Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Шаргород

промислом займалося 44 господарства.
У другій половині XIX ст. в Шаргороді сталися певні зрушення в галузі культури. З 70-х років тут працювали повітове й церковнопарафіяльне училища. 1886 року з'являється перша згадка про бібліотеку. У
Шаргородській бурсі навчалися майбутні українські письменники С. В. Руданський і М. М. Коцюбинський. Навчаючись у Шаргороді, М. М. Коцюбинський виявив великі здібності до літературної творчості. Одного разу вчитель російської мови,- згадує його сучасник В. Ковердинський,- зайшов до учительської кімнати з зошитом М. Коцюбинського, із задоволенням прочитав і вигукнув: «Будемо мати свого літератора!». Нову загальноосвітню школу тут відкрили у 1908 році, а через чотири роки - чотирикласне училище.
Лютнева революція пробудила трудящих Шаргорода до політичного життя. Та вона не дала їм ні землі, ні хліба, ні роботи.
Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції надійшла до Шаргорода в листопаді 1917 року й була зустрінута трудящими з великим піднесенням. За ініціативою солдатів, що прийшли з фронту, було скликано сходку, на якій оголосили перші декрети Радянської влади. Створені радянські державні органи в січні 1918 року почали розподіляти між селянами поміщицьку й церковну землю. Однак всі плани господарського будівництва обірвало вторгнення австро-німецьких окупантів. Червоній Армії у боротьбі проти інтервентів активну допомогу подавало населення Шаргорода.
На придушення заворушень трудящих до Шаргорода прибули австрійські війська. Остаточно містечко було визволене від окупантів, а пізніше й петлюрівців навесні 1920 року. Населення взялося до мирної праці.
Навесні 1920 року в Шаргороді сформовано волосний ревком, до якого увійшли О. Ф. Саулко (голова), Н. Гудима і К. Я. Огородник. Того ж року створено й комітет незаможних селян у складі бідняків М. Смолинського, Г. Турчанівського та інших, які проводили у життя закон Радянської держави про передачу землі селянам. Селяни одержали землю та іншу матеріальну допомогу. 18 червня 1921 року у Шаргороді виник комуністичний осередок. За його ініціативою населення взяло участь у перших суботниках, організувало допомогу голодуючим жителям Поволжя. На зборах робітників і службовців парового вальцьового млина, що належав до революції поміщиці Любомирській, обрали робітничий комітет, який керував підприємством.
Широко розгорнулося кооперування індивідуальних господарств. У березні 1922 року 7 селян-бідняків об'єдналися для спільного обробітку землі і утворили трудову сільськогосподарську спілку. Пізніше в Шаргороді виникають ще три спілки. У 1924 році організовано ТСОЗ «Червоний орач». Створюється сільськогосподарське кредитне товариство «Хлібороб», яке користувалося великою популярністю. Число його членів у липні 1926 року становило 462 чоловіка. Згодом у Шаргороді заснували такі кредитні товариства, як «Провідник-буряконосець», «Культура» та ін. Все це були невеликі колективи, за винятком «Хлібороба». Вони об'єднували по кілька десятків сімей. Крім сільськогосподарських товариств, тут діяли 4 промислові й одне сільське споживче товариство.
У 1923 році Шаргород став районним центром. У ньому тоді проживало 2450 чоловік.
Зростала активність трудящих і у вирішенні питань культурного та громадського життя. Для підготовки низових партійних кадрів у Шаргороді 1926 року відкрили політшколу. В ній навчалися комуністи, комсомольці і актив селища. Надійними помічниками комуністів у будівництві нового життя були комсомольці. Культурно-масова робота в клубах, бібліотеках, боротьба з бандитизмом, господарські питання, ліквідація неписьменності - скрізь встигала комсомольська молодь. До громадського життя включалися й жінки. Все відчутнішою ставала їхня роль у роботі КНС, кооперативному русі. В 1924 році у Шаргороді і районі 15 проц. членів Рад складали жінки. На кінець відбудовного періоду було розв'язано проблеми культурного будівництва і найперше - питання ліквідації неписьменності. В Шаргороді працювали єдина трудова школа та школа ліквідації неписьменності. Відкрилася бібліотека.
Трудящі селища вперше дістали можливість користуватись безкоштовною медичною допомогою в новоствореному лікувальному пункті. Почали працювати аптека, амбулаторія.
Відбудувавши зруйноване господарство, трудящі Шаргорода багато зробили у дальших соціалістичних перетвореннях. Великий вплив на розгортання колективізації дрібних селянських господарств мали конкурси й сільськогосподарські виставки. Під час всесоюзного конкурсу кредитних сільськогосподарських товариств у 1927 році Шаргородське товариство «Хлібороб» посіло одне з перших місць, за зразкову роботу його відзначено дипломом. На початку 1928 року в Шаргороді відкрилася міжрайонна


Шаргород