Сторінка 5 з 7
оборонні споруди, копали окопи.
22 липня 1941 року гітлерівці окупували Шаргород. Усіх, хто не корився, загарбники люто карали. Тілесні покарання стали повсякденним явищем. В Шаргороді фашисти створили для єврейського населення гетто, де
загинули сотні людей. Проте ніякі звірства не зламали у радянських людей волі до опору. Вже у вересні 1941 року в селищі виникає підпільна організація, до складу якої увійшли І. Т. Гречаний, І. Д. Маливанчук, Н. І. Малинський, Є. І. Казимиров, М. Т. Радецький. Організація швидко зростала. Під її впливом створювалися підпільні групи в селах Пеньківці, Калитинці, Джурині, Гибалівці. Патріоти Шаргорода мали тісний зв'язок з підпіллям Вінниці, Жмеринки, Чернівецького й Томашпільського районів. По селах району розповсюджували листівки.
В червні 1943 року утворився районний комітет підпільних організацій, до якого обрали І. Т. Гречаного (голова), І. К. Данькова, Є. І. Казимирова, Н. І. Мал хінського, Ф. І. Степанова. Підпільники зірвали відправку до Румунії 110 тракторів, а 60 вивели з ладу, на станції Ярошенка пошкодили елеватор, розповсюджували повідомлення Радянського інформбюро про становище на фронтах, знешкодили агента румунської жандармерії тощо.
1 серпня 1943 року окупанти натрапили на слід організації. Розпочалися масові арешти. Схоплені були й члени комітету І. Т. Гречаний, Н. І. Малинський, І. Кучер та ін. В числі 18 патріотів у тираспільській тюрмі загинули І. Т. Гречаний, Н. І Малинський. По-звірячому був убитий на своїй квартирі Є. І. Казимиров - організатор диверсій на станції Ярошенка. Ті, що уникли арешту, не припиняли боротьби. Підпільний комітет очолив І. Даньків. 15 лютого 1944 року налагоджено зв'язок з партизанською бригадою ім. Леніна, до якої ввійшла частина членів Шаргородської підпільної організації.
20 березня частини військ 2-го Українського фронту визволили Шаргород від німецько-румунських загарбників. Трудящі селища приступили до відбудови народного господарства. Вони вносили кошти на придбання для армії танків, літаків, гармат. У 1944 році на танкову колону «Колгоспник Вінниччини» шаргородці внесли 973 тис. крб. та 26 тис. цнт хліба. Окремо вчителі зібрали на танкову колону «Народний учитель» 57 140 крб. У госпіталі для поранених трудящі відправили 1113 індивідуальних посилок. На підприємствах створювалися грошові, продуктові, матеріальні фонди для інвалідів Великої Вітчизняної війни.
Відроджуючи своє господарство, трудящі Шаргорода і району взяли активну участь у відбудові вугільної промисловості Донбасу. На донецькі шахти виїхало 160 колгоспників, гірникам подали допомогу продуктами харчування. Багато шар- городців відбудовували Соснівський цукрокомбінат.
Постійна увага приділялася боротьбі з епідемічними захворюваннями, які виникли тут під час окупації. На заклик селищної Ради всі жителі взяли участь у санітарній очистці селища та в його благоустрої.
Піднімаючи з руїн господарство, шаргородці включилися у соціалістичне змагання. Вже до кінця року серед колгоспників, на підприємствах і транспорті району почесного звання передовиків виробництва удостоєно понад 300 чоловік. Перше місце серед механізаторів здобула тракторна бригада Шаргородської МТС (бригадир Д. Сторожишин). Цей колектив добився виробітку на кожен трактор по 396 га при плані 260, досяг великої економії пального (613 кг). МТС стала на той час центром підготовки колгоспних кадрів для всього району. У зимовий період 1947 року 460 спеціалістів, керівних працівників колгоспу пройшли перепідготовку на різних короткотермінових курсах МТС. Спеціалісти МТС організували агронавчання кадрів безпосередньо в колгоспах.
За четверту п'ятирічку було зроблено перші кроки на шляху до застосування електрики в сільському господарстві. З цією метою реконструюється електростанція в Шаргороді. У наступні п'ятиріччя електрика застосовується у всіх галузях господарства і побуту. У 1949 році Шаргородський колгосп «Червоний орач» об'єднався з двома іншими в один під назвою ім. Куйбишева, правління якого розмістилося у Слободі Шаргородській.
Відновили роботу школа, бібліотеки, клуби. У школі учні одержували гарячі сніданки. З 1946 року в Шаргороді відновив роботу технікум сільського господарства, де готували спеціалістів середньої кваліфікації - агрономів, рільників, рільників-ентомологів, економістів. Багато випускників його стали передовиками сільського господарства. Один з них, П. П. Марценюк, працював головою колгоспу, удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
З медичних закладів розгорнули роботу лікарня, аптека. Щоб запобігти інфекційним захворюванням, медичні працівники систематично вели профілактичну роботу серед населення.
Важливу роль в економіці селища стали відігравати місцеві підприємства. Найбільшим серед них є районне об'єднання «Сільгосптехніки». Розширилася його ремонтно-технічна база, в цехах встановлено 40 верстатів різних типів і
Дивиться також інші населені пункти району: