Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Теплик

місяць. 1911 року населення Теплика становило 10 376 чоловік. На його частку припадало 1577 десятин землі. Графу Потоцькому й церкві належало 1950 десятин орної землі й 811 десятин лісу. Поміщик продовжував тяжіти над громадою. У липні 1910 року, коли сільський сход Теплика ухвалив наділити свого односельця Й. Погребняка ділянкою під садибу розміром 145 квадратних сажнів з числа вигінної землі,
повірений графа Потоцького не погодився з цим, і мировий посередник скасував цю ухвалу, посилаючись на те, що вигінні землі знаходяться у спільному користуванні селян і поміщика. Скасовано було й ухвалу сільського сходу про виділення ділянки під забудову жителеві О. Легкому.
На кошти, зібрані громадою, 1864 року в Теплику відкрилося народне училище. В його бібліотеці було лише 500 примірників різних шкільних посібників, інструкцій та книг. 1897 року відкрили жіночу церковнопарафіяльну школу. Із 728 дітей шкільного віку в 1908 році навчалося 197, тобто 25,2 процента.
Під час столипінської аграрної реформи посилився процес розшарування селянства. Загострювалися класові суперечності в містечку, трудящі піднімалися на революційну боротьбу.
Звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції трудящі Теплика зустріли з великою радістю.
20 грудня 1917 року спалахнуло збройне повстання жителів проти Центральної ради. Гайсинський повітовий комісар Центральної ради телеграфував тоді подільському губернському комісарові: «В повіті розруха збільшилася. Гвинтівки, бомби, револьвери пішли в хід... В Теплику роззброїли поліцію, тяжко покалічено кілька чоловік». В телеграмі вимагалось негайно надіслати військо для придушення руху. З розвитком революційних подій зростала активність трудящих. Селяни захопили й поділили церковну землю, позбавили влади адміністрацію маєтку графа Потоцького, запровадили свій контроль над обліком господарства. Селянський рух підтримали солдати, що поверталися з фронтів першої світової війни.
В лютому 1918 року в Теплику встановлено Радянську владу. Було створено
ревком. Але мирному життю зашкодило вторгнення австро-німецьких військ. Разом з окупантами з'явилися тут і представники роду Потоцьких, вимагаючи повернути їм землю та майно.
Австро-німецьких окупантів у містечку змінювали петлюрівці, банди Волинця, білополяки. Трудящі виступали на боротьбу за здобутки Великої Жовтневої соціалістичної революції. За 15 км від Теплика вони підірвали поїзд з бандою Волинця, що йшов до станції Дукля, відмовлялися виконувати розпорядження окупаційних властей поставляти для них продовольство й тягло, допомагали частинам Червоної Армії боротися з петлюрівцями та польськими інтервентами.
У червні 1920 року частини 1-ї Кінної армії вигнали білополяків, розгромили петлюрівщину. В Теплику було остаточно відновлено Радянську владу. Під керівництвом Гайсинського повітового партійного комітету в кінці червня 1920 року відновлено роботу Теплицького революційного комітету в складі трьох чоловік: В. Г. Лагодюка (голова), К. А. Кулибаби і К. С. Корнійчука. Ревком дбав про зміцнення Радянської влади, виконання завдань продрозкладки. 6 вересня 1920 року створено Теплицький волосний ревком у складі 5 чоловік. У волревкомі організували чотири відділи: управління, продовольства, народної освіти, праці і соціального забезпечення. До нього перейшла вся повнота влади в Теплику і волості. Наприкінці 1920 року засновано комуністичний осередок. Першим секретарем осередку було обрано П. І. Чуприніна.
У вересні 1920 року між теплицькими селянами розподілено 1909 десятин поміщицької і 46 десятин церковної землі. Відійшло в громадське користування 811 десятин поміщицького лісу. Землю одержали найперше безземельні, наймити, родини червоноармійців. Одержуючи землю і відбудовуючи господарство, трудове селянство створювало свої громадські організації. Тоді ж у Теплику засновано комітет незаможних селян на чолі з С. Никаноровим. Комітет незаможників став надійною опорою ревкому й партійної організації в боротьбі за зміцнення Радянської влади. Його члени створили збройний загін народної охорони, який боровся з бандитизмом, підтримував революпійний порядок.
За ініціативою КНС здійснено ряд заходів для зміцнення господарств бідняків: утворено фонд допомоги бідноті насінням, з якого для осінньої сівби 1920 року виділили 224 пуди зерна, засновано сільське споживче товариство, створено майстерню для ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці заходи сприяли виконанню завдань продрозкладки. У колишньому маєтку Потоцьких відкрили народну лікарню. Понад 20 років її очолював Є. І. Скринник.
В січні 1921 року було обрано Теплицький волосний виконком Ради робітничих і селянських депутатів на чолі з А. М. Запорожцем, оформився комсомольський осередок.
Нелегкими були перші кроки нового життя. Доводилося боротися з куркульсько- петлюрівськими бандами, які палили радянські установи, грабували населення,


Теплик