Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Теплик

Сторінка 4 з 6
вбивали активістів, прагнули терором залякати народ. Бандити підступно вбили голову волревкому І.Д. Заколесника, коли він повертався ввечері зі зборів бідноти.
З 1923 року Теплик - районний центр. Більша відповідальність лягла і на партійний осередок. Секретарем його було обрано С. І. Глущенка.
Розвивалося й міцніло господарство Теплика. Зростало виробництво продукції з сільськогосподарської сировини, поширювалося кооперування кустарів і трудового селянства. Наприкінці 1924 року виникло сільськогосподарське товариство, до якого ввійшли не тільки селянська біднота, але й ремісники, які пізніше об'єднались у товариство «Райкустпром». У багатьох галузях (миловаріння, чинбарство,
столярство, фарбування, виробництво круп'яних та ковбасних виробів) приватний сектор було ліквідовано і створено промартілі. Процес залучення трудящих до споживчої кооперації став масовим. Вона об'єднувала половину всього населення. Кооперативні ціни на товари були нижчі проти приватних, тому жителі задовольняли свій попит на них в крамницях кооперативної торгівлі.
Щоб зміцнити селянські господарства, біднякам і середнякам надавалися державні кредити. З 3500 крб. Теплицьке кредитне товариство влітку 1927 року 70 проц. виділило виробничим кооперативам, а ЗО проц.- некооперованим біднякам для придбання худоби. Біднякам подавалась також допомога насінням.
Відбудова й зміцнення господарства створювали певні умови для культурного й духовного розвитку населення. В 1922 році було засновано перші школи лікнепу, обладнано приміщення театру, відкрито робітничо-селянський клуб. З числа місцевої інтелігенції та активу організували драматичний гурток. При клубі працювали музичний та військовий гуртки, хор, гурток друзів газети і книги. Члени його розповсюджували серед населення газети, журнали, книги, проводили читацькі конференції. Особливе місце в діяльності клубу належало поширенню основ агрономічних знань. З цією метою створили гурток, його регулярно відвідували ЗО-40 селян. У клубі організовували виставки досягнень сільського господарства та результатів запровадження агрокультури. Це допомагало поширювати передовий досвід. У 1924-1925 pp. в Теплику працювала пересувна школа агітаційно-пропагандистського відділу Гайсинського окружкому КП(б)У. Вона охоплювала 50-60 постійних слухачів партійного, комсомольського і комнезамівського активу. Щонеділі на заняття приходило багато селян. Пересувна партійна школа допомогла створити в Теплику й селах району гуртки ленінізму, політичної самоосвіти, школи лікнепу. В 1925 році в містечку було 23 школи лікнепу, тільки комнезамівців у них навчалось 731 чоловік.
Ще ширшого розмаху набув рух за ліквідацію неписьменності в 1926-1927 pp. Значну роль відіграло тоді товариство «Геть неписьменність!». Члени його постачали учнів книгами, проводили в селянських хатах колективні читання газет, журналів, організовували екскурсії на заводи, культпоходи в кіно і театр. Товариство турбувалось про залучення всіх дітей шкільного віку до навчання. У 192728 навчальному році в двох теплицьких семирічних школах здобували знання 438 учнів.
Зростали й міцніли партійні та комсомольські осередки. 1927 року в Теплику створюється друга парторганізація, що об'єднувала сільських комуністів. Для марксистсько-ленінського навчання партійно-комсомольського активу відкрили стаціонарну партійну школу, де навчалось 57 комуністів, комсомольців та членів КНС. Комуністи й комсомольці були організаторами перших виробничих кооперативів та об'єднань. У листопаді 1927 року в Теплику створено кооперативне товариство «Цукровий буряк». Воно охоплювало і навколишні села.
1930 року організовано перші три колгоспи: ім. К. Є. Ворошилова, ім. Г. І. Котовського та «За більшовицьку перемогу». Куркулі та інші ворожі елементи чинили шалений опір колективізації. Але цей опір був подоланий. На допомогу колгоспникам прийшла МТС, створена навесні 1932 року. Вона мала 26 тракторів, 4 автомашини й обслуговувала 19 колгоспів, за якими закріпили 17 884 га землі. МТС стала школою підготовки механізаторських кадрів: трактористів, комбайнерів, механіків, бригадирів тракторних бригад. Колгоспи посилали сюди вчитися кращих людей. Весною наступного року організовано політвідділ МТС. Він разом з райкомом партії розгорнув широку ідейно-політичну роботу серед трудового селянства, скеровував діяльність партійної, комсомольської та інших громадських організацій на завершення процесу колективізації та організаційно-господарське зміцнення колгоспів. Весною 1934 року всі індивідуальні селянські господарства було усуспільнено. Зміцніло
громадське господарство колгоспів, підвищилася урожайність їх полів. За вирощування високих урожаїв зернових культур Теплицький колгосп ім. Г. І. Котовського був учасником ВСГВ у 1939 році.
За передвоєнні роки трудящі Теплика зробили значний крок вперед. Реконструйовано харчові підприємства: маслозавод, млин, хлібозавод, крупорушку, олійню та ін. Збільшилось виробництво цегли та інших будівельних


Теплик