Сторінка 4 з 7
сільськогосподарська виставка, в якій взяли участь 9 колгоспів, З кооперативні об'єднання, 3 радгоспи і 97 індивідуальних господарств. Відвідали її понад 4 тис. чоловік. Найбільшу увагу привертали трактори. І хоч їх було на виставці тільки два, селяни, як і годиться, оцінили значення техніки для зростання продуктивності сільського господарства. Виставка в ПІаргороді яскраво продемонструвала перші успіхи господарювання
по-новому.
Щоб задовольнити зростаючі потреби колгоспів у спеціалістах сільського господарства, в Шаргороді 1928 року відкрили сільськогосподарський технікум, який готував агрономів і рільників. З початком масової колективізації 1929 року в селищі утворюються два колгоспи - «Червоний орач» і «Молодий більшовик». Це були ще невеликі господарства. Але на їхньому прикладі селяни з кожним роком переконувалися в перевагах колективного господарювання. До колгоспу надходила нова техніка, держава допомагала їм кредитами, інвентарем, насінням. Урожаї зернових і технічних культур на колгоспних полях вже в перший рік перевищили врожаї, вирощені в індивідуальних господарствах. У здійсненні колективізації й зміцненні перших колгоспів трудящим допомагали кращі представники робітничого класу - дв а дцятип' ятитисячники.
Важливе значення в зростанні колгоспів мала створена у 1930 році Шаргородська МТС, де через три роки вже налічувалося 57 тракторів.
Колективізація в Шаргороді проходила в умовах гострої боротьби з класовими ворогами. В березні 1930 року куркулі сіл Шостаківки і Плебанівки вдалися до анти-радянського виступу, вчинили у Шаргороді напад на приміщення райвиконкому; Але ніякі підступи куркулів не могли перешкодити ходу колективізації.
Авангардна роль у її здійсненні належала комуністам Шаргорода. Вони стали ініціаторами розгортання соціалістичного змагання й ударництва між трактористами, рільничими бригадами. Жителі Шаргорода організовували шефську допомогу трудящим навколишніх сіл в боротьбі за дальший розвиток сільськогосподарського виробництва, зокрема підвищення врожайності цукрових буряків. В колгоспах району 1933 року працювало 4218 жителів Шаргорода. Посильну допомогу колгоспникам подавали кілька міських комсомольських та піонерських організацій. Шефи розгорнули на селі й культурно-масову роботу - читали доповіді, доставляли літературу, випускали стіннівки, бюлетені тощо. Все це сприяло зміцненню дружби робітників і селян, які разом будували нове соціалістичне суспільство.
У 1936 році артілі «Молодий більшовик» і «Червоний орач» об'єдналися в одне колективне господарство під назвою «Червоний орач». Тоді ж трудівники його добилися значного збільшення урожайності зернових культур та цукрових буряків. Включившись у соціалістичне змагання (рух п'ятисотенниць), майстри-буряківники колгоспу «Червоний орач» та 112 ланок інших колгоспів району зібрали урожай до 500 цнт буряків з га, а 11 ланок - від 500 до 812 цнт. За високі показники у вирощуванні врожаїв зернових і технічних культур район у 1936 році завоював перехідний Червоний прапор обкому партії та облвиконкому. Це була велика трудова перемога селян, робітників міста, комуністів і комсомольців, усіх трудящих.
Колгоспники підвищували свою кваліфікацію, постійно вчилися і передавали свій досвід іншим. У цьому постійну допомогу їм подавав Шаргородський сільськогосподарський технікум. Готуючи фахівців, він став базою для підвищення кваліфікації колгоспних кадрів через систему спеціальних курсів.
Зростала на той час і промисловість селища. Стали до ладу кілька підприємств переробки сільськогосподарської сировини: млин, крупорушка, плодосушарня, олійниця. 1934 року в Шаргороді відкрили автопарк. У два рази збільшилася потужність електростанції.
Сталися помітні зміни і в культурному житті. За ініціативою депутатів Шаргородської селищної Ради й комсомолу відбувалися суботники: впорядковувалися двори й вулиці, озеленювалося селище.
Економічне й культурне життя Шаргорода широко висвітлювала районна газета «Прапор комуни», тираж якої в 1940 році становив 3750 примірників.
Багато досягли жителі селища у розвитку народної освіти. 1938 року споруджується двоповерховий корпус Шаргородської середньої школи з навчальними кабінетами, лабораторіями, бібліотекою. Учні посадили фруктовий сад, де проводили практичні заняття.
Розпочала роботу в селищі медична школа. Відкрилася районна бібліотека, працювало три клуби, радіовузол. У центрі селища молодь заклала парк культури.
Тяжкого лиха завдали німецькі фашисти, що вчинили грабіжницький напад на Країну Рад. З перших днів Великої Вітчизняної війни партійні організації селища підпорядкували всю діяльність справі розгрому ворога. На підприємствах замість чоловіків, що стали бійцями, трудилися жінки, підлітки. Вони також зводили
Дивиться також інші населені пункти району: