводила рейди робселькорів.
З перших днів Великої Вітчизняної війни в Теплику для боротьби з шпигунами та диверсантами створили винищувальний батальйон у складі 200 чол. Від юнаків і дівчат надходили заяви про добровільний вступ до Червоної Армії. 614 тепличан пішли на фронт. 26 липня 1941 року Теплик захопили німецько-фашистські загарбники. Окупація тривала 958 днів. Фашисти грабували населення, забирали худобу, хліб, гнали молодь до Німеччини на каторгу. В приміщенні середньої школи влаштували гестапівську катівню.
Тепличани були непримиренними до ворогів. Ще в червні 1941 року створено Теплицький підпільний райком партії. Але тоді йому не вдалося закріпитись на території району і розгорнути роботу. Організатором підпільної боротьби в Теплику й районі став колишній агроном райземвідділу А. К. Микитенко. 26 жовтня цього ж року обрали підпільний партійний комітет. Тут же було створено штаб майбутнього партизанського загону.
Основні зусилля підпільний партком спрямував на організацію партизанського руху. Теплицький загін став ядром партизанського загону ім. Леніна. Народні месники здійснювали рейди через територію району. Біля Теплика вони пустили під укіс два військові ешелони з бойовою технікою і живою силою, знищили 24 автомашини, здійснили ряд успішних операцій, визволяючи радянських громадян від німецької каторги. У партизани пішов 51 житель Теплика.
10 березня 1944 року частини Червоної Армії визволили Теплик. У боях загинули смертю хоробрих 35 радянських воїнів. їхні імена викарбувані над братською могилою.
По закінченні Великої Вітчизняної війни до Теплика повернулось понад 500 воїнів-переможців, з яких 323 мали бойові відзнаки. Мужньо захищали Вітчизну 5 братів-тепличан Сокотнюків: Йосип боронив Севастополь, Максим брав участь у боях під Сталінградом та у Криму, Яків бився під Харковом і на Кавказі, Іван - під Херсоном і на Дніпрі, де в 1944 році загинув, Гаврило визволяв Київ і штурмував Берлін. Тепер брати живуть і працюють в Теплику.
Важкою була весна 1944 року. Самовіддано трудилися жителі Теплика, відбудували школи , лікарні, кінотеатр, клуб. В МТС уже восени того ж року працювали 48 тракторів, 18 комбайнів, 23 молотарки. Для відбудови й розвитку господарства бракувало спеціалістів масових професій. Теплик став центром їхньої підготовки. Тільки при МТС у 1944 році було підготовлено 87 трактористів, 62 машиністи молотарок, 14 комбайнерів, 35 чоловік інших технічних спеціальностей. За 9 місяців 1944 року на різних районних курсах пройшли підготовку 637 чоловік, а в 194546 навчальному році - 997 чоловік.
1950 року Батьківщина високо відзначила трудовий подвиг теплицьких хліборобів, нагородивши бригадира О. Д. Гаврилюка орденом Леніна, а комбайнера С. С. Твердохліба - орденом Трудового Червоного Прапора. Бригада, в якій вони працювали, виростила по 23,2 цнт зернових та по 316 цнт цукрових буряків з гектара.
Відбудувалися й підвищили рентабельність промислові підприємства Теплика. Кілька з них об'єдналися з артілями, утворивши райпромкомбінат та райхарчоком- бінат.
З метою підвищення продуктивності праці, зміцнення економіки в 1951 році три теплицькі колгоспи об'єдналися в один, якому 1956 року присвоєно ім'я XX з'їзду КПРС. Для підвищення матеріальної зацікавленості колгоспників з 1953 року запроваджено додаткову оплату праці й щоквартальне авансування. 1955 року вирощено високий урожай цукрових буряків -по 337 цнт на кожному гектарі, колгосп був учасником ВСГВ, здобув диплом 2-го ступеня, Велику срібну медаль і


Теплик