Сторінка 3 з 6
місяць. 1911 року населення Теплика становило 10 376 чоловік. На його частку припадало 1577 десятин землі. Графу Потоцькому й церкві належало 1950 десятин орної землі й 811 десятин лісу. Поміщик продовжував тяжіти над громадою. У липні 1910 року, коли сільський сход Теплика ухвалив наділити свого односельця Й. Погребняка ділянкою під садибу розміром 145 квадратних сажнів з числа вигінної землі,
повірений графа Потоцького не погодився з цим, і мировий посередник скасував цю ухвалу, посилаючись на те, що вигінні землі знаходяться у спільному користуванні селян і поміщика. Скасовано було й ухвалу сільського сходу про виділення ділянки під забудову жителеві О. Легкому.
На кошти, зібрані громадою, 1864 року в Теплику відкрилося народне училище. В його бібліотеці було лише 500 примірників різних шкільних посібників, інструкцій та книг. 1897 року відкрили жіночу церковнопарафіяльну школу. Із 728 дітей шкільного віку в 1908 році навчалося 197, тобто 25,2 процента.
Під час столипінської аграрної реформи посилився процес розшарування селянства. Загострювалися класові суперечності в містечку, трудящі піднімалися на революційну боротьбу.
Звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції трудящі Теплика зустріли з великою радістю.
20 грудня 1917 року спалахнуло збройне повстання жителів проти Центральної ради. Гайсинський повітовий комісар Центральної ради телеграфував тоді подільському губернському комісарові: «В повіті розруха збільшилася. Гвинтівки, бомби, револьвери пішли в хід... В Теплику роззброїли поліцію, тяжко покалічено кілька чоловік». В телеграмі вимагалось негайно надіслати військо для придушення руху. З розвитком революційних подій зростала активність трудящих. Селяни захопили й поділили церковну землю, позбавили влади адміністрацію маєтку графа Потоцького, запровадили свій контроль над обліком господарства. Селянський рух підтримали солдати, що поверталися з фронтів першої світової війни.
В лютому 1918 року в Теплику встановлено Радянську владу. Було створено
ревком. Але мирному життю зашкодило вторгнення австро-німецьких військ. Разом з окупантами з'явилися тут і представники роду Потоцьких, вимагаючи повернути їм землю та майно.
Австро-німецьких окупантів у містечку змінювали петлюрівці, банди Волинця, білополяки. Трудящі виступали на боротьбу за здобутки Великої Жовтневої соціалістичної революції. За 15 км від Теплика вони підірвали поїзд з бандою Волинця, що йшов до станції Дукля, відмовлялися виконувати розпорядження окупаційних властей поставляти для них продовольство й тягло, допомагали частинам Червоної Армії боротися з петлюрівцями та польськими інтервентами.
У червні 1920 року частини 1-ї Кінної армії вигнали білополяків, розгромили петлюрівщину. В Теплику було остаточно відновлено Радянську владу. Під керівництвом Гайсинського повітового партійного комітету в кінці червня 1920 року відновлено роботу Теплицького революційного комітету в складі трьох чоловік: В. Г. Лагодюка (голова), К. А. Кулибаби і К. С. Корнійчука. Ревком дбав про зміцнення Радянської влади, виконання завдань продрозкладки. 6 вересня 1920 року створено Теплицький волосний ревком у складі 5 чоловік. У волревкомі організували чотири відділи: управління, продовольства, народної освіти, праці і соціального забезпечення. До нього перейшла вся повнота влади в Теплику і волості. Наприкінці 1920 року засновано комуністичний осередок. Першим секретарем осередку було обрано П. І. Чуприніна.
У вересні 1920 року між теплицькими селянами розподілено 1909 десятин поміщицької і 46 десятин церковної землі. Відійшло в громадське користування 811 десятин поміщицького лісу. Землю одержали найперше безземельні, наймити, родини червоноармійців. Одержуючи землю і відбудовуючи господарство, трудове селянство створювало свої громадські організації. Тоді ж у Теплику засновано комітет незаможних селян на чолі з С. Никаноровим. Комітет незаможників став надійною опорою ревкому й партійної організації в боротьбі за зміцнення Радянської влади. Його члени створили збройний загін народної охорони, який боровся з бандитизмом, підтримував революпійний порядок.
За ініціативою КНС здійснено ряд заходів для зміцнення господарств бідняків: утворено фонд допомоги бідноті насінням, з якого для осінньої сівби 1920 року виділили 224 пуди зерна, засновано сільське споживче товариство, створено майстерню для ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці заходи сприяли виконанню завдань продрозкладки. У колишньому маєтку Потоцьких відкрили народну лікарню. Понад 20 років її очолював Є. І. Скринник.
В січні 1921 року було обрано Теплицький волосний виконком Ради робітничих і селянських депутатів на чолі з А. М. Запорожцем, оформився комсомольський осередок.
Нелегкими були перші кроки нового життя. Доводилося боротися з куркульсько- петлюрівськими бандами, які палили радянські установи, грабували населення,
Дивиться також інші населені пункти району: